Экономические науки / 7. Учет и аудит

Стародуб О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аудит фінансової звітності, як метод отримання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства

Фінансова звітність концентрує у собі усю суттєву інформацію, що стосується діяльності підприємства і, таким чином, надає зацікавленим користувачам можливість приймати оптимальні рішення. Достовірність і неупередженість наведеної у фінансових звітах інформації є обов’язковою умовою її оприлюднення. Інакше, численні зовнішні користувачі будуть введені в оману, що може спричинити суттєві збитки чи навіть банкрутство. Зрозуміло, що в цьому не зацікавлений ніхто, в тому числі держава.

Саме тут виконує свою функцію аудит. Здійснюючи аудит фінансової звітності, аудитор підтверджує достовірність та неупередженість наведеної в ній інформації аудиторським висновком. Позитивний аудиторський висновок є гарантією того, що представлені користувачам дані реально та в повному обсязі відображають фінансово-майновий стан та результати діяльності підприємства. Відповідно, посилюється довіра з боку інвесторів, контрагентів, кредиторів, що сприяє пожвавленню ділових стосунків, піднімає співпрацю економічних суб’єктів на якісно новий рівень. З цієї точки зору зрозумілою є важливість проведення аудиту фінансової звітності.

Метою статті є розкриття сутності та особливостей аудиту фінансової звітності.

Дане питання досліджували у своїх працях такі вчені: Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Ткаченко, Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко, Л. Слюсарчук, Б.Ф Усач.

Ознайомившись із роботам вище названих вчених на дану тему можна стверджувати, що аудиторська перевірка фінансової звітності – це, певним чином, процес зворотній процесу накопичення облікових даних, їх систематизації, відображення у регістрах аналітичного та синтетичного обліку та зрештою у звітних формах. Успішне проведення аудиту потребує чіткого уявлення про систему обробки та накопичення інформації у сфері фінансового обліку.

Національний норматив аудиту №3 зазначає, що метою аудиту фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів.

Інформаційною базою та джерелом отримання аудиторських доказів крім власне форм звітності є первинна документація, регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордери), Головна книга, відомості аналітичного обліку, статистична звітність, податкова звітність, бізнес-плани, кошториси, калькуляції, матеріали перевірок проведених державними податковими інспекціями та іншими органами управління, матеріали внутрішньогосподарського контролю, письмові та усні заяви робітників підприємства і третіх осіб стосовно досліджуваних об’єктів та ін.

Проведення аудиту фінансової звітності проходить у кілька етапів, серед яких можна виділити наступні: планування аудиторської перевірки; ознайомлення з системою бухгалтерського обліку на підприємстві; дослідження системи внутрішнього контролю; збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; оцінка аудиторського ризику; визначення джерел та шляхів пошуку аудиторських доказів; власне перевірка фінансової звітності, оцінка окремих статей, застосування додаткових аудиторських процедур, аудит фінансового стану підприємства; доведення до відома керівництва необхідності коригування фінансових звітів (якщо виникає така потреба); остаточний висновок (офіційний аудиторський висновок).

В свою чергу, програма аудиторської перевірки фінансової звітності детально описує діяльність аудитора.

Проводячи перевірку аудитор керується певними критеріями оцінюючи достовірність відображення у фінансовій звітності активів та пасивів, доходів та витрат. Наприклад, під час аудиту матеріальних запасів мають місце наступні критерії: повнота – матеріальні запаси відображені у фінансовій звітності в повному обсязі; оцінка – перевірка правильності оцінки матеріальних запасів протягом усього звітного періоду, сталості застосовуваних метолів оцінки запасів; фактична наявність – перевірка реального існування, наявності конкретних видів, найменувань запасів, що відображені у звітності; належність – необхідність перевірки чи усі матеріальні запаси, фактично наявні та відображені у звітності, належать підприємству; законність – перевірка законності здійснення операцій з придбання, збереження, контролю наявності, використання, реалізації наявних матеріальних запасів відповідно до чинних законодавчих актів і нормативних документів.

Таким чином, аудит фінансової звітності виконує надзвичайно важливу функцію щодо підтвердження достовірності та неупередженості поданої користувачам інформації, що допомагає їм у прийняті правильних рішень. Цим забезпечується суттєве зменшення ризиків, пов’язаних з прийняттям управлінських рішень, підвищується довіра до підприємства з боку партнерів та утверджується його позитивний імідж, спрощуються процес налагодження нових контактів. В комплексі, перелічені переваги, сприяють успішному розвитку підприємства.

Література:

1. Усач Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами: Монографія / Б.Ф. Усач. - К.: Знання, 2005. - 248 с.

2. Кадуріна Л.О. Основи аудиту: навч. Посібник. – Київ: Видавничий дім “Слово”, 2003. – 184 с.

3. Бондаренко Н.О. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: Навч. посібник для студ. вищих навч. Закладів / Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров, С.М. Попова. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.- 299с.