ПЕДАГОГИКА. Проблемы подготовки специалистов

Шаповалова Ірина Володимирівна,

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, Україна

Компетентнісний підхід у формуванні в майбутніх учителів фізичної культури здатності до професійного самовдосконалення

Наразі спостерігається недостатній рівень теоретичної розробки проблеми формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійного самовдосконалення у процесі навчання їх у ВНЗ. Сьогодні в підготовці вчителя фізичної культури акцент робиться на його особистісний розвиток, що є наслідком самоорганізації та узагальнення діяльнісного та особистісного досвіду майбутнього фахівця. З таких позицій компетентність розглядається як категорія, зумовлена рівнем професійної освіти, досвідом та індивідуальними здатностями педагога, і припускає, поряд з технолого-педагогічною готовністю до виконання професійних функцій, його гуманну педагогічну позицію, ціннісне ставлення до педагогічної діяльності й високий рівень загальної й професійної культури.

Загальною метою професійної підготовки фахівців є здобуття студентами необхідних для майбутньої діяльності компетенцій. У словниках поняття, „компетенція” в основному зводиться до таких визначень: 1) коло повноважень, коло питань, в яких людина добре поінформована, володіє знаннями і досвідом в тій чи іншій сфері; 2) знання та досвід; 3) характеристика особистості, що володіє знаннями, які дозволяють розмірковувати авторитетно про що-небудь; 4) наперед задана вимога до освітньої підготовки (стандарт), потенційна можливість, елемент компетентності.

Термін „компетентність” (лат. competens – відповідний, здібний) означає володіння теоретичними знаннями, практичними навичками та вміннями, професійним досвідом у певній галузі. У словнику „Професійна освіта” [3] компетентність (від лат. сompetens – належний, відповідальний) тлумачиться як сукупність знань та умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію.

До структури компетентності відносять знання, пізнавальні навички, практичні навички, відношення, емоції, цінності та етика, мотивація [2]. Компетентність переважно визначають як сполуку психічних якостей, що дозволяє діяти самостійно і відповідально (дієва компетентність), як володіння людиною здатністю і вмінням виконувати певні трудові функції.

Компетентна в певній галузі людина володіє відповідними здібностями, знаннями, практичними вміннями, що дозволяють їй обґрунтовано міркувати про цю галузь і ефективно діяти в ній. Компетентність є своєрідним мірилом рівня професіоналізму особистості. Компетентність на сучасному етапі є показником якості вищої освіти, що формує основи її професійного аспекту, необхідного для прийняття рішень і діяльності у сфері обраної професії [4, с. 3].

Компетентнісний підхід відображає інтегральний прояв професіоналізму, в якому поєднуються елементи професійної і загальної культури, досвіду педагогічної діяльності та педагогічної творчості, що конкретизується у певній системі знань, умінь, готовності до професійного вирішення педагогічних завдань та проблем [1].

Основні завдання формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури у процесі підготовки їх до професійного самовдосконалення, на нашу думку, полягають у:

– створенні умов, які забезпечують формування професійної компетентності та активізацію творчого потенціалу особистості студента;

– забезпеченні можливості оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

– формуванні конкурентоспроможності та професійної мобільності майбутнього фахівця;

– розвитку комунікабельності та професійної культури діалогу;

– організація методичної та дидактичної підтримки студентів.

Передумовами для формування професійної компетентності й розвитку творчої особистості студента є створення професійно орієнтованого освітнього середовища, що дає можливість підвищувати рівень професійної самореалізації майбутніх учителів фізичної культури.

Особливого значення набуває творча співпраця й духовна взаємодія між викладачем-наставником і студентом із дотриманням так званої творчої пропорції, моделювання спеціальних педагогічних ситуацій, які стимулюють учителів фізичної культури до професійного самовдосконалення.

Отже, у процесі професійної підготовки учителів фізичної культури значна роль належить формуванню усвідомленої готовності до постійного саморозвитку, творчої самореалізації і професійного самовдосконалення в умовах особливого освітнього середовища, максимально наближеного до виробничо-професійного.

Література

1. Єрмаков І. Навчання і компетентність: пошуки сенсу і змісту І. Єрмаков // Завуч (Шкільний світ). – 2005. – №19. – С. 3–4.

2. Настільна книга педагога. Упорядники: Андрєєва В. М., Гигораш В. В. – X. : Вид. група „Основа”, 2006. – 352 с.

3. Професійна освіта: словник [навч. посіб.] / Уклад. С. У. Гончаренко та ін./ За ред. Н. Г. Ничкало. – К., 2000. – 380 с.

4. Титаренко Л. М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Л. М. Титаренко. – К., 2007. – 20 с.

e-mail: irisha242008@rambler.ru, Шаповалова І. В., вул. Мікояна буд. 22, кв. 99, м. Запоріжжя, Україна, 69120.