Лесновська О.В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Жиропіт як структурний елемент овечого руна

Актуальність теми. Цінність вовни визначається спадковообумовленими факторами і залежить від будови вовнових волокон, кількості та якості жиропоту, звивистості, густоти, довжини, тонини і міцності вовнових волокон. Селекційне значення кожного чинника обумовлено його біологічною роллю у формуванні кількісних і якісних ознак вовнової продуктивності [1].

Одним із структурних складових овечого руна є жиропіт. Він має велике практичне значення для збереження фізико-технічних властивостей вовни як в період росту, так і при стрижці, класуванні, зберіганні і промисловій переробці. Відомо, що жиропіт оберігає вовну від руйнівного впливу зовнішнього середовища і шкідливих випаровувань, що виникають під час утримання овець та довготривалого зберігання вовни після стрижки в приміщеннях [4].

За даними Северова О.В., Пеліховської Т.М. [2,3], з підвищенням вмісту жиропоту зменшується вихід чистої вовни. Надлишок жиропоту різко знижує ефективність трансформації корму в продукцію.

Мета і методика досліджень. Дослідження проводили на базі ТОВ «Шаролезька вівця» Новомосковського району Дніпропетровської області. В умовах господарства проведено схрещування вівцематок асканійської мясо-вовнової породи дніпропетровського типу (АМД) з баранами-плідниками олібс та тексель. Отримали помісей другого покоління ¼АМД×¾Ол та ¼АМД×¾Т.

Під час стрижки ярок різних генотипів у 14-місячному віці окомірно за допомогою еталонів була встановлена інтенсивність забарвлення жиропоту та його кількість.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведення візуального аналізу з визначення кількості та якості жиропоту дає в повній мірі уяву про ступінь впливу складових цього секрету на фізико-технічні та технологічні властивості вовни. Це можливо тільки за рахунок встановлення частки складових жиропоту в абсолютних величинах з подальшим визначенням їх властивостей.

На підставі проведених досліджень та матеріалів бонітування слід зазначити, що за кількістю жиропоту згідно інструкції по бонітуванню все піддослідне поголів’я розподіляється на три класи: Ж₅ - нормальна кількість, Ж₄ - надлишкова, Ж₃ - недостатня кількість.

При оцінці піддослідного поголів’я за кількістю жиропоту у вовні здійснювалося наступним чином. Переважна кількість ярок-нащадків текселів (71,4 %) та чистопородних АМД (60,0 %) характеризуються вовною з нормальною кількістю жиропоту. Серед помісей ¼АМД×¾Ол таких тварин було лише 48,6 %

Слід також відмітити, що 28,6 % помісних ярок ¼АМД×¾Ол мали недостатню кількість жиропоту в руні. Серед помісей ¼АМД×¾Т і чистопородних ровесниць АМД таких нараховувалося відповідно 2,9 та 11,5 %.

Таким чином, дослідженнями встановлено, що барани-плідники породи тексель характеризуються більшою перетворювальною здатністю в напряму покращення вовнової продуктивності та якості вовнового жиру порівняно з іншими плідниками.

При бонітуванні також встановлено, що 54,3 % рун помісей ¼АМД×¾Т притаманний білий колір жиропоту. З аналогічним кольором секрету серед ярок АМД нараховувалось 48,6 % рун, а помісей ¼АМД×¾Ол – лише 28,6 %. Небажаний жиропіт кремового кольору спостерігався у чистопородних АМД та помісей ¼АМД×¾Ол в кількості 5,7 %. Серед помісних ярок ¼АМД×¾Т рун з таким кольором жиропоту було 2,8 %.

На підставі проведеного аналізу слід відзначити, що за кількістю жиропоту у вовні та його кольором домінували помісні ярки ¼АМД×¾Т порівняно з чистопородними ровесницями АМД та помісями ¼АМД×¾Ол.

Висновки і перспективи досліджень. За кількістю жиропоту у вовні та його кольором домінують помісні ярки ¼АМД×¾Т порівняно з чистопородними однолітками АМД та помісями ¼АМД×¾Ол. Для покращення вовнової продуктивності, якісних та кількісних характеристик вовни овець асканійської м'ясо-вовнової породи дніпропетровського типу слід використовувати баранів-плідників породи тексель.

Список використаних джерел:

1. Махдиев М.М. Некоторые результаты повышения шерстной продуктивности овец грозненской породы / М.М. Махдиев, В.А. Мороз, Н.И. Ефимова // Зоотехния. – 2011. – №10. – С. 25-26.

2. Пелиховская Т.Н. Что такое жиропот / Т.Н. Пелиховская, Н.В. Рогачев // Овцы, козы, шерстяное дело. – 2006. – №1. – С. 53-55.

3. Северов О.В. Вовнова продуктивність напівкровних за олібсами ярок / О.В. Северов, І.М. Солоха // Тваринництво України. – 2008. – №9. – С. 8-10

4. Семенов С.И. Результаты скрещивания тонкорунных и помесных маток с тонкой шерстью с мясо-шерстными баранчиками / С.И. Семенов, Т.З. Тимашов, Т.К. Тамбиев и др. // Разведение овец и коз: шерстоведение. – 1985. – С.11-16.