Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Дідух С.М., магістр Клименко А.В.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Напрями підвищення економічної ефективності агрохолдингів України

Ключовим вектором розвитку українського агропромислового комплексу в останні роки є утворення і розвиток вертикально інтегрованих агрохолдингів. Їх розбудова відбувається у розрахунку на створення структур із повним виробничим циклом для отримання ефекту масштабу виробництва та синергетичного ефекту (табл. 1.).

Таблиця 1 – Приклади технологічних ланцюгів найбільших агрохолдингів

Назва	Технологічні ланцюги
Ukrlandfarming	Вирощування зернових культур і насіння – виробництво кормів – виробництво яєць і яєчної продукції – трейдинг і дистрибуція продукції. Вирощування цукрового буряку – виробництво цукру – трейдинг і дистрибуція продукції. Виробництво зернових культур і насіння – виробництво кормів – тваринництво – трейдинг і дистрибуція продукції.
Kernel	Виробництво зерна – послуги елеваторів – портові термінали – трейдинг. Вирощування олійних культур – виробництво олії – портові термінали – трейдинг.
Миронівський хлібопродукт	Виробництво зерна – послуги елеваторів – виробництво кормів – птахівництво (включаючи інкубатори) – виробництво м’яса – виробництво м’ясних продуктів. Вирощування олійних культур – виробництво олії – трейдинг.
Астарта-Київ	Вирощування буряку – виробництво цукру та супутньої продукції – трейдинг. Вирощування зернових культур і насіння – виробництво кормів – виробництво молока і м’яса.

Але оскільки процес створення агрохолдингів був досить інтенсивним, то він мав подекуди хаотичний характер і тому у певних випадках ресурси підприємств використовуються недостатньо ефективно. Актуальною задачею є визначення можливостей отримання додаткового економічного ефекту від використання ресурсів у межах холдингів.

Агрохолдингом прийнято вважати групу юридичних, самостійних сільськогосподарських, переробних і обслуговуючих організацій, контрольні пакети статутного капіталів яких належить одній особі [1].

В сучасних економічних умовах агрохолдинги довели свою ефективність, вони є двигуном розвитку АПК країни та мають ряд стратегічних переваг:

1) можливість отримання синергетичного ефекту за рахунок поєднання різних активів, які взаємодоповнюють один одного;

2) можливість отримання ефекту масштабів виробництва за рахунок зменшення витрат на одиницю виробленої продукції;

3) можливість використання різних видів нетрадиційної побічної сировини на різних виробництвах у рамках одного холдингу;

4) доступ до кредитних та інвестиційних ресурсів за рахунок більшої капіталізації та присутності на провідних фондових біржах.

Наразі структуру ключових агрохолдингів країни можна вважати сформованою, активне придбання нових підприємств припинилось під впливом загальної кон’юнктури ринку. Важливою задачею у таких умовах є підвищення економічної ефективності агрохолдингів за такими напрямами:

1. Більш повне використання IT-технологій для контролю технологічних операцій та потоків матеріальних ресурсів (навігаційні системи GPS для моніторингу угідь, визначення границь полів, формування агрохімічних картограм, оптимізація логістики тощо).

2. Підвищення енергоефективності виробничої діяльності (енергоощадність, виробництво біогазу, виробництво «зеленої» електроенергії тощо.)

3. Максимальне використання наукових розробок щодо використання більш дешевих (нетрадиційних) видів сировини та переробка відходів виробництва без зниження якості та поживної цінності готової продукції.

Прикладом використання нетрадиційного виду сировини та переробки відходів виробництва у межах окремого агрохолдинга може стати виробництво екструдованої кормової добавки з буряковим жомом. Буряковий жом відноситься до побічної продукції цукрового виробництва та містить целюлозу, пектинові речовини, цукор, азотисті речовини, вітаміни та мікроелементи [2].

В даний час розповсюджені такі напрямки використання та утилізації бурякового жому: біогаз, корм для худоби, пектиновий концентрат, пектиновий клей, харчові волокна, паливо для ТЕЦ цукрового заводу [2, с.14].

Близько 10 % бурякового жому в Україні висушується та використовується для виробництва кормів для тварин. Проте, гранулювання бурякового жому є витратним в умовах зростання вартості енергоносіїв. Саме тому актуальним питанням є розробка технології виробництва комбікорму із свіжого бурякового жому безпосередньо поблизу від місць переробки цукрового буряку для мінімізації витрат на транспортування. Буряковий жом в таких умовах стає не просто побічним, а дуже цінним продуктом бурякоцукрового виробництва, комплексне використання якого може істотно підвищити ефективність функціонування цукрової та комбікормової галузей.

Реалізація подібного проекту доцільна саме в рамках вертикально інтегрованого холдингу, до складу якого входять і цукрові підприємства, і комбікормове виробництво. На нашу думку реалізація такого проекту за технологією, запропонованою спеціалістами Одеської національнаї академії харчових технологій, на одному із українських агрохолдингів може буди одним із напрямків підвищення економічної ефективності вертикально інтегрованих структур.

Література:

1. Садчиков В. С. Науково-методичні підходи до формування нових організаційних структур в аграрному секторі економіки / В. С. Садчиков // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. – 2013. – № 4. – С. 296-304. – Режим доступу:

3. Спічак В.В. Сучасні напрямки використання та утилізації бурякового жому / В.В. Спічак, А.М. Вратський // Вісник цукровиків України. – 2010. –№2(69). – С. 13–15.