Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н. Лютак О.М.

Луцький національний технічний університет, Україна

Принципи формування глобальних ринків

туристичних послуг

Принцип у економічній науці є загальним положення, що повинно задовольняти припущення та гіпотези та формувати первинне твердження на основі сукупності фактів. Нажаль в сучасних умовах відбувається стихійний розвиток як наукових течій так і практичної реалізації визначених емпіричних фактів. Не є виключенням у цьому аспекті і глобальний ринок туристичних послуг. Слід відмітити, що формування масового туризму у ХХ столітті призвело до зміни орієнтирів та самих принципів функціонування туристичних ринків. Якщо на початках туризм носив елітарний нахил і формувався у розрахунку на вибагливих клієнтів, що можуть собі дозволити дорогий сервіс і відповідну високу якість, то в останні роки все більшу вагу займають бюджетні туристи, які за рахунок своєї кількості приносять значні капітальні надходження туроператорам та турагентам. Тому принципи і підходи до формування глобальних ринків еволюціонують разом із самим ринком.

Сучасна економічна теорія доповнює формування глобальних туристичних ринків і внутрішньоринковими механізмами та принципами, зокрема включає маркетингову складову, співвідношення попиту і пропозиції, рівень державного втручання та ін. Тому й виникають різні смислові навантаження поняття туристичного ринку і підходи до їх оцінки. Туристичний ринок – це складне і багатоаспектне поняття, яке найбільш часто визначається у таких смислових значеннях:

– перше, як складова загального ринку товарів та послуг, що підпорядковується дії економічних законів товарного виробництва і товарного обігу;

– друге, як сфера реалізації товарів та послуг, що задовольняють потреби

подорожуючих осіб у місцях їх тимчасового перебування;

– третє, як сукупність економічних відносин, що об’єднує попит і пропозицію для забезпечення купівлі-продажу специфічних туристичних товарів і послуг у даний час і у даному місці;

– четверте, як сукупність всіх фактичних і потенційних споживачів, які купують або можуть купити товари і послуги туристичного призначення.

Кінцевою метою функціонування ринку туристичних послуг є задоволення потреб споживачів. Отже, туристичний ринок формує в остаточному підсумку позитивний або негативний ефект від діяльності туристичних підприємств і тих послуг, що вони пропонують споживачам [3, с.31].

Як наслідок, формується певна економіка туризму, що включає контрагентів та бенефеціалів послуг зі своїми характерними ознаками та специфікою принципів.

Економіка туризму базується на таких основних принципах:

1) максимізація ступеня психологічного задоволення туристів;

2) максимізація доходів організацій, у тому числі турфірм, які пропонують туристичні продукти і послуги;

3) максимізація стимулювання витрат туристів у процесі подорожей.

Дотримання перелічених принципів звичайно дає позитивний результат. Наприклад, реалізація першого принципу спонукає туристів повернутися в країну, яка добре їх прийняла, і в результаті витратити ще більше грошей на подорож.

За певних обставин дотримання цих принципів може призвести до негативних наслідків. Наприклад, досягнення короткострокової мети максимізації доходу може спричинити створення великої кількості структур для обслуговування туристів, унаслідок чого знизиться рівень їхнього психологічного задоволення. Це може зменшити приплив туристів у певну дестинацію і, як наслідок, обмежити приплив коштів, отже, занизити економічні показники розвитку цієї дестинації. Підвищена увага до туризму як до основного елемента економічного розвитку країни також може призвести до подібних результатів [2].

Отже, наявність певної системи вимог на рівні суб’єктів господарювання дає можливість оцінити специфіку формування глобальних ринків туристичних послуг на рівні держави. Окремими елементом даної системи може стати аналіз рівня розвитку туристичних ринків у країнах, де туристична галузь є добре розвиненою та становить вагому частку у структурі ВВП. В даному випадку говоримо про міжнародний досвід використання туристичного потенціалу і формування принципів територіальної організації світового туристичного ринку.

Делімітація глобальних форм територіальної організації світового туристичного ринку ґрунтується на наступних принципах:

а) комплексності, проявом якої є виявлені тенденції розвитку та функціонування певних моделей туристичного ринку, що є виразом історичного процесу формування туризму та сучасної туристичної політики, які закріплені в типології національних туристичних ринків;

б) диференціації, яка відображена рівнем споживання туристичних послуг населенням і залежить від рівня соціально-економічного розвитку та життя населення, частковим проявом якої є територіальна диференціація туристичного процесу, виражена через комплексну оцінку рівня споживання туристичних послуг;

в) динаміки, що відтворює часовий вектор розвитку туристичного процесу та структурні зрушення: прискорення темпів розвитку індустрії туризму свідчить про ефективність національної туристичної політики на зовнішніх ринках міжнародного туризму, а зростання споживання туристичних послуг місцевим населенням - про загальні соціально-економічні зрушення і зміни умов та стилю життя і, в кінцевому виразі, в прилученні до світового туристичного процесу [1].

Як висновок, слід відмітити, що принципи формування глобальних ринків туристичних послуг можна згрупувати за рівнями впливу туристичної галузі. Якщо говорити про виключно галузевий аспект в межах формування попиту та пропозиції галузі, то основними принципами стане максимізація задоволення споживачів і прибутку тур фірм. У межах держави, групи країн визначеного регіону, коли мова йде про використання регуляторних механізмів провідних країн світу, загальнонаціональні стратегії та моделі світового масштабу щодо регулювання глобальних ринків туристичних послуг, то система принципів буде носити свою специфіку, зокрема, комплексність використання грошових потоків туристичного ринку, їх диверсифікацію для інших галузей економіки країни, часовий вектор розвитку. І тому країни, що володіють туристичним потенціалом, але досі його не використали у повній мірі, до яких належить і Україна, повинні враховувати різнорівневість зазначених принципів при формуванні та реалізації стратегії розвитку своїх туристичних можливостей з метою входження у глобальні ринки туристичних послуг.

Література:

1. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг / О.О. Любіцева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva _rtp22.htm

2. Основи економіки міжнародного туризму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/13820328/turizm/osnovi_ ekonomiki_ mizhnarodnogo_turizmu

3. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку : монографія / за заг. ред. професора В.Г.Герасименко. – Одеса : Астропринт, 2013. – 334 с.