Даценко Г.В., Раїн Л.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ РУХУ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

За сучасних умов структура капіталу – це той фактор, який надає безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства – його платоспроможність і ліквідність, величину доходу, рентабельність діяльності. Капітал будь-якого підприємства представляється двома складовими: власними та позиковими коштами, тобто власним і позиковим капіталом. У багатьох підприємств виникає потреба в позикових коштах, і вони змушені звертатися за допомогою до різних кредиторам: банкам, кредитним організаціям, приватним особам, підприємствам зі стійким фінансовим становищем, мають вільні грошові кошти. При цьому виникають боргові зобов'язання, під якими розуміються кредити, товарні і комерційні кредити, позики чи інші запозичення незалежно від форми їх оформлення.

Як збільшення, так і зменшення позикових коштів може призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.

Стратегія залучення позикових ресурсів підприємством являє собою цілеспрямований процес оптимізації їх обсягів та термінів використання, а також обґрунтування найбільш ефективних умов та джерел їх формування.

Тому, ефективна політика контролю управлінням позиковим капіталом підприємства дає змогу ефективно функціонувати, розширювати виробництво тощо. Проте, прорахунки в визначенні потреби, обсягу та умов залучення позикових коштів можуть призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема і до банкрутства підприємства [1].

Перехід до ринкової економіки в Україні зумовив ухвалення самостійних рішень з великого числа фінансових проблем, пов'язаних з господарською діяльністю підприємств. Ліквідність та платоспроможність підприємства визначається та залежить від своєчасності погашення заборгованості перед підприємством та обсягу і наявності позикових ресурсів. Тому, значну увагу керівному складу підприємства слід приділяти саме даному виду розрахунків. Тому, доцільно на підприємстві здійснювати контроль різних видів, який може забезпечуватись через складові його системи, зокрема контроль власника, банківський та державний фінансовий контроль і незалежний аудит особливо в сучасних ринкових умовах господарювання [4].

Для ефективної оцінки позикових коштів підприємства найбільш важливе значення має функціонуюча система внутрішнього контролю. Внутрішній контроль позикових коштів виступає засобом двостороннього зв'язку між об’єктом управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан позикових коштів та фінансовий стан підприємства для забезпечення практичного виконання управлінських рішень [3].

На рівні підприємства забезпечують внутрішній контроль позикових коштів: управлінський персонал та спеціалісти, до функцій яких входить попередній, поточний та наступний контроль; обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення господарських процесів; спеціальні внутрішні контролюючі служби, створені на підприємстві з метою проведення того чи іншого контролю. Економічний контроль стану залучення позикових коштів, визначення протреби в них, обсягу залучення, джерел залучення, ефективності використання позикових коштів, розробки стратегії оптимізації структури капіталу та погашення заборгованості сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому важливим є поєднання державного, банківського і внутрішнього контролю власників, зацікавлених у виконанні умов договорів.

Основні завдання аудиту позикового капіталу представлено на рис. 1.

Сучасне господарське життя відрізняється чисельністю і складністю фінансових операцій, тому для виконання контрольних функцій стали практично незамінними комп'ютерні методи тестування цифрових даних у ході так званих процедур по суті (відносно рахунків) і при виконанні аналітичних процедур.

0

Рис. 1. Основні завдання аудиту позикового капіталу

Останні дозволяють виявити важливі тенденції в діяльності підприємства, виявити незвичайні відхилення і диспропорції показників (якщо вони мають місце). Застосування комп'ютерної обробки дає можливість збільшити обсяг вибірки (без додаткових витрат часу) і, таким чином, підвищити надійність отриманих результатів [2]. Причому облікові системи, які використовують комп’ютери, сприяють здійсненню контрольних перевірок із використанням комп’ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика контролю з використанням комп’ютерів (Computer – Assisted Audit Techniques – СААТз).

Існують дві основні складові СААТз, які використовує внутрішній контролер (аудитор) (рис. 2):

0

Рис. 2. Основні складові СААТз, які використовує внутрішній контролер (аудитор) в процесі контролю позикових коштів

Контролююча особа має можливість проводити перевірку як за окремими завданнями, так і за комплексом завдань в цілому. Перше направлення пов’язане з отриманням інформації із середовища обчислювального комплексу. Друге направлення пов’язане з проведенням контролю безпосередньо з використанням обчислювальної техніки. При цьому методі проводяться розрахункові процедури, процедури контролю і виконання тих операцій, які людиною не сприймаються візуально.

Створення на рівні підприємства автоматизованої підсистеми контрольно-аналітичної інформації (ПКАІ) стосовно структури капіталу та стану позикових коштів уможливлює раціоналізацію інформаційного забезпечення внутрішнього контролю (аудиту), його функціональні етапи перевірки і в цілому процес комунікації інформації в системі контролю як функції управління.

Література:

1. Білуха Н.Т. Аудит: Навч.посіб. – 2-е вид., пероб. і доп. / Н.Т. Білуха. – К.: Знання, 2012. – 480 с.

2. Бодюк А.В. Методологічні та нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності: Монографія / А.В. Бодюк. – К.: Кондор, 2005. – 356 с.

3. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій у комерційних банках / О.В. Васюренко. – Харків: РВП «Оригінал», 1998. – 72 с.

4. Петрик О.А. Проблеми уточнення та розвитку методів, способів і прийомів аудиту / О.А. Петрик // Бухгалтерський облік і аудит – 2014. – № 11. – С. 68.