Яковичук Н.Д.

Буковинський державний медичний університет

м. Чернівці

вдосконалення Болонського процесу в вищих медичних навчальних закладах Для студентів I-II рівнів акредитації зі спеціальності “лабораторна діагностика”

Входження України до єдиного Європейського та світового освітнього простору вимагає модернізації системи вищої освіти України, яка є одним з найважливіших стратегічних завдань забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Відповідність стандартам європейської системи освіти неможливе без застосування у вищих навчальних закладах, в тому числі і медичних, інноваційних технологій організації навчального процесу. Досвід впровадження кредитно-модульної системи у ВНМУ виявив її переваги та недоліки в порівнянні з традиційною системою освіти. Перевагою є використання більш гнучкої багатобальної акумулюючої рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в системі ECTS та постійний контроль успішності студентів на кожному практичному занятті, що значно підвищує мотивацію студента до покращення показників успішності та акумуляції балів [4].

У вищому медичному навчальному закладі неодмінною складовою частиною процесу підготовки фахівців є поєднання у відповідності до типової навчальної програми різних навчально-методичних матеріалів та засобів, а саме розроблених тестових завдань для самоконтролю та перевірки знань, засвоєння умінь і навичок здобутих на практичних заняттях та використання інноваційних технологій. Основними вимогами до практичного заняття є підхід до організації навчального процесу, які повинні бути оновлені згідно сучасним тенденціям роботи в лабораторіях різного профілю. Тому практичне навчання, з одного боку, має бути послідовним і безперервним, а з іншого боку - набути гнучкого характеру, який дозволятиме вносити корективи в зміст практичного навчання у разі впровадження новітніх технологій, матеріалів, обладнання тощо. Особливістю підготовки включає матеріал, який дає можливість підготувати студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю “Лабораторна діагностика” до роботи в клінічних та діагностичних лабораторіях. Неодмінним є виконання ряду маніпуляцій, щодо підготовки до роботи з лабораторним посудом, обладнанням та оснащенням лабораторії, апаратурою, приладами тощо. Засвоєння правил техніки безпеки в лабораторіях та опанування методів стерилізації. Особлива увага приділяється техніці мікроскопіювання та рН-метрії [1,2,3,5].

Закріплення, поглиблення, розширення теоретичних знань та практичних навичок у студентів, отриманих на практичних заняттях з “Мікробіології з основами імунології та технікою мікробіологічних досліджень” неможливе без дотримання Держстандартів, чинних наказів, інструктивних листів МОЗ України та обласного управління охорони здоров’я при роботі в лабораторіях різного профілю, заповнювання і ведення реєстраційних журналів, оформлення результатів досліджень та ведення затвердженої документації [5].

Незважаючи на велику кількість практичних занять з мікробіології та вірусології, студентам важко засвоїти принципи лабораторної діагностики хвороб, зокрема спричинених збудниками повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій чи лабораторну діагностику хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій. Тому, доцільним є використання на практичних заняттях розроблених схем, в яких стисло і послідовно викладено, зокрема поетапність методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань. Розроблені на кафедрі мікробіології та вірусології методичні вказівки і завдання до контрольних робіт для студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою зі спеціальністі “Лабораторна діагностика” допоможуть засвоїти нові та сучасні методи навчання. Здобуті студентами професійні знання, уміння та навички допоможуть на практиці прийняти самостійні рішення під час виконання будь-яких методів лабораторних досліджень. Також обов’язковою умовою є використання алгоритмів професійних практичних навичок з мікробіології, вірусології та імунології при розв’язанны ситуаційних задач. Тому потрібно створювати нові наочні засоби, вдосконалювати сучасні бази знань та використовувати інновації, що допоможе підготувати конкурентоспроможних спеціалістів на ринку праці зі спеціальності “Лабораторна діагностика”.

Щоб наблизили нас до реалізації ідеї Європейського простору вищої медичної освіти на сучасному науковому і методичному рівні з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик та стандартів освіти потрібно обмінюватися корисним досвідом з іншими медичними вузами, які навчаються теж за Болонською системою.

Література:

1. Быков А.С., Воробьев А.А., Зверев В.В. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. - М.: МИА, 2008. - 272 с.

2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М.: Медицина, 2007. - 721 с.

3. Воробьев А.А. и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. - М.: МИА, 2008. - 702 с.

4. Мороз В.М. Досягнення та перспективи організації навчального процесу в контексті європейської інтеграції у ВНМУ ім. М.І. Пирогова / В.М. Мороз [и др.]. - Медична освіта (Тернопіль). - 2014р. № 2. - С. 34 – 37.

5. Люта В.А., Кононов О.В. Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень та основами імунології. Загальна мікробіологія. - К.: Здоров’я, 2006. - 510 с.