Економічні науки/11. Логістика
Антон
Безкоровайний, аспірант
Національний
університет «Києво-Могилянська Академія», Україна
МІСЦЕ ІННОВАЦІЙНИХ
КЛАСТЕРІВ В РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ЕКОСИСТЕМИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДЛЯ
УКРАЇНИ
Сьогодні логістика залишається одним із
найбільш важливих та ефективних інструментів підвищення ефективності
підприємств. Згідно з даними Colliers International Report розширення ЄС, а також розвиток
інфраструктури та споживчого ринку в регіоні CEE (Центральна та Східна Європа) суттєво
видозмінюють сталі патерни дистрибуції готової продукції в Європі, в результаті
чого утворюються нові промислові та логістичні центри. Географічне положення,
відносно низька вартість людських ресурсів та модернізація ключових об’єктів
інфраструктури дозволили Польщі значно підвищити власну роль на логістичній
карті Європи [7]. Вищезгадані тенденції відкривають в тому числі і перед
Україною широкі перспективи розвитку національної логістичної системи,
інтегрованої в глобальну систему зв’язків з ЄС.
В цьому контексті досить важливо
відзначити виникнення логістичних центрів, що дозволяють оптимізувати потоки
готової продукції, фінансів та інформації [11]. Науковці
неодноразово підкреслювали, що створення кластерів дозволяє ефективно
реалізовувати логістичний потенціал країни шляхом покращення процесів на
окремих фірмах. [5]. Для України характерна ситуація, коли географічне
положення та транспортні ресурси країни не використовуються достатньо ефективно
через те, що не імплементуються інноваційні рішення в щоденних логістичних
операціях окремих фірм [13], [12]. Саме тому зарубіжний
досвід (на прикладі Польщі) може бути надзвичайно корисним для України в
контексті розвитку інноваційних логістичних кластерів.
Якщо задатись питанням, чому саме
приклад Польщі був обраний для даного дослідження, то насамперед варто
відзначити схожість географічних умов та територіальну близькість країн
(особливо в контексті розташуванні на перетині шляхів з Близького Сходу,
Кавказу та Російської Федерації, що є важливими торговельними партнерами ЄС.
Окрім географічного положення якість транспортної інфраструктури відіграє
ключову роль в розвитку логістики в країни. [3]. В цьому контексті якісні
показники в Польщі перевершують аналогічні українські, що свідчить про
необхідність приділення належної уваги з боку нашої держави. З іншого боку,
варто також дивитись на польський досвід в рамках розвитку національної
логістичної системи через кластери.
Логістичний кластер - це хаб на
визначеній території, де сконцентровані комерційні активності різних
операторів, пов’язані з транспортуванням, логістикою та дистрибуцією товарів [6].
Функціонування кластерів стимулює притік інвестицій в розвиток локальної
інфраструктури, підвищує рівень знань про можливості аутсорсу логістиних
послуг, сприяє абсорбції інноваційних рішень підприємствами, дозволяє економити
на масштабі, оптимізує використання вантажних площ та дає низку інших
конкурентних переваг учасникам. [8]. Крім того, реалії знаннєвої економіки роблять саме освіту та інноваційність одними
з ключових факторів розвитку логістичної системи, адже останні часто дозволяють
обійти географічні обмеження [4].
В логістиці, як, зрештою, і в інших
галузях варто не тільки говорити про важливість та перспективи інноваційних
рішень, але регулярно шукати шляхи їх безпосереднього застосування і
комерціалізації [1]. В цьому контексті модель “потрійної спіралі” поступово витісняє лінійні механізми
в інноваційному процесі. Згідно з Ляйдесдорфом та Іцковіцем [2] гібридна
взаємодія університетів, бізнесів і держави
виникла на фоні зростання дослідницької ролі університетів. Ці тенденції
проявились в тому числі і в логістиці, де підприємства групуються навколо
локальних дослідницьких центрів в кластери. [9]. Участь у кластері найбільш
вигідна для малих та середніх підприємств, які здобувають таким чином додаткові
конкурентні переваги.
В сучасній Польщі спостерігається
активний розвиток та експансія кластерів, що продемонстровано у Таблиці 1.
Таблиця 1: Сучасні логістичні кластери в Польщі та їх
учасники
|
Назва кластеру |
Кількість підприємтв-часників |
Кількість дослідницьких інституцій |
Локальні органи влади |
Дослідницькі
центри та лабораторії на базі кластеру |
|
North-South Logistics and
Transport Cluster |
36 |
7 |
3 |
1 |
|
Cluster TSL |
11 |
3 |
3 |
0 |
|
Polish Maritime Cluster |
7 |
4 |
0 |
2 |
|
Southern Railway Cluster |
39 |
7 |
1 |
0 |
|
Silesia Logistics Cluster |
15 |
3 |
1 |
0 |
Джерело: складено автором на основі даних
Polish Agency for Enterprise Development
Варто звернути увагу, що виділені
дослідницькі лабораторії присутні лише у 2 з 5 логістичних кластерів. Справа в
тому, що нестача дослідницької бази є найбільш проблемним місцем польскої
національної інноваційної системи [10]. З іншого боку, варто відзначити активне
проникнення моделі “потрійної спірали” в логістичну систему Польщі. Останнє
також підтверджує бурхливий розвиток локальних університетських органів,
орієнтованих на дослідження і комерціалізацію інноваційних рішень в логістиці. Серед них відмітимо Centre for
Analysis in Transport and Infrastructure (Варшава), Institute of Logistics and Warehousing
(Познань), First Transport Cluster Spedigo (Варшава), Lazarski University
Centre for Logistics and Innovations (Варшава) та Warsaw University of Life
Sciences Cluster of Innovation in Agribusiness (Варшава). Польський
досвід створення та розвитку інноваційних кластерів може бути надзвичайно корисним і для України, але
потребує подальшого вивчення.
Висновки. Розвиток
системи інноваційних кластерів потребує комплексної роботи, тому важливо
спиратись на чітко визначений фреймворк при достатньому рівні свободи для
учасників, забезпечення чого є пріорітетним завданням для держави. Окрім цього,
Україні варто зосередитись на розвитку інфраструктури для експансії логістичних
кластерів в межах країни. Польський досвід наочно демонструє, як це може підвищувати
конкурентноздатність малих та середніх підприємств разом з глобальною
привабливістю країни в контексті надання логістичних послуг.
Література
1. Bujak, A. (2011):
Innowacyjność i innowacyjne rozwiązania w logistyce. Logistyka,
(2): 85-96.
2. Etzkowitz, H. and Leydesdorff, L.
(1995): The Triple Helix University-industry-government relations: A laboratory
for knowledge based economic development. Easst Review 14.1: 14-19.
3. Grabara, J., et. al (2014). The role
of information systems in transport logistics. International Journal of
Education and Research, 2(2): 1-6.
4. Jarzebowski S., Bezat-Jarzebowska A.
(2013): Central and Eastern Europe, [in:] Srinivasan M.M., Stank T.P., Dornier
P.P, Petersen K.J. (2013): Global Supply Chains: Evaluating Regions on an EPIC
Framework – Economy, Politics, Infrastructure, and Competence, McGraw-Hill
Education, New York: 315-350.
5. Kucharczyk R. (2014): Lokalizacja
centrów logistycznych w Polsce. Logistyka (6): 68-73.
6. Logistics Centers: Directions for
Use (2010): Europlatforms EEIG: 17.
7. Poland is becoming the logistics
center of Europe (2015): Ministry of Treasury – Economic News, Polish Press
Agency, Economic Service.
8. Staniewska, E. (2011): Logistyka w
działalności przedsiębiorstw. Logistyka, 2:557-566.
9. Stawiarska, E. (2012): Klastry
logistyczne jako mechanizmy rozwoju regionu i konkurencyjności
śląskich przedsiębiorstw. Zeszyty Naukowe
Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego, 26: 283-295.
10.
Trippner-Hrabi, J. (2014): The concept of triple Helix
extended model in Lodz in the light of own work. De Gruyter Open, Management
18.2:134-145.
11.
Васильців Н. (2010): Передумови та тенденції розвитку глобальної
логістики. Вісник
НПУ “Львівська Політехніка”: Логістика (669): 267–274
12.
Довженко О., Мельничук О. (2011): Перспективи розвитку
логістики на українських підприємствах. Економіка. Управління. Інновації (2).
13.
Пилипенко A. (2015): Логістичні аспекти управління бізнес-процесами
підприємтсв. Економічний простір (103): 186-195.