Психологія / 6. Клінічна психологія.

Коломієць С. І.

аспирант кафедри загальної і медичної психології та педагогіки

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Прояви захисних поведінкових механізмів серед контингенту підліткового віку зі сколіозом

Психологічний захист особистості є визначальним фактором у формуванні особистості дитини. Повноцінне функціонування і шанс стати дорослим залежить від того, наскільки «Я» здатне впоратися із зовнішнім і внутрішнім дискомфортом, тобто захистити себе і бути здатним приймати рішення [1, 3, 9]. Незважаючи на те, що дана проблема досліджується і дискутується в психології вже більше ніж сто років, на сьогоднішній день існує багато суперечливих поглядів на проблему ґенезу захисних механізмів, їх ролі в індивідуальній адаптації дітей і підлітків до навколишньої дійсності, а також на особливості захисних механізмів батьків і їх вплив на батьківське ставлення [5, 7, 8].

За даними досліджень доведено, що у здорових і хворих дітей проекція є найбільш представленим видом психологічного захисту. У хворих дітей проекція тісно пов’язана як з вітальними, так і соціальними потребами, що вказує на їх високу значимість при формуванні захисних механізмів особистості дітей [3, 7].

Наприклад, на відміну від здорових підлітків, у підлітків з руховими порушеннями захисні механізми роблять різний вплив на типи і спрямованість реагування в ситуації стресу [5, 6]. Якщо в групі здорових дітей значний вплив мають такі захисні механізми, як компенсація, реактивні утворення і заміщення, то в групі дітей з вродженою рухової патологією витіснення і проекція [2, 4].

Усвідомлення підлітками зі сколіозом власної фізичної неповноцінності, часто нетолерантне ставлення до них оточуючих, негативно впливає на особистісний розвиток. Наслідком цього стає те, що в учнів з порушеннями опорно-рухового апарату частіше, ніж у здорових однолітків, виявляються порушення в емоційно-вольовій сфері, які обумовлюють труднощі соціалізації, адаптації і особистісного розвитку таких підлітків. Саме тому в рамках дослідження ми вивчали не тільки психоемоційні особливості підлітків зі сколіозом, а і їх особливості використання захисних поведінкових механізмів.

В межах даного дослідження виконано обстеження 169 підлітків віком 14-16 років обох статей. З досліджених дівчат мали І ступінь сколіозу – 25 осіб; ІІ ступінь – 22 особи; ІІІ ступінь – 20 осіб; IV – 18 осіб; серед досліджених юнаків мали І ступінь сколіозу – 26 осіб; ІІ ступінь – 23 особи; ІІІ ступінь – 19 осіб; IV – 16 осіб. Для збереження однорідності груп дослідження, уникаючи великої чисельності груп, нами було сформовано дві основних групи за ступенем важкості ортопедичних порушень при сколіозі: до Г1 увійшли 96 осіб з І та ІІ ступенем сколіозу (з них 47 дівчат (Г1(д)) та 49 юнаків (Г1(ю)), до Г2 – 73 особи з ІІI та IV ступенем (з них 38 дівчат (Г2(д)) та юнаків 35 (Г2(ю)).

Для діагностики різних механізмів психологічного захисту які були вироблені в дитинстві, щоб забезпечити стримування, регулювання певної емоції використано методику «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика та Х. Келермана (в адаптації Л.І. Вассермана, О.Ф. Єришева, О.Б. Клубової).

За результатами дослідження було встановлено, що найбільш часто використовуваними захисними копінг-стратегіями в групах досліджених підлітків були: компенсація (Г1(д) – 69,4 бала, Г1(ю) – 72,4 бала, Г2(д) – 75,3 бала, Г2(ю) – 78,5 бала) заміщення (Г1(д) – 62,2 бала, Г1(ю) – 64,8 бала, Г2(д) – 67,1 бала, Г2(ю) – 70,8 бала) та регресія (Г1(д) – 61,0 бала, Г1(ю) – 63,7 бала, Г2(д) – 72,2 бала, Г2(ю) – 68,4 бала) (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл підлітків зі сколіозом за використанням

захисних поведінкових механізмів (середній бал)

Захисні механізми:	Г1(д) n=47	Г1(ю) n=49	Г2(д) n=38	Г2(ю) n=35
витіснення	34,9	36,2	39,5	41,7
регресія	61,0	63,7	72,2	68,4
заміщення	62,2	64,8	67,1	70,8
заперечення	18,5	19,9	21,0	22,7
проекція	17,8	18,6	21,4	20,3
компенсація	69,4	72,4	75,3	78,5
гіперкомпенсація	13,5	11,6	17,4	15,2
раціоналізація	33,2	35,7	37,8	40,6

Механізм компенсації проявлявся в спробах знайти відповідну заміну реальної або уявної нестачі, дефекту, нестерпного почуття іншою якістю, найчастіше за допомогою фантазування або привласнення собі властивостей, цінностей, поведінкових характеристик іншої особистості. Часто це відбувалося при необхідності уникнути конфлікту з цією особистістю і підвищення почуття самодостатності. При цьому запозичені цінності, установки або думки приймаються без аналізу і переструктурування і тому не стають частиною самої особистості. Іншим проявом компенсаторних захисних механізмів могли бути ситуації подолання фруструючих обставин або зверхзадоволення в інших сферах (наприклад, фізично слабка або боязка людина, нездатна відповісти на загрозу розправи, знаходить задоволення в приниженні кривдника за допомогою витонченого розуму або хитрості). Підлітки, для яких компенсація була найбільш характерним типом психологічного захисту, часто виявлялися мрійниками, які шукають ідеали у різних сферах життєдіяльності.

Дія захисного механізму заміщення проявлялась в розрядці пригнічених емоцій (як правило, ворожості та гніву), які спрямовувались на об’єкти, які становили меншу небезпеку або були доступнішими, ніж ті, що викликали негативні емоції і почуття. У цій ситуації підліток міг здійснювати несподівані, часом безглузді дії, які дозволяли позбавитись внутрішнього напруження.

Регресія – механізм психологічного захисту, завдяки якому особистість в своїх поведінкових реакціях прагне уникнути тривоги, переходячи на більш ранню стадію життя, коли вона відчувала себе в безпеці. При цій формі захисної реакції особистість, що піддається дії фруструючих факторів, замінювала собі рішення суб’єктивно більш складних завдань на відносно більш прості і доступні в ситуації, що склалася.

Дещо рідше, у порівнянні зі стратегіями, описаними вище, підлітками зі сколіозом використовувся копінг витіснення (Г1(д) – 34,9 бала, Г1(ю) – 36,2 бала, Г2(д) – 39,5 бала, Г2(ю) – 41,7 бала), за допомогою якого неприйнятні для особистості імпульси: бажання, думки, почуття, що викликали тривогу, ставали несвідомими. Витіснені (пригнічені) імпульси, не знаходячи дозволу проявитись у поведінці, зберігали свої емоційні і психо-вегетативні компоненти. Наприклад, типова ситуація, коли змістовна сторона психотравмуючої ситуації не усвідомлювалась, і підлітки витісняли сам факт якогось поганого вчинку, але інтрапсихічний конфлікт зберігався, а викликане ним емоційне напруження суб’єктивно сприймалося як зовні невмотивована тривога. Саме тому витіснені потяги проявлялись в невротичних і психофізіологічних симптомах.

Також досить часто використовуваним в досліджених групах був копінг «раціоналізація» (Г1(д) – 33,2 бала, Г1(ю) – 35,7 бала, Г2(д) – 37,8 бала, Г2(ю) – 40,6 бала). Дія раціоналізації проявлялася в заснованому на фактах надмірно «інтелектуальному» способі подолання конфліктної або фруструючої ситуації без переживань. Іншими словами, особистість присікала переживання, викликані неприємною або суб’єктивно неприйнятною ситуацією за допомогою логічних установок і маніпуляцій, навіть при наявності переконливих доказів на користь протилежного. При раціоналізації підлітки створювали логічні (псевдорозумні), але слушні обґрунтування своєї або чужої поведінки, дій або переживань, викликаних причинами, які вони не могли визнати через загрозу втрати самоповаги. При цьому способі захисту нерідко спостерігалися очевидні спроби знизити цінність недоступного для особистості досвіду.

Таким чином, найбільш часто використовуваними захисними механізмами в групах досліджених підлітків були: компенсація, заміщення та регресія. Інші копінг-стратегії захисту використовувались в поодиноких випадках. Деякі відмічали, що неодноразово ставали об’єктами шкільного булінгу: випробовували на собі фізичну та вербальну агресію з боку однокласників. Слід зазначити, що для підлітків зі сколіозом важливим є організація міждисциплінарного супроводу, метою якого повинна бути підтримка сформованої адаптивної внутрішньої картини хвороби, соціалізація, адаптація та підтримка якомога високого рівня якості життя.

Література:

1. Бороздина Л.В. Сущность самооценки и ее соотношение с Я- концепцией / Л.В. Бороздина // Вестник Московского университета. – 2011. – №1. – С.54–65.

2. Вороненко Ю.В. Сучасні аспекти розвитку системи медико-соціальних послуг для уразливих груп дітей в Україні / Ю. В. Вороненко, Н. Г. Гойда, Р. О. Моісеєнко // Український медичний часопис. – К. : ТОВ "МОРІОН", 2015. – С. 14-18.

3. Ефименко Н.Н. Основные принципы двигательной реабилитации детей / Н.Н. Ефименко // Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. ‒ Київ, 2013. ‒ Вип. 23. – С. 75-80.

4. Лемак М.В. Методичне видання психологу для роботи. Діагностичні методики / М.В. Лемак, В.Ю. Петрище // Ужгород. – 2011. – 213 с.

5. Лунев В.Е.Основы антропологии : учебно-методическое пособие / В.Е.Лунев //– 2009. – 106 с.

6. Маркова М.В. Постстресові дезадаптивні стани на тлі соціальних змін: аналіз проблеми / М.В. Маркова, П.В. Козира // Медицинская психология. – 2015. – № 10. – С. 8-13.

7. Марута Н.А. Восстановление социального функционирования – основная цель терапии депрессии / Н.А. Марута // НейроNEWS: психоневрология и нейропсихиатрия. – 2013. – № 8 (53). – С. 16-20.

8. Поліщук В.М. Психологія переживань вікових криз у підлітковому і юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / В.М. Поліщук // – К., 2013. – 44 с.

9. Семенюк М. Забезпечити реальні права на повноцінне життя / М. Семенюк // Соціальний захист. – 2010. – № 4 – С. 19-20.