УДК 378.091.212-054.6                                      Біологічні науки (фізіологія)

К.мед.н., доцент Глазков Е.О.

Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна

Адаптаційні реакції організму та корекція гомеостатичних показників при порушенні процесу адаптації іноземних студентів

Адаптаційні реакції, як відповідь організму на дію факторів довкілля та внутрішнього середовища, забезпечуються нервовими центрами, регулюючими системами (імунна, ендокринна, гемостаз) та виконавчими органами (легені, серце, судини, печінка, нирки) [6]. Тому адаптаційна концепція перспективна та необхідна для вивчення здоров’я та хвороб. Особливості адаптаційних реакцій дають можливість визначити несприятливі фактори зовнішнього та виробничого середовища, які приводять до порушення процесів адаптації та формування хронічної соматичної патології. Проявом порушення адаптації є стрес-реакція, вперше описана Г. Сельє. З розвитком стресу в літературі поєднують післятравматичне стресове ушкодження, синдром хронічної втоми, синдром системної запальної відповіді, деякі інші хвороби (холецистит, гастрит, депресії, новоутвори). Однак стрес є не єдиною адаптаційною реакцією. Описані реакції орієнтування, спокійної та підвищеної активації, переактивації [2, 5, 9, 10].

Метою роботи було дослідження впливу адаптогенів на показники гемостазу при порушенні процесу адаптації організму іноземних студентів.

Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використовували дані, які були отримані за результатами обстежень 360 підлітків віком 17-18 років, які були розділені на три групи. До першої групи увійшли 120 студентів − громадян Туркменістану. Друга група сформована зі 120 студентів − громадян Китаю, а контрольна – з 120 вітчизняних студентів. Дослідження проводилось на початку навчального семестру. У студентів визначали рівень лейкоцитів (підрахунок у камері Горяєва), лейкоцитарну формулу (на основі кров’яного мазка, фарбуванням барвником Романовського-Гімза). Забір капілярної крові проводили вранці, до вживання їжі.

Отримані результати та їх обговорення. Результатами наших досліджень доведено, що адаптаційні реакції є реакціями всього організму на умови зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на показники гемопоезу. В цілому, зміни в показниках гомеостазу системи крові іноземних студентів − громадян Китаю виявились більш вираженими і характеризувалися параметрами реакції тривоги при гострому стресі: лімфопенія, лейкоцитоз, анеозинофілія, підвищення сегментоядерних нейтрофілів, палочкоядерні нейтрофіли і моноцити − в межах норми. Так, у студентів другої групи спостерігається підвищення числа лейкоцитів до 10,3•109 за рахунок сегментоядерних нейтрофілів (5,7•109/л) (74,79±0,97 %) та анеозинофілія. Встановлено зниження відносної та абсолютної кількості лімфоцитів до 18,5 %, в той час як палочкоядерні нейтрофіли і моноцити знаходились у верхніх межах норми (4,55±0,13 % і 7,9±0,11 %) відповідно.

Таким чином, наші дані узгоджуються з даними літературних джерел [2, 3], а саме, при реакціях тривоги, спостерігається лейкоцитоз, анеозинофілія, лімфопенія. Параметри реакції тривоги при гострому стресі: число лімфоцитів − менше 20 %; число лейкоцитів − більше 8•109, анеозинофілія, число сегментоядерних нейтрофілів − вище норми, число паличкоядерних нейтрофілів і моноцитів − у межах норми і вище.

Вивчення адаптаційних реакцій дасть змогу здійснити індивідуальний підхід до визначення адаптаційних можливостей студентів із врахуванням стану організму, що дозволить ефективніше застосовувати методи діагностики та своєчасної корекції порушень адаптації із врахуванням індивідуального фактору. Встановлено, що під впливом навчального навантаження і зовнішнього середовища у іноземних студентів першокурсників виникають закономірні зміни реактивності організму і, відповідно, адаптивна перебудова нейрогуморальної регуляції. Нашими дослідженнями виявлена наявність статистично значущого (р<0,05–0,001) зниження адаптаційного індексу (АІ) у першій і другій групах іноземних студентів до 0,39±0,005 у.о. і 0,29±0,01 у.о. проти 0,41±0,004 у.о. у контролі. Цей показник був запропонований для оцінки неспецифічних адаптаційних реакцій Г. Х. Гаркаві і співавт. [2] і достовірно відображає рівень неспецифічної адаптації організму. За шкалою оцінок зазначений рівень адаптаційного індексу (АІ) у першій групі характеризувався як реакція орієнтування, а у другій як реакція тривоги при гострому стресі. В стадії орієнтування число лімфоцитів знаходиться в межах нижньої половини зони норми (21-27 %), сегментоядерних нейтрофілів в межах верхньої половини зони норми, число лейкоцитів, еозинофілів, паличкоядерних нейтрофілів і моноцитів − у межах норми. У фазі тренованості поряд з підвищенням пасивної резистентності відбувається підйом резистентності за рахунок істинного зростання активності захисних сил організму, тобто підвищується і активна резистентність. При адаптації до слабких подразників (реакція тренування) не відбувається ні пригнічення, ні суттєвої стимуляції захисних сил організму [3].

З метою корекції порушень адаптаційних можливостей організму іноземних студентів, що відбуваються під час навчання у вищих навчальних закладах України нами був використаний комплекс реабілітаційних заходів. Для вирішення пропонованого завдання і вивчення ефективності реабілітаційних заходів досліджувані були розділені на 4-и групи: контрольна, група „плацебо”, експериментальна ‑ І і експериментальна – ІІ; до контрольної групи увійшли 120 вітчизняних студентів. Групу (плацебо) становили (40 осіб) іноземних студентів, які протягом 2 тижнів приймали фізіологічний розчин NaCl (по 20 мл – 0,9 %), експериментальна група – І іноземних студентів приймала китайський лимонник по 1 таблетці (500,0 мг) 2 рази на день незалежно від прийому їжі поспіль (загальна доза препарату становила 1400,0 мг), студенти експериментальної групи – ІІ (40 осіб) протягом 2 тижнів приймали препарат «Ехінацея-ратіофарм». Препарат призначали по 100,0 мг (1 таблетці) 1 раз на день незалежно від прийому їжі поспіль. Загальна доза препарату становила 1400,0 мг на курс лікування.

В результаті застосування адаптогенів в якості реабілітаційного заходу виявлені позитивні зміни в показниках гемограми організму іноземних студентів − громадян Китаю згідно даних наведених у таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив адаптогенів на показники лейкоцитарної формули досліджуваних груп (M±m)

Показники лейко гра

ми

Статистичні

показники

Групи

Контрольна

(n=120)

Плацебо

(n=40)

Експерименталь

на – І

(n=40)

Експериментальна – ІІ

(n=40)

Л, 109

М±m

6,25±0,15

10,05±0,29

9,23±0,36

8,2±0,29

*###

Н, 109

М±m

3,48±0,092

5,6±0,22

5,0±0,23*

4,2±0,12

***##

Лімф., 109

М±m

1,95±0,05

1,63±0,07

1,8±0,09

2,7±0,12

***###

Е, 109

М±m

0,13±0,009

0,01±0,015

0,16±0,018***

0,22±0,016

***#

Б, 109

М±m

0,037±0,001

0,051±0,002

0,045±0,003

0,052±0,002#

Мон., 109

М±m

6,58±0,099

6,92±0,18

7,03±0,15

7,53±0,17*#

Лімф, %

М±m

28,0±0,36

16,75±0,63

20,3±0,91**

29,73±1,19

***###

П, %

М±m

4,09±0,13

4,48±0,97

3,85±0,21*

5,2±0,17

***###

С, %

М±m

56,02±0,77

73,47±1,23

71,45±1,77

48,53±0,82

***###

Е, %

М±m

2,77±0,12

0,3±0,17

2,8±0,22***

3,4±0,19

*###

Мц., %

М±m

8,89±0,27

9,48±0,53

9,37±0,48

11,39±0,46

**##

Ю, %

М±m

15,85±0,29

17,32±0,53

18,08±0,5

19,45±0,37

**#

Пл.кл., %

М±m

0,42±0,022

0,40±0,04

0,43±0,03

0,56±0,04*#

Мон., %

М±m

6,58±0,099

6,92±0,18

7,03±0,15

7,53±0,17*#

Примітки: * − вірогідність різниць * – р<0,05; ** – р<0,01; *** – р<0,01 відносно показників групи плацебо; # − вірогідність різниць # – р<0,05; ##– р<0,01; ###– р<0,001 відносно показників експериментальної групи – І; Л. (109) – лейкоцити; Н. (109) – нейтрофіли; Мц. (%) – мієлоцити; Ю. (%) – юні; П. (%). – палочкоядерні; С. (%) – сегментоядерні; Пл.кл. (%) – плазматичні клітини; Е. (%) – еозинофіли; Мон., (%) − моноцити; Лімф., (109) − лімфоцити; Б. (109) − базофіли.

 

Позитивний вплив ехінацеї на показники гемопоезу другої експериментальної групи проявлявся в тенденції до переходу в стадію спокійної активації. Так, кількість лімфоцитів становила 29,73 % і відповідала верхній межі норми і була статистично значуще (р<0,001) вищою у 1,5 1 1,7 рази аналогічних показників першої експериментальної і групи плацебо (20,3 % і 16,75 %) відповідно. Кількість сегментоядерних нейтрофілів була у нижній межі норми (48,53 %), кількість лейкоцитів − у межах норми (8,2109,) кількість еозинофілів, палочкоядерних нейтрофілі та моноцитів в нормі. В той час, як параметри гемограми першої експериментальної групи відповідали реакції тренування, про що свідчили більш низькі показники кількості лімфоцитів (20,3 %), кількість сементоядерних нейтрофілів знаходилась − у верхній межі норми (71,45 %), а показники лейкоцитів, еозинофілів, палочкоядерних нейтрофілів та моноцитів у межах норми. В групі плацебо були виявлені показники гемограми, що відповідають стану реакції тривоги при гострому стресі: кількість лімфоцитів нижче (20 %), кількість лейкоцитів вище 8,0109, еозинопенія (0,01109), підвищення рівня сегментоядерних нейтрофілів (73,47 %), палочкоядерні нейтрофіли та моноцити у верхніх межах норми.

Таким чином, у студентів – громадян Китаю групи плацебо спостерігаються ознаки реакції тривоги при гострому стресі, адже нами виявлено лімфопенію (18,5 %), лейкоцитоз 10,3•109, анеозинофілію, підвищення кількості сегментоядерних нейтрофілів до 74,79 % при нормальних показниках палочкоядерних нейтрофілів і моноцитів. Дослідженням показників гемограми іноземних студентів першої групи встановлено, що кількість лімфоцитів знаходились у межах нижньої половини границі норми, сегментоядерних нейтрофілів у верхній половині границі норми, а лейкоцитів, еозинофілів, палочкоядерних нейтрофілів і моноцитів у межах вікових норм, що відповідає параметрам стадії орієнтування. Тип адаптаційної реакції визначається, перш за все, за процентним вмістом лімфоцитів у лейкоцитарній формулі. Решта формені елементи білої крові і загальна кількість лейкоцитів, є лише додатковими ознаками реакцій та свідчать про ступінь повноцінності реакції, ступень її напруженості і відносини до загальноприйнятих меж норми [2, 9].

За результатами аналізу впливу адаптогенів на перебіг реакції неспецифічної адаптації організму іноземних студентів виявлено статистично значуще (р<0,001) підвищення адаптаційного індексу (АІ) у другій експериментальній групі у 1,8 і 1,5 рази до аналогічних показників групи плацебо і першої експериментальної відповідно. Зазначений рівень адаптаційного індексу характеризувався як реакція спокійної адаптації у другій експериментальній групі та реакція стресу і реакція орієнтування у групі плацебо і першій експериментальній (відповідно). Зв’язок між рівнем реакції неспецифічної адаптації і гуморальною ланкою імунітету можна продемонструвати такими даними: наявність кореляції між величиною адаптаційного індексу і кількістю лімфоцитів: (r=0,33; р<0,05, при tкр.=2,02).

Стадію первинної активації як і стадію орієнтування і реакцію тривоги характеризують певні співвідношення формених елементів білої крові. Для реакції активації характерно: число лімфоцитів − в межах верхньої половини зони норми і трохи вище; сегментоядерних нейтрофілів − в межах нижньої половини зони норми і нижче; число лейкоцитів − у межах норми; число еозинофілів, паличкоядерних нейтрофілів, моноцитів − також в нормі. Також, спостерігається гіперплазія лімфоїдної тканини і справжня гіпертрофія тімусу. При реакції активації в лімфоцитах значно підвищена активність сукцинатдегідрогенази (СДГ) і дещо знижена лактатдегідрогенази (ЛДГ), збільшується секреція мінералокортикоїдних гормонів кори надниркових залоз, а секреція глюкокортикоїдних гормонів знаходиться в межах норми. При спокійній активації швидкість окислення субстратів і окисного фосфорилювання (порівняно з реакцією тренування ) зростає, а час фосфорилювання зменшується. Підвищення активної резистентності організму відбувається не за рахунок розвитку гальмування і зниження чутливості, а за рахунок підйому активності захисних систем організму. Енергетичні витрати при реакції активації хоча і вище, ніж при реакції тренування, але напруга, як при стресі, не розвивається. Крім того, врівноваженість метаболічних процесів призводить до зниження розпаду і накопичення будівельного матеріалу − амінокислот, нуклеїнових кислот, білків. Підвищення рівня мінералокортикоїдів, як протизапальних гормонів та весь комплекс змін в нейроендокринній системі викликає помірне підвищення протизапального потенціалу організму [1, 4, 7, 8, 9].

Висновки. Таким чином, розлади системи гемостазу виступають одним з відображень загальної відповіді організму на вплив зовнішнього середовища, тобто загальної неспецифічної адаптаційної реакції. Саме тому, оцінюючи ті чи інші показники гемостазу, їх слід співвідносити не просто з аналогічними параметрами здорових осіб, а з показниками, які визначені із врахуванням адаптаційної реакції. Визначення типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції може бути скринінгом стану системи гемостазу. Результатами дослідження встановлено, що у іноземних студентів другої експериментальної групи де в якості реабілітаційного заходу використовували ехінацею спостерігається активація гуморальної ланки імунітету, а отримані результати дослідження показників гемограми вказують на реакцію спокійної активації. Очевидно, це є наслідком адаптогенного впливу ехінацеї та викликаного нею стану неспецифічної підвищеної опірності організму (СНПО).

Отже, адаптогенний вплив ехінацеї проявився у поліпшенні показників гуморальної ланки імунітету та підвищенні імунологічної реактивності організму іноземних студентів, адже у другій експериментальній групі спостерігалось підвищення відносної і абсолютної кількості лімфоцитів та зниження кількості клітин нейтрофільного паростка крові.

Література:

1.     Борисенко Лариса Психолого-педагогічні аспекти дослідження функціональних станів студентів у навчальній діяльності / Лариса Борисенко // Вісник Львів. Серія педаг. − 2009. Вип. 25. Ч. 2. С. 207–215.

2.     Гаркави Л. Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина, М. А. Уколова. −Ростов н/Д: Изд-воРост, ун-та, 1990. − 222 с.

3.     Гаркави Л. Х. Антистрессорные реакции и активационная терапия Реакция активации как путь к здоровью через процессы самоорганизации / Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина, Т. С. Кузьменко. − Москва, «Имедис», 1998. − 656 с.

4.     Корольчук М. С. Характеристика етапів професійного розвитку і формування особистості в професійній діяльності / М. С. Корольчук // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Випуск 41. Серія Психологічні науки. Т.1. – Чернігів, 2006. – С.165−168.

5.     Основы профессионального психофизиологического отбора / [В. Макаренко, Б. А. Пухов, Н. В. Кольченко и др.]. – К. : Наук. думка, 1987. – 244 с.

6.     Судаков К. В. Теория функциональных систем: постулаты и принципы построения организма человека в норме и при патологии / К. В. Судаков // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. − 2007. − № 4. − С. 2−11.

7.     Чернігівська С. А. Особливості педагогічної технології формування студентів як будівничих власного здоров’я / С. А. Чернігівська, О. В. Шевякова // Теорія і практика фізичного виховання. Наук.-методичний журнал. – 2010. – № 2. – С. 202−209.

8.     Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы коррекции / Ю. В. Щербатых. − СПб.: Питер, 2006. –256 с.

9.     Goldberger A. L., Rigney D. R. Sudden death is not chaos. In: S. Krasner (ed.) The Ubiquity of Chaos. American Assoc. for the Advance of Science, Washington. D.C. − 1990. Р. 23−34.

10. Poon C. S., Merrill C. K. Decrease of cardiac chaos in congestive heart failure. Nature. 1997. V. 389. No 6650. p. 492−495.

11. Riganello F., Candelieri A., Quintieri M., Conforti D., Dolce G. Heart rate variability: An index of brain processing in vegetative state? An artificial intelligence, data mining study. Clin. Neurophysiol. 2010. V. 121, Iss. 12. p. 2024−2034.