Ільченко В.О.

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Оптимізація процесів управління діяльністю інноваційно-активних машинобудівних підприємств

Для сталого розвитку підприємству необхідно постійно підтримувати на високому рівні конкурентоспроможність своєї продукції, а також прагнути до її підвищення. Вагомою складовою в успішному розв’язанні цих задач є залучення до процесу діяльності різних форм інновацій. Серед різних видів діяльності, які в тому числі пов’язані з інноваціями, виділяється машинобудування. Сучасний темп розвитку технологій примушує машинобудівні підприємства, для забезпечення здатності конкурувати на ринку, використовувати у своїй діяльності інноваційні процеси. Основна частина машинобудівних підприємств, у яких присутня інноваційна діяльність, відноситься до інноваційно-активних підприємств. Практика останніх років свідчить про те, що великих масштабів щодо реалізації інноваційного напрямку підвищення ефективності машинобудування поки що досягти не вдається. Однією з причин є фінансування інноваційних проектів, основу якого на даний час складають власні кошти підприємств.

Для успішного впровадження нововведень необхідний достатній рівень ресурсного забезпечення виробничої діяльності, який дозволить підтримувати конкурентоспроможність і ефективно здійснювати інноваційні процеси на підприємстві. Рішення даного питання ускладнюється необхідністю одночасного управління виробництвом продукції з різними стадіями життєвого циклу. Випуск інноваційної продукції потребує відволікання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів від виконання завдань основної виробничої програми, придбання і засвоєння новітньої техніки та технологій. Використання «неповоротких» систем підтримки управлінських рішень при цьому призводить до значних економічних втрат від неефективного використання наявних виробничих ресурсів.

Таким чином, за умов ситуації, що склалася в машинобудуванні, виникла гостра необхідність створення комплексу дій щодо управління діяльністю інноваційно-активними підприємствами в умовах одночасного виробництва продукції з різними етапами життєвого циклу.

Інноваційний процес відносно конкретного підприємства знаходить власне відображення у виробничій програмі. Розробка виробничої програми є багатоваріантною задачею. Варіанти відрізняються один від одного номенклатурою та асортиментом продукції, співвідношенням обсягів виробництва серійної та нової продукції, можливістю зміни виробничих потужностей, потребою у матеріальних, трудових, енергетичних ресурсах та інше.

Загально відомо, що освоєння нової продукції знижує ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Однак цей вплив на різних підприємствах проявляється по різному. Для дослідження процесів освоєння та виробництва нової продукції необхідно уточнення існуючих підходів щодо вивчення інноваційних процесів, потрібно знайти важливі фактори, які найбільше впливають на ефективність діяльності таких підприємств.

Запропонований варіант представлення схеми інноваційного процесу підтверджує, що наукові розробки є основою розвитку суспільства, але за допомогою практичного використання цих досліджень виконується поширення нововведень в матеріалізованому виді.

Важливим процесом для випуску інновацій є виробництво, яке представляє собою не тільки створення нових виробів, а ще й виконання узгодженої раніше виробничої програми. Тому для процесу виробництва і втілення інновацій у життя необхідно враховувати поточні можливості конкретного підприємства. Забезпечення безперебійного процесу створення продукції можливо при вдалому керуванні ресурсами підприємства, особливо їх виробничою складовою. Тому важливим компонентом інноваційного процесу для дослідження можливості випуску нового продукту на виробничому підприємстві є наявність інноваційного потенціалу, який необхідно визначати з використанням ресурсного підходу.

Таким чином, основну ланку інноваційного процесу в частині виробництва можна представити, як набір ресурсів, застосування яких у досліджуваний конкретний період часу є оптимальним для створення нової продукції на підприємстві за обраним варіантом критерію ефективності, тобто сценарієм випуску, що існує в момент дослідження на підприємстві для досягнення можливих позитивних результатів його діяльності.

На основі дослідження щодо впливу процесів освоєння нової продукції на ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства було висунуту гіпотезу про можливість забезпечення більш ритмічної роботи машинобудівних підприємств у період освоєння нової продукції за рахунок використання спеціальних методів прогнозування їхньої роботи та за допомогою впровадження розробленого комплексу дій щодо управління діяльністю інноваційно-активного підприємства, у якому враховуються можливості наявних виробничих ресурсів для одночасного виробництва базової та інноваційної продукції.

Використання методики на базі даної моделі дасть можливість керівництву підприємства самостійно визначатись із критерієм оцінки та отримувати інформацію відносно оптимального варіанту запуску у виробництво нової продукції та загального стану виробничої програми.