К.е.н., доцент Бала В.В.

Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського

аспірантка кафедри економіки Мацак А.Г.

Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського

Теоретичні та методологічні основи мотивації на підприємствах

На сьогодні, з поміж основних теоретичних і прикладних проблем, важливе місце посідає проблема створення ефективного організаційно-економічного механізму підвищення мотивації праці персоналу.

Однією із ознак конкурентоспроможного функціонування підприємства в наш час є сукупність методів і способів, які використовує керівництво для підвищення ефективності організації роботи персоналу. Низькі показники оплати праці, непристосовані робочі місця для максимальної реалізації трудового потенціалу, неефективна законодавча система стримують повну віддачу найманих працівників до високопродуктивної роботи. Відомо, що людина, яка отримує мінімальну заробітну плату, не зацікавлена працювати заради добробуту й вигоди підприємства, а це призводить не лише до втрат суспільного продукту, а й негативно позначається на динаміці економічного зростання всієї країни.

Через це перед керівниками підприємств стоїть проблема створення єдиного науково обґрунтованого механізму, методів, способів мотивації персоналу, які б могли дати змогу зацікавити працівників виконували роботу якісно, продуктивно, а отже і конкурентоспроможно.

Питанням мотивації працівників підприємств присвячено велику кількість наукових робіт як іноземних, так і українських вчених: Л. Брентано, Т.Веблена, Д. Врума, А. Маслоу, К. Маркса, А. Маршалла, А. Смітта, М. Туган-Барановського, Х. Хекхаузена, С. Адамса, Ф. Герцберга, Е. Лоулера, Л.Портера, А. Колота, Л. Кривенко, Г. Кулікова, О.Кузьміна та багато інших.

Останнім часом зростає значення досліджень з мотивації. Ринковий тип орієнтування та самофінансування підприємств змушують шукати такі способи мотивації працівників, які б зорієнтували їх на досягнення ринково орієнтованих цілей підприємства.

На наш погляд, мотивація – це сукупність внутрішніх факторів, які збуджують активність особистості та визначають спрямованість її дій, частина яких зазнає зовнішнього впливу. Під мотивацією слід розуміти сукупність внутрішніх стосовно суб’єкта факторів, у тому числі сформованих зовнішнім впливом, які спонукають до ефективної діяльності та визначають спрямованість економічно орієнтованих змін.

Кожному підприємству необхідно мати кваліфікованих і професійних працівників, адже від них залежить розвиток, функціонування та процвітання підприємства. Щоб працівник виконував свою роботу добре, йому потрібно надавати певні стимули, зокрема такі, які б гарантували високу заробітну плату, кар’єрний ріст, різноманітні матеріальні, моральні блага та ін.

Правильно спланована система мотивації дозволяє суттєво підвищити ефективність роботи персоналу, збільшити обсяги виробництва/продажу, покращити виробничий процес та обслуговування клієнтів, без особливо великих матеріальних затрат з боку компанії. Адже, коли працівник виконує свої посадові обов’язки з повною самовіддачею і його цілі саморозвитку включають розвиток підприємства загалом, тоді коефіцієнт корисної дії може зростати в декілька разів. Як правило, відсутність правильно спланованої та реалізованої системи мотивації є першим кроком до занепаду підприємства, оскільки невдоволений працівник не виконує роботу якісно, погано ставиться до підприємства, поширює негативну інформацію про компанію, внаслідок чого втрачається репутація та престиж підприємства.

Мотивація діяльності – складний, відносно стійкий процес, обумовлений певними особистісними характеристиками працівника, а також необхідністю задоволення його потреб та їх відповідності зовнішнім умовам в процесі діяльності. Мотивація є сукупністю внутрішніх і зовнішніх сил, які спонукають людину до праці, зумовлюють поведінку, форму діяльності, надають спрямованості, яка орієнтована на досягнення особистих цілей і цілей підприємства. Важливо, щоб система мотивації розвивала почуття належності до конкретного підприємства. Відповідне ставлення до праці та свідома поведінка визначаються системою цінностей працівника, умовами праці й застосовуваними стимулами.

Таким чином, ми бачимо, що механізм мотивації праці – це цілісний комплекс, до якого входять економічні, соціальні, психологічні, моральні засоби, що є спонукальними мотивами до праці. Цим механізмом можна управляти з метою підвищення його ефективності. Особливістю мотиваційного механізму можна назвати специфіку його прояву у кожній економічній системі, його мобільність і змінність у часі та просторі.

Отже, аналіз наукових поглядів і підходів до організації мотивації персоналу показав, що еволюція теорій відбувалася у діалектичному взаємозв’язку з розвитком суспільного виробництва. Результати аналізу теорій мотивації було враховано для створення концептуальних основ побудови системи мотивування персоналу до продуктивної трудової діяльності.

Мотивацією є процес заохочення працівників до дій, спрямованих на досягнення індивідуальних і загальних цілей організації. Вважаємо, що у питаннях мотивації важливим є застосування індивідуального підходу до кожного працівника, але обґрунтування має здійснюватися в межах розробленої цілісної системи мотивації праці персоналу підприємства.

Література:

1. Економіка підприємства / Грещак М.Г., Колот В.М., Покропивний С.Ф. та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

2. Живко З.Б. Проблематика матеріальної мотивації праці в сучасному менеджменті підприємства/ Живко З.Б. // Вісник НУ «Львівська Політехніка». – 2009. – № 640. – С. 273-278.

3. Ковалев В.И. К проблеме мотивов // Психологический журнал. – 2008,–№1.– с.29-44.