Видіборець А.П.
Національний
університет Державної податкової служби України, Ірпінь
ІННОВАЦІЙНА КОМПОНЕНТА В РОЗВИТКУ
РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Сталий
економічний розвиток ґрунтується на рівні та динамізмі інноваційної діяльності,
яка є системою, що не існує окремо від економічних процесів, а являє собою
невід’ємну складову, моделі розвитку регіональних економічних рівнів [1].
Розвиток економіки уявляє собою переважно інтенсивний тип
економічного зростання, тобто активізацію його інноваційної складової.
Зазначимо, що будова інноваційного механізму має відмінності не тільки: різних
країнах світу, але й в окремих регіонах будь-якої країни. Це, очевидно
пов’язано насамперед з конкретною циклічною фазою розвитку, яка детермінує стан
і ступінь ефективності функціонування інноваційного механізму тієї чи іншої
територіальної суспільної системи. Якщо
така система перебуває в стані кризи, то інноваційний механізм є, як правило,
деформованим та дезорганізованим. Деформація та дезорганізація є властивістю
територіальних суспільних систем, яка проявляється впродовж їхнього розвитку на
початкових фазах циклу і тягне за собою такі явища, як диспропорції,
нестабільність, нерівномірність та перервність розвитку. У такі періоди в
інноваційного механізму можуть бути навіть відсутні окремі ланки (наприклад,
зв’язки із зовнішнім середовищем чи здатність останнього приймати найпростіші
інновації)
[2].
Основна задача
економічного та соціального розвитку регіонів в ринкових умовах полягає в тому,
щоб пов’язати результати виробничо-господарської діяльності з фінансовими
досягненнями.
Отже,
стратегія інноваційного розвитку полягає у створенні умов для концентрації
інновацій в технологію та організацію виробництва всього господарського
комплексу, які будуть створюватись на п’ятому та шостому поколіннях техніки та
базуватись на використанні знань, концентрованих на підприємствах, що поєднай в
єдиних підприємницьких мережах.
Регіональне
економічне зростання, вимагає розуміння поєднання сутності та форм регіонального
економічного розвитку ,які розглядаються як органічне взаємозв’язане існування
функціонально – просторових та галузево– регіональних блоків розвитку
територій.
Становлення
на шлях сталого економічного розвитку країни та функціонування відкритої
економіки, яка ґрунтується на концепції використання власних ресурсiв розвитку територiї, створеннi фiнансових важелiв самодостатностi регiонiв, стимулюваннi точок економiчного зростання у регiонах, реалiзацi конкурентних переваг територiї, сприяє інноваційному розвитку регіональних економічних
систем.
У
сучасних умовах головним фактором економічного зростання є людина, економічна
сутність якої проявляється в людському капіталі. Від того, наскільки реальними,
дієвими є механізми його формування і
використання в різних сферах людської діяльності, настільки будуть реалізовані
не тільки трудовий, але й інноваційні потенціали населення, залежатиме
поступальний перехід до інноваційної моделі економіки України.
Інвестування розвитку людського
капіталу стає визначальним чинником національної
конкурентоспроможності на сучасному етапі глобалізації та євроінтеграції. Від
достатнього обсягу інвестицій в людський капітал залежить, чи зможе Україна
скористатися з тих позитивів глобалізації та європейської інтеграції, які розширюють спектр
можливостей для самореалізації індивіда
та сприяють підвищенню
продуктивності його праці,
насамперед – у сфері інтелектуального виробництва. Крім
того, інвестиції в людський капітал необхідно розглядати в контексті економічної
та соціальної безпеки [3].
Отже,
здійснення ефективної регіональної політики неможливе без
співпраці між бізнесом, наукою та
місцевими органами влади. Необхідно
забезпечити розвиток партнерства
і співробітництва різних суспільних секторів для спільного вирішення актуальних
питань регіонального розвитку та формування громадянського суспільства.
Література:
1.Іванов О.В., Сумак Н.А.
Регіональна складова державної інноваційної політики в Україні//Теорія і
практика державного управління – Вип. 4(27) – 2010 – С. 1-7
3. Долішній М. Актуальні завдання
інтенсифікації соціально-економічного
розвитку регіонів
України//Регіональна економіка – 2005, №2 – С. 7-14