Экономические науки /12. Экономика сельского хозяйства

к.е.н., старший викладач Транченко О.М.

Уманський національний університет садівництва

м. Умань, Україна

Економічний потенціал і конкурентні позиції у контексті розвитку сільського господарства

Специфіка сучасних економічних умов обумовлена системною фінансовою кризою, яка спричинила за собою відтік капіталу з українського ринку, зіставний з відтоком, викликаним дефолтом 1998 року. За даними Національного банку України, чистий відтік іноземного капіталу з України з липня по вересень 2011 року склав 16,7 млрд. доларів США. За дев’ять місяців цього року чистий приплив капіталу виявився всього 0,8 млрд. доларів. Для порівняння, за дев’ять місяців 2010 року цей показник становив 61,4 млрд. доларів [1]. У поєднанні з іншими несприятливими тенденціями, такими як падіння цін на енергоресурси майже в два рази і внутрішній криза фінансової системи, поточну економічну ситуацію можна оцінити як не надто сприятливу для розвитку української економіки в цілому. У сформованих умовах проблема конкурентоспроможності українських регіонів як основи конкурентоспроможності національної економіки постає особливо гостро.

Специфіка української економіки полягає в істотній диференціації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Не дивлячись на заходи, спрямовані на вирівнювання рівня розвитку регіонів, що вживаються державними та регіональними властями, розрив між передовими і депресивними регіонами продовжує заглиблюватися, що повністю відповідає концепції регіональних конкурентних переваг. Зміна умов господарювання, в першу чергу посилюється дефіцит ліквідності, викликало загострення конкуренції регіонів також за фінансові та інвестиційні ресурси, необхідні для здійснення прискореної адаптації регіонів до кризових умов господарювання [2]. Ситуація, що склалася на світових фондових ринках, сприяє перерозподілу власності. Незважаючи на сприятливу економічну кон’юнктуру, що сприяла зростанню української економіки протягом останніх років, відносні конкурентні переваги в умовах глобальної кризи притаманні не всім господарюючим суб’єктам. Об’єктами регіональної конкурентної боротьби в даний час виступають власність, фінансові потоки і інвестиції, позиція регіону в системі міжнародного поділу праці, трудові ресурси [3]. Забезпечення конкурентоспроможності регіону багато в чому залежить від діяльності регіональних влад щодо створення сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату, формування привабливого іміджу регіону, створенню передумов для становлення і розвитку кластерів як основи сучасних територіально-економічних систем.

Продумана і цілеспрямована економічна політика, що представляє собою сукупність функціональних регіональних політик (інвестиційної, інноваційної, промислової, кластерної, інформаційно-комунікаційної, соціальної, екологічної тощо) відображає набір ключових принципів, правил і заходів, що забезпечують розвиток ключових економічних напрямів (точок росту) економіки регіону. В умовах обмеженості доступних ресурсів, завданням економічної політики є реалізація пріоритетно-селективного підходу до вибору об’єктів впливу регіонального управління економікою. Реалізація пріоритетно-селективного підходу вимагає чіткої організації системи цілепокладання регіонального економічного розвитку. Вибір цілей регіонального розвитку повинен бути обумовлений станом і рівнем динаміки економічного потенціалу регіону.

Основою економічного потенціалу регіону виступає реальний сектор економіки і його ресурсний потенціал. Успішне вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіону багато в чому обумовлено ефективністю структурних перетворень в сільському господарстві і в соціальній сфері на основі кластерного підходу до регіонального розвитку. Умовою реалізації кластерної політики регіону є забезпеченість її основних напрямів необхідними інвестиційними ресурсами, організаційне і методичне забезпечення. Суттєвою проблемою управління регіональної конкурентоспроможністю виступає необхідність розробки методології управління, адекватної поставленим цілям і завданням. Сучасні концепції управління регіональною економікою базуються на використанні актуальних методів наукового менеджменту. Таким чином, наукова проблема дослідження полягає в розробці системної концепції управління конкурентоспроможністю регіону в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Література:

1. Баранов К. В. Привабливість економічного простору як умова конкурентоспроможності національної економіки [Текст]. –– // Вісник СумДУ. Серія Економіка. –– 2012. –– №2. –– С. 30–38.

2. Кондратюк І. О. Конкурентоспроможність сільського господарства та шляхи її підвищення [Текст]. –– // Актуальні проблеми економіки. –– 2011. –– № 1. –– С. 56–63.

3. Кравчук В. В. Розвиток інноваційної діяльності як інструменту підвищення конкурентоспроможності регіону []. –– // Проблеми науки. –– 2012. –– №11. –– С. 21–27.