Економічні науки/3.Фінансові відносини.

Круш В.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Напрями удосконалення розподілу та використання прибутку публічних акціонерних товариств в Україні.

У ринковій економіці розподіл прибутку публічного акціонерного товариства являє собою процес формування напрямків його використання, який має відображати пріоритетні цілі стратегічного розвитку підприємства, формувати у необхідному обсязі інвестиційні ресурси підприємства, реалізовувати головну ціль управління ним – підвищення рівня добробуту власників за забезпечувати позитивний вплив на зростання вартості акціонерного товариства. Забезпечення ефективного розвитку підприємницьких структур базується на принципі узгодження темпів підвищення результативності діяльності та капіталізації прибутку із можливостями оптимального споживання, що враховує дивідендну політику акціонерного товариства та соціальні аспекти його функціонування.

Основною метою політики розподілу прибутку акціонерного товариства є оптимізація пропорцій між капіталізованою і споживчою його частинами з урахуванням забезпечення корпоративної стратегії його розвитку, забезпечувати стійке і стабільне зростання ринкової вартості підприємства та збільшувати достаток власників корпоративних прав.

У процесі формування політики розподілу прибутку акціонерного товариства забезпечується її використання за наступними основними напрямками: забезпечення пріоритетних цілей стратегічного розвитку підприємства за рахунок капіталізованої частини прибутку; забезпечення отримання акціонерами необхідної норми прибутку на інвестований капітал; забезпечення формування у необхідних розмірах резервного капіталу, фонду дивідендів та інших фондів відповідно до законодавчих норм та Статуту публічного акціонерного товариства; забезпечення стимулювання ефективної роботи персоналу. В сучасних умовах функціонування підприємницьких структур основним завдання розподілу прибутку є стимулювання розвитку підприємства.

Одним із важливих етапів в управлінні розподілом прибутку є його використання. Як основне завдання управління використанням прибутку акціонерного товариства має розглядатися балансування інтересів підприємства щодо тезаврації прибутку та потреб політики грошових дивідендних виплат (поточного розподілу прибутку серед власників корпоративних прав у грошовій формі). При цьому важливим завданням цільового планування та прогнозування прибутку суб’єкту підприємництва на даному етапі є базове узгодження абсолютних величин фінансових ресурсів, необхідних для фінансування зазначених напрямів розподілу прибутку підприємства. [2,с.168]. Об’єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді від звичайної та надзвичайної діяльності.

Основними питання, розв’язання яких має забезпечити оптимальний розподіл прибутку публічного акціонерного товариства є: забезпечення погашення податкових зобов’язань, джерелом сплати яких є прибуток підприємства; обслуговування залученого у попередніх періодах капіталу підприємства: формування резервів фондів для використання у фінансово-господарській діяльності у наступних періодах.

До основних етапів процесу розподілу та використання прибутку можна віднести: визначення напрямків розподілу прибутку у поточному періоді з урахуванням стратегічних та тактичних цілей діяльності підприємства на даному етапі його розвитку; ретроспективний аналіз використання прибутку підприємства; дослідження внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на ефективність розподілу та використання прибутку; розроблення та обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню оптимального використання розподіленого прибутку; забезпечення контролю за виконанням прийнятих управлінських рішень з питань розподілу та використання позитивного фінансового результату діяльності товариства та коригування окремих управлінських рішень в залежності від змін стратегічних цілей підприємства; заключним етапом, на нашу думку, є формування інформаційної бази задля аналізу ефективності використання прибутку у наступних періодах діяльності акціонерного товариства. Акціонерне товариство при прийнятті управлінських рішень щодо використання чистого прибутку підприємства повинно визначити оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та власників.

Слід зазначити, що надзвичайно важливим аспектом управління прибутком товариства є дивідендна політика підприємства. Вона передбачає постійний вибір співвідношення щодо використання чистого прибутку на виплату дивідендів та спрямуванням його у основну діяльність підприємства. На думку Білик М.Д. підприємства у сучасних умовах при обранні того чи іншого типи дивідендної політики має враховувати такі основні фактори:

1. Рівень прибутковості господарської діяльності.

2. Вимоги економічного зростання.

3. Можливості прискорення або гальмування реальних інвестиційних проектів, що реалізуються.

4. Вартість залучення додаткового капіталу на фінансовому ринку.

5. Можливості залучення додаткових фінансових джерел.

6. Фактор стадії життєвого циклу підприємства.

7. Ліквідність активів підприємства. [3 с.105]

У сучасних умовах для визначення ступеня оптимального розподілу прибутку необхідно використовувати коефіцієнти ефективності розподілу прибутку: коефіцієнт оподаткування прибутку, коефіцієнт чистого прибутку, коефіцієнт капіталізації прибутку, коефіцієнт споживаного прибутку.

Отже, на нашу думку, основними напрямами підвищення ефективності розподілу на використання прибутку публічних акціонерних товариств в Україні є: визначення капіталізації прибутку як пріоритетного напрямку його використання, що сприятиме подальшому розвитку підприємства та покращення фінансового результату його діяльності; покриття потреби товариства у капіталі за рахунок внутрішніх джерел, при цьому тезаврація прибутку здійснюється з метою зростання обсягів фінансово-господарської діяльності підприємства за двома основними напрямками – поповнення оборотного капіталу та фінансування необоротного капіталу акціонерного товариства; сприяння зростанню ринкової вартості корпоративних прав товариства, а також його вартості як цілісного майнового комплексу шляхом фінансування за рахунок прибутку підприємства інвестиційних проектів з позитивним NPV; забезпечення прийнятного рівня платоспроможності підприємства шляхом зменшення фінансового лівериджу; зниження ризиків діяльності суб’єкта підприємництва за рахунок формування резервного капіталу для покриття потенційних збитків акціонерного товариства.

Література:

1. Фінанси підприємств: підручник/[Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д. та ін.]; кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. – восьме видання, перероб, та доп. – К.:КНЕУ, 2013. – 519с.

2. Фінансовий менеджмент: Підручник/ кер. кол. авт. і наук. ред.. проф. А.М.Поддєрьогін. – К.:КНЕУ,2005 – 535с.

3. Фінанси підприємств: проблеми і перспективи: в 3 т. / За ред.. д.е.н. проф.. М.Д.Білик: Монографія. – Київський національний університет технологій і дизайну. – Київ: ТОВ «Панот», 2012. – 336 с.

4. Бланк І.О. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник/ І.О.Бланк. – К.: Ельга, 2008 – 722с.

5. Найт Ф.Х. Риск, неопределенность и прибыль / Ф.Х.Найт. – М.: Дело,2003. – 359 с.