УДК [336.225:339.187.6] (477)

Экономические науки / 2. Финансовые отношения

Студентка 5 курсу Шамаєва І. Д.

Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Україна

Борисюк О. В.

науковий керівник, к.е.н., ст. викладач.

ОПОДАТКУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

В умовах глобалізації економіки та динамічного розвитку бізнесу лізинг стає одним із вагомих чинників, від якого залежить активізація інвестиційних процесів. Від того, як країна оподатковує операції лізингу, здебільшого залежить, наскільки він успішно розвивається в країні, зокрема й в Україна.

Фінансовим лізингом є господарська операція, яка здійснюється фізичною або юридичною особою та передбачає передачу орендарю майна, що є основним засобом придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків і винагород, пов'язаних із правом користування і володіння об'єктом лізингу. [1]

Лізинг вважається фінансовим, якщо договір містить такі умови:

· об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії договору лізингу або у момент його закінчення за ціною, визначеною у такому договорі;

· балансова вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії такого договору становить не більше 25% первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу на початок строку дії лізингового договору;

· сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або вище неї;

· майно, яке передається у фінансовий лізинг, виготовлене на замовлення лізингоотримувача і після закінчення дії договору не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача.

Термін «строк фінансового лізингу» означає передбачений лізинговим договором строк, який починається з моменту передачі ризиків, пов'язаних зі зберіганням або використанням майна, чи права на одержання будь-яких вигід лізингоотримувачу і закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення щодо продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Передання майна у фінансовий лізинг для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такого передання. При цьому орендодавець збільшує доходи, а у разі передачі у лізинг майна, яке на момент такої передачі перебувало в складі основних засобів орендодавця, прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних, тобто включає суму перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю об'єкта, який передається, до складу доходів, а суму перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу — до складу витрат. [2]

Операції з передання об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу є об'єктом оподаткування ПДВ. Датою виникнення податкових зобов'язань при цьому є дата фактичного передання об'єкта в користування. Базою оподаткування є договірна вартість, але не нижче ціни придбання об'єкта лізингу. У лізингоотримувача датою виникнення права на збільшення податкового кредиту є дата фактичного одержання об'єкта лізингу. [4]

Операції з нарахування й сплати відсотків або комісій у складі лізингового платежу, здійснюваного у межах договору фінансового лізингу, не є об'єктом оподаткування ПДВ. При визначенні бази оподаткування ПДВ для операцій з повернення лізингоотримувачем лізингодавцю об'єкта фінансового лізингу слід звернути увагу на те, що  повернення матеріальних активів за договором про фінансовий лізинг вважається поставкою товарів. 

Отже, для лізингоотримувача — платника ПДВ, який повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингодавцю. При цьому ціна продажу визначатися на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта лізингу, не сплачених за такий об'єкт на дату його повернення. Ціна визначатиметься як звичайна при формуванні лізингодавцем податкового кредиту щодо об'єкта лізингу, який повертає лізингоотримувач. Крім того, ціна придбання об'єкта лізингу лізингодавцем у лізингоотримувача, який не є платником ПДВ і повертає такий об'єкт лізингодавцю, також визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення.

Отже, з точки зору податку на прибуток фінансовий лізинг є привабливим варіантом фінансування основних фондів лише якщо сторони угоди задоволені терміном лізингу та структурою платежів, в якій частина лізингових платежів, яка вважається відшкодуванням вартості активу протягом строку лізингу не є більшою за амортизацію об’єкта під час цього строку. На жаль, за нинішніх умов в Україні, високої вартості капіталу та графіків амортизації це майже неможливо.

Література:

1. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Закон № 723 — Закон України від 16.12.97 р. № 723/97-ВР «Про фінансовий лізинг». [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/723

3. Граковський Ю. Фінансовий лізинг: Загальні положення порядок відображення в бухгалтерському і податковому обліку/ Ю. Граковський // Вісник оподаткування нерезидентів. — 2013. — №13. — с 8.

4. Р. Карпоні, С. Кисіль, Н. Рязанова, Д. Василенко Лізинг в Україні // Проект розвитку лізингу в Україні МФК [Навч. посібн.] 2012р. 61-79 c.