Усатенко О.В. , к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Козуб М.О. магістр кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Яковенко А.О. магістр кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Характеристика галузі та особливості обліку у сільському господарстві

Сільське господарство є важливою галуззю економіки будь-якого суспільства, а відповідно і світової економіки, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини та відіграє винятково важливу роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. Яка є одним з найвидатніших досягнень світової цивілізації, природним середовищем людства і взаємодії товаровиробників, середовищем, якому притаманні певний порядок і саморегуляція завдяки дії основного закону — попиту і пропозиції. В становленні ринкової економіки України ця галузь, враховуючи її масштаби, відіграє виключно важливу роль завдяки своїм специфічним властивостям, які мають своє відображення і в обліку.

Сільськогосподарська діяльність – процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів [1]. До біологічних активів відносяться: багаторічні насадження, робоча і продуктивна худоба, тварини на вирощуванні та відгодівлі, матеріали сільськогосподарського призначення, продукція сільськогосподарського виробництва.

Сільськогосподарська галузь володіє двома характерними особливостями порівняно з іншими галузями матеріального виробництва:

1. Процес виробництва має сезонний характер і поєднується з природним (хоч і керованим) процесом росту рослин і тварин.

2. Переважна частина основних і оборотних активів сільськогосподарського підприємства має здатність до самовідновлення (самовідтворення) [2].

До продукції сільськогосподарського виробництва належать активи тваринницького або рослинницького походження, одержані в
результаті відокремлення від біологічного активу. Які не пройшли стадії первинної промислової обробки (переробки) та вирощені для продажу на сторону або для використання на потреби власного виробництва.

Розподіл біологічних активів на довгострокові і поточні (необоротні та оборотні) відбувається за відомим правилом: усе, що приносить економічну вигоду протягом терміну, що перевищує 12 місяців, належить до довгострокових активів. Активи, всю економічну вигоду від використання яких отримують протягом одного року, кваліфікуються як поточні.

Довгострокові біологічні активи, які обліковують за П(С)БО 7 :

- робоча худоба — рахунок 107 [3];

- продуктивна худоба — рахунок 107;

- багаторічні насадження — рахунок 108.

Поточні біологічні активи, на які поширюється дія П(С)БО 9:

- тварини на вирощуванні і відгодівлі — рахунки 211, 212.

Також є категорія сільськогосподарських запасів — похідних від біологічних активів, на які поширюється дія П(С)БО 30. Це сільськогосподарська продукція і так звані додаткові біологічні активи, які згідно з усталеною обліковою традицією позначаються такими термінами:

- матеріали сільськогосподарського призначення — рахунок 208;

- продукція сільськогосподарського виробництва — рахунок 27.

Для правдивого відображення інформації, необхідно визначити які особливості має облік в цієї галузі. Особливості обліку, пов’язані головним чином з обліком засобів виробництва, витрат і готової продукції:

- у сільському господарстві всю суму загальновиробничих витрат вважають розподільною і відносять на собівартість продукції;

- собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначають на підставі витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур) або вид (групу) тварин;

- фактичну собівартість продукції (робіт та послуг) у сільськогосподарських підприємствах розраховують загалом за рік;

- головним засобом виробництва у сільському господарстві є земля; вона не зношується, амортизація на неї не нараховується ні в податковому, ні в бухгалтерському обліку;

- природні умови впливають на вихід готової продукції так, що її кількість прямо не залежить від витрат на її виробництво;

- фінансовий результат від сільськогосподарської діяльності складається з трьох складових: 1) фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів; 2) фінансового результату від реалізації записів – сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу; 3) фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу [1].

Список використаних джерел:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи». Затверджено наказом Міністерства фінансів України №790 від 18.11.2005 р., [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon 4. rada . gov . ua / laws / show /z1456-05.

2. Облік в сільському господарстві : біологічні активи / Р. Грачова // Контракти. – 09/01/2006. – N1-2. – С.20-25.Д-т,К-т.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 зі змінами та доповненнями: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99