Вітріщак С.В., Савіна О.Л., Татаренко Д.П., Гайдаш І.А., Клименко К.В.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

ВПЛИВ ЧИННИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА РІВЕНЬ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ЛУГАНСКЬКОЇ ОБЛАСТІ

У даний період велике значення приділяється вивченню впливу чинників навколишнього середовища на вікову мінливість морфофункціональних показників дитячого організму як на популяції, так і індивідуальному рівнях. Зміну показників фізичного розвитку дітей розглядають як пристосовну реакцію адаптації, тому що дитячий організм є найпластичнішим, чутливо реагуючим навіть на незначні зміни в біосфері [1, 4].

Місто Красний Луч належить до числа найрозвиненіших міст Луганської області – місто шахтарів, машинобудівників, де сконцентровані 98 великих і середніх промислових підприємств всіх форм власності. У місті працюють 7 шахт, ВАТ «Машинобудівний завод», хімічне об'єднання ім. Петровського і підприємства вугільної промисловості; на території міста знаходиться 78 порідних відвалів, зокрема 10 палаючих і 8 діючих.

Основними забруднювачами є підприємства енергетичної і вугільної галузей. Висока концентрація промислового виробництва, транспортної інфраструктури, в поєднанні із значною густиною населення створила надзвичайне високе техногенне і антропогенне навантаження на біосферу [6].

Метою нашої роботи було вивчення і оцінка рівня фізичного розвитку, типів статури і стану здоров'я дітей молодшого шкільного віку м. Красний Луч.

Матеріали і методи дослідження.

Нами проведене вивчення основних показників фізичного розвитку (маса тіла (МТ), довжина тіла (ДТ), обвід грудної клітки (ОГК)) відповідно до загальноприйнятої уніфікованої методики А.Б. Ставицької та Д.А. Арона, яка, згідно з думкою експертів ВОЗ, дає можливість описати 80% морфологічної мінливості людини, що є репрезентативним для діагностики загальної розмірності тіла та типа статури [9]. Для індивідуальної оцінки антропометричних показників використовували центільні таблиці [3, 7].

Було обстежено 152 учня молодших класів (85 хлопчиків і 67 дівчаток), що навчаються у ЗОШ № 3 м. Красний Луч.

Гармонійність фізичного розвитку визначали за наслідками центільних оцінок, одержаних для довжини, маси тіла і обвіду грудної клітки. Якщо різниця номерів центільних інтервалів (зон) між будь-якими двома з трьох показників не перевищуює 1, можна говорити про гармонійний розвиток. Якщо ця різниця складає 2 – розвиток дисгармонійний, якщо – 3 і більш – різке дисгармонійне. Приналежність дітей до одного з трьох соматотипів (мікро-, мезо- і макросоматичний) оцінювали по сумі номерів центільних інтервалів, одержаних для довжини, маси тіла і кола грудної клітки. При сумі балів до 10, дитину відносили до мікросоматотипу, від 11 до 15 балів – до мезосоматотипу, від 16 балів – до макросоматотипу [2, 8].

На основі сигмального методу провели розподіл дітей по довжині тіла за наступними оціночними категоріями: І група діти з низькими показниками (від М - 2 σ і нижче); ІІ група діти з показниками нижчими за середню величину (від М - 2 σ до М - σ); ІІІ група – діти з середніми показниками (в межах М ± σ); ІV група – діти з показниками вищими за середню величину (від М + σ до М +2 σ); V група – діти з високими показниками (від М + 2 σ і більш).

Матеріал обробляли статистично з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel-2000 [5].

Результати досліджень і їх обговорення.

Більшість обстежених дітей мали середні показники фізичного розвитку за довжиною тіла – 62,5%; 16,4% дітей мали показники нижче середнього; 10,5% дітей – вище середнього; 6,6% дітей – низькі і 4% дітей – високі показники (мал.1, 2).

Цікаві вікові коливання фізичного розвитку за довжиною тіла як у хлопчиків, так і дівчаток. Якщо у більшості молодших школярів фізичний розвиток за довжиною тіла вище середнього і високий, то у віці 8 років спостерігається досить різке падіння цього показника, а у віці 9 років знову з'являється тенденція до його підвищення.

Оцінка морфологічних ознак дозволяє визначити тип статури дітей. Приналежність обстежених дітей до певного типу статури пов'язана з віком і статтю. Вікові коливання розподілу дітей по типу статури, незалежно від статті, мають той же хвилеподібний характер, що і фізичний розвиток за довжиною тіла, хоча розподіл в групах протилежний. У дівчаток 7-8 років переважає мікросомний соматотип (МіС) – 59% і 50% (відповідно віковим групам), мезомсомний (МеС) – 36% і 50%, макросомний (МаС) – 5%. У хлопчиків в цьому віці частіше зустрічається МеС (50%). У 9-10 років у дівчаток переважає МеС (61,9% і 68,8%), у хлопчиків спостерігається та ж картина, переважає МеС (50% і 42,9%) і МіС (37,5% і 47,6%) (мал. 3,4).

Результати оцінки фізичного розвитку дітей за рівнем гармонійності показали, що в цілому спостерігається більше дівчаток з дисгармонійним і різко дисгармонійним рівнем фізичного розвитку, ніж хлопчиків. Із збільшенням віку в обох групах спостерігається збільшення числа осіб з дисгармонійним рівнем фізичного розвитку, що пов'язане з інтенсивним зростанням дітей в довжину. Проте все ж таки більше дітей з гармонійним рівнем фізичного розвитку і менше з дисгармонійним і різко дисгармонійним рівнем фізичного розвитку (мал. 5,6).

В порівнянні з даними за останні 10 років, показники гармонійності фізичного розвитку мають стійку тенденцію до зниження, як у дівчаток, так і у хлопчиків. Така тенденція свідчить не тільки про негативні впливи зовнішніх чинників навколишнього середовища, але й про зниження адаптаційних можливостей організму в даній популяції в цілому.

Висновки:

1. Місто Красний Луч належить до найрозвиненіших міст Луганської області, що сприяє надзвичайно високому техногенному і антропогенному навантаженню.

2. Показники гармонійності фізичного розвитку мають стійку тенденцію до зниження, як у дівчаток, так і у хлопчиків.

3. Молодший шкільний вік - слід розглядати як один з найважливіших періодів в житті дитини, коли можливість формування донозологічних станів є найбільш імовірним, а межа між нормою і патологією, здоров'ям і хворобою, стає зовсім тонкою.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Годовых Т.В., Годовых В.В. Физическое развитие детей младшего школьного возраста на Чукотке // Гигиена и санитария. – 2008. - № 3. – С.63-66.

2. Дорохов Р.М., Петрухин В.Г., Барашкін М.В. Соматотипування дітей і підлітків для занять фізичною культурою і спортом. – Слов’янськ, 1992. – 47с.

3. Доскин В.А., Келлер Х., Мураенко Н.М., Тонкова-Ямпольская Р.Н. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник. – М.: Медицина, 1997. – 288с.

4. Квашнина Л.В., Родионов В.П., Маковкина Ю.А. Физическое развитие детей младшего школьного возраста и факторы влияния на него // Здоровье женщины. – 2003. – № 1. – С. 78-81.

5. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н.Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. – К.: Мориан, 2000. – 320с.

6. Луганщина – край турботи та надії (Річний звіт про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2008 році) Луганськ, 2009 – 144с.

7. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб., 2000.

8. Никитюк Б.А., Козлов А.И. Новая техника соматотипирования // Вопр. спорт. и мед. антропол. – М., 1990. – Вып. 3. – С. 121-141.

9. Ставицкая А.Б., Арон Д.И. Методика исследования физического развития детей и подростков. – М., 1959.