Медицина/7. Клиническая медицина

Агаркова О.В., Ніколенко В.Ю., Ніколенко О.Ю., Могилевська Х.Е.

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, м. Донецьк, Україна

Вплив комплексного лікування гірників вугільних шахт, хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію, на біохімічні показники

В практиці лікаря загальної практики та невролога досить часто зустрічаються хворі з гострим болем у попереку. Такий біль виникає близько у половини працездатного населення протягом року і часто буває причиною непрацездатності у людей молодше 45 років. Періодичний біль у попереку спостерігають у 50-80% дорослих. Близько у 35% людей, які скаржаться на біль у попереку, може з’явитися корінцевий біль [8, 9].

Приблизно 30% робочої сили в розвинених країнах і 50%-70% – у країнах, що розвиваються, зазнає важкого фізичного навантаження внаслідок переміщення вантажу і ручної праці. Найменш захищені від важких фізичних навантажень є: шахтарі, фермери, рибалки, будівельники, комірники. Статичні м'язові навантаження і повторний їхній вплив можуть призвести до ушкоджень і кістково-м'язових захворювань. У багатьох розвинених країнах такі захворювання – основна причина як первинної, так і стійкої непрацездатності працюючих і призводять до економічних збитків на рівні 5% валового національного продукту (ВНП) [13].

З кожним роком зростає актуальність проблеми збереження професійної працездатності і в Україні.

З 1990 року динаміка профзахворюваності мала змінний характер і збільшилася вдвічі. Основний контингент інвалідів з причини професійної захворюваності зосереджений у промисловому центрі України – Донбасі. Поясненням цьому є вкрай несприятливі умови праці у вугільній промисловості. Близько 70% інвалідів праці так чи інакше пов'язані з видобутком вугілля. При цьому майже половина випадків профзахворюваності припадає на Донецьку область [1, 2].

На сьогодні запропоновано багато варіантів лікування хронічної попереково-крижової радикулопатії [3, 10]. Але треба звернути увагу на те, що при хронічній попереково-крижовій радикулопатії розвивається оксидантний стрес і напруження антиоксидантної системи може впливати на захворювання. Тому універсальним засобом стимуляції реактивності організму, підвищення його стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі виробничого, є вплив гіпербаричного кисню, особливо на фоні відповідного медикаментозного лікування

Оксигенобаротерапія або гіпербарична оксигенація – лікувальне використання газових сумішей із підвищеним парціальним тиском кисню.

Зараз розглядають три механізми дії гіпербаричного кисню на організм: 1) пряме (включення в електронно-транспортні ланки мітохондрій та ендоплазматичного ретикулуму), 2) опосередковане (через вільні радикали біомолекул, спряжені метаболічні шляхи), 3) рефлекторне (через рецептори).

ГБО характеризується низкою ефектів: стрес-індукуючий, адаптаційний, метаболічний, детоксикаційний, бактерицидний, імуностимулюючий, десенсибілізуючий, репаративно-регенераторний, прозапальний і вазоконстрикторний, тонізуючий [4].

Ксефокам (лорнаксикам) оказує виражену знеболюючу та протизапальну дію. Він має складний механізм дії, в основі якого лежить пригнічення синтезу простагландинів, обумовлене пригніченням активності ізоферментів ЦОГ. Крім того, ксефокам пригнічує вивільнення вільних радикалів кисню з активованих лімфоцитів. Анальгезуючий ефект ксефокама не пов’язаний з наркотичною дією. Цей препарат не оказує опіатоподібної дії на ЦНС і, на відміну від наркотичних анальгетиків, не пригнічує дихання, не призводить до розвитку лікарської залежності. ГБО потенціює знеболюючу та протизапальну дію ксефокаму [5].

Матеріал та методи. Зі 118 гірників випадковим методом відібрані 32 хворих для лікування ГБО та ксефокамом і 40 хворих контрольної групи, які отримували лікування диклофенаком натрію у дозі 75 мг в/м. ГБО проводили хворим в барокамерах типу БЛКС-303 при тиску кисню 1,5-1,7 ата і на протязі сеансу ізопресії 40-45 хвилин із загальним числом у 10 сеансів у відділенні гіпербаричної оксигенації КЛПУ „Обласна клінічна лікарня профзахворювань” За 2 години до цього хворому внутрішньом’язово вводили 8 мг ксефокаму [7].

Середній вік хворих становив (53,55±0,84) років, стаж роботи хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію гірників дорівнював (22,04±0,87) років. Визначали у крові людей дієнові кон’югати (ДК) ненасичених вищих жирних кислот, малоновий діальдегід (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), антиокислювальну активність (АОА) плазми крові хворих [11].

Статистичний аналіз одержаних результатів проводили методами параметричної і непараметричної статистики з використанням ліцензійного пакета “Statistica 5.5” (Stat Soft Rus) („Информатика и компьютеры”, Москва) на персональному комп’ютері. Розраховували показники: середні значення (), їх похибки – (S), обчислювали критерії хі-квадрат (c²), Вілкоксона (W), достовірність показників (р) [6, 12].

Результати та обговорення. Перш за все проведено порівняння загальної ефективності лікування диклофенаку натрію і ГБО з ксефокамом за висновками розпитування хворого лікарем (табл. 1).

Згідно з розрахунком критерію c²=9,63 реабілітація із застосуванням курсу ГБО з ксефокамом виявилась значно ефективнішою (при р=0,0019), ніж при використанні диклофенаку натрію в контрольній групі хворих. Тому в подальшому ми проводили аналіз ефективності лікування хворих із застосуванням курсу ГБО з ксефокамом відповідно до різних клініко-функціональних та лабораторних показників.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця результатів реабілітації гірників з хронічною попереково-крижовою радикулопатією ГБО з ксефокамом і диклофенаком натрію та електрофорезом за критерієм c²

Лікування	Ефект від лікування		Усього
	краще	без змін
ГБО і ксефокам (n=32)	30	2	32
Диклофенак натрію (контроль) (n=40)	25	15	40
Усього	55	17	72

Аналіз результатів (табл. 1) свідчить, що ризик неефективності реабілітації у групі контролю становить 37,1% (95% ВІ 22,9% – 53,4%), а в групі дослідження – лише 6,3% (95% ВІ 0,5% – 17,6%). Таким чином застосування курсу ГБО з ксефокамом дозволяє знизити (відмінність статистично значуща, p=0,003) ризик недосягнення ефекту лікування у порівнянні із застосуванням курсу диклофенака натрію, ВР=0,17 (95% ВІ 0,04–0,68).

Лікування викликало вірогідні зміни кількості дієнових кон’югатів у гірників із хронічною попереково-крижовою радикулопатією, про що свідчить відмінності та середні значення до лікування (2,083±0,091) у.о./мл плазми й опісля (1,904±0,088) у.о./мл плазми (W=2,02, p=0,043) (рис. 1).

Рис. 1. Рівень дієнових кон’югатів (у.о./мл плазми) та малонового діальдегіду (мкмоль/г білка) у гірників із хронічною попереково-крижовою радикулопатією до і після лікування ГБО і ксефокамом.

П р и м і т к а. 1 – дієнові кон’югати, 2 – малоновий діальдегід; групи: ■ – до лікування, □ – після лікування.

Інший показник оксидантної системи – малоновий діальдегід зазнав значного зменшення після проведеного лікування: до лікування (9,23±0,36) мкмоль/г білка й опісля (7,35±0,50) мкмоль/г білка (W=2,364, p=0,017) (рис. 6.1), а також вірогідно зросла активність супероксиддисмутази з (0,051±0,002) Е/мг (білка у крові) до лікування (0,062±0,003) Е/мг (білка у крові) й опісля (W=2,66, p=0,0076). У свою чергу підвищилася антиоксидантна активність плазми крові із (50,80±1,13) % до лікування (54,91±1,44) % й опісля (W=2,52, p=0,011) (рис. 2).

Рис. 2. Антиоксидантна система за вимірюванням супероксиддисмутази і антиокислювальної активності плазми крові у хворих на хронічну попереково-крижову радикулопатію до і після лікування ГБО із ксефокамом.

П р и м і т к а. 1 –до лікування, 2 – після лікування.

Проведення курсу ГБО із ксефокамом забезпечувало покращення показників антиоксидантної системи і впливало на активність супероксиддисмутази (KW=6,24, pKW=0,012, Mk=4,00, pMk=0,045) та антиоксидантну активність плазми крові (KW=4,38, pKW=0,036, Mk=2,25, pMk=0,13).

Висновки:

1. Застосування курсу ГБО з ксефокамом дозволяє знизити (відмінність статистично значуща, p=0,003) ризик недосягнення ефекту лікування у порівнянні із застосуванням курсу диклофенаком натрію, ВР=0,17 (95% ВІ 0,04–0,68).

2. Лікування курсом ГБО з ксефокамом сприяє зменшенню кількості дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та підвищенню активності супероксиддисмутази і антиокислювальної активності плазми крові.

Література:

1. Агаркова Е.В. Динамика заболеваний хроническими пояснично-крестцовыми радикулопатиями профессионального генеза в угольных шахтах / Е.В. Агаркова, Р.М. Радык, В.Ю. Николенко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2008. – Т.12, №2. – С. 226-229.

2. Алексеев В. В. Диагностика и лечение болей в пояснице / В. В. Алексеев // Consilium medicum. – 2002. – № 2. – С. 96-102.

3. Арус М. М. Адресное медикаментозное лечение болевых пояснично-крестцовых синдромов: (Опыт применения лекарственных средств в зарубежных клиниках) / М. М. Арус // Рецепт. - 2002. – № 3. – C. 75-79.

4. Гипербарическая медицина: практическое руководство / под ред. Д.Матье; пер. с англ. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. – 720 с.

5. Компендиум 2011 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. – К.: МОРИОН, 2011. – 2320 с.

6. Лях Ю.Е. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat / Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко, О.А. Панченко – Донецк: Папакица Е.К., 2006. – 214 с.

7. Опыт использования гипербарической оксигенации в клинике профессиональных заболеваний / Н. П. Соболева, Г. А. Бондаренко, В. Ю. Николенко и др. // Гигиена труда: Сб. статей. – 2001. – Вып. 32. – С. 306-310.

8. Попелянский Я. Ю. Болезни периферической нервной системы / Я. Ю. Попелянский. – М., 1989. – 464 c.

9. Попп Джон А. Руководство по неврологии; пер. с англ. В. Ю. Халатова; под ред. акад. Н. Н. Яхно / А. Попп Джон, М. Дэшайе Эрик – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 688 с.

10. Профілактика та лікування хронічних попереково-крижових радикулопатій у гірників вугільних шахт : метод. рек. / В. Ю. Николенко, Г. В. Жданова, Д. О. Ластков [та ін.]. – Донецьк, 2006. – 20 с.

11. Справочник медицинские лабораторные технологии / под ред. А. И. Карпищенко. – СПб.: Интермедика, 2002. – Т. 2. – 600 с.

12. Трухачева Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н. В. Трухачева – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 384 с.

13. Neurological disorders public health challenges World Health Organization / WHO. – Geneva: Switzerland, 2006. – 217 p.