Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки спеціалістів

К.п.н. Бондар Л.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Міжмовна та внутрішньомовна інтерференція у процесі оволодіння усним іншомовним мовленням

майбутніми фахівцями технічної галузі

Для ефективного навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення студентів технічних спеціальностей необхідно проаналізувати його фонетичні, граматичні та лексичні особливості у межах можливої міжмовної та внутрішньомовної інтерференції, що є важливим фактором впливу на застосування навчальних стратегій майбутніми інженерами, а отже впливає на загальну успішність навчання іноземної мови професійного спрямування.

Причиною міжмовної інтерференції є розбіжності в структурах французької та української мов, а внутрішньомовної – у супергенералізації (surgénéralisation) правил та встановленні невірних аналогій у французькій мові. В межах навчання професійно спрямованого монологічного мовлення спостерігається тенденція до формулювання хибних правил щодо закінчень дієслів у простих часах, вибір допоміжного дієслова у складних, перенесення особливостей утворення певних складних термінів на інші тощо [1; 3].

Дані явища вивчаються новим напрямком у зарубіжній науці – ератології «Pédagogie de l’ erreur», яка займається аналізом й прогнозуванням помилок, дослідженням їх природи, дійшовши висновку, що не всі помилки кореняться у відмінностях двох зіставлюваних мовних систем, лише 1/3, більша частина їх викликана явищем так званої надмірної генералізації – неправильного усвідомлення студентом системних пропорцій мови, яку він вивчає, внутрішньоструктурними помилками, що пояснюється головним чином недостатнім рівнем сформованості навичок та умінь володіння іноземною мовою та невірно вибраними навчальними стратегіями [3]. Таким чином, у процесі навчання у студента формуються «апроксимативні системи» або «проміжні мови», які знаходять своє виявлення у систематичних помилках, аналіз яких дозволяє вибрати вірні стратегії на певному етапі навчання професійно спрямованого монологічного мовлення.

Фонетичний аспект під час навчання професійно спрямованого монологічного мовлення заслуговує на особливу увагу з точки зору його кореляції з риторикою – мистецтвом переконувати, яка наголошує на важливості засобів звукової виразності, інтонації, пауз, логічних наголосів для досягнення комунікативної мети [2]. Розбіжності фонетичного рівня обох мов чинять певний вплив на переніс особливостей української мови на французьку мову, зважаючи на вільний наголос української мови та окситонічний у французькій мові; відмінність між мовами в наголошуванні слів у мовному потоці пов’язана з різницею в їхній лексико-семантичній і граматичній будові. Більша лексико-семантична і граматична самостійність слів в українській мові знаходить відповідність у більшій фонетичній незалежності слова по відношенню до його оточення: в українській мові повнозначні слова незалежно від позицій в акцентній одиниці зберігають свій наголос і можуть його втрачати лише в деяких виняткових випадках, а у французькій мові повнозначні слова цілком зберігають свій наголос тільки під час знаходження в кінці ритмічної групи, на початку ж та всередині групи спостерігаються різні ступені дезакцентації наголошених складів повнозначних слів [1].

У французькій мові семантичній несамостійності слів, що є наслідком великого розвитку полісемії й омонімії та їх граматичної несамостійності, пов’язаній з неможливістю вираження граматичних значень формою самого слова, відповідає їх фонетична залежність, яка проявляється у втраті повнозначними словами свого наголосу, а також у відсутності чітких меж між словами в потоці мовлення, що викликає певні труднощі для студентів.

Важливим є правильне використання фразового наголосу у процесі продукування ПСМА, який може бути нормальним або видільним. Нормальний наголос accent d’intensité – підкреслює найважливішу в смисловому відношенні частину речення, є її логічним наголосом, який витісняє синтаксичний спосіб, що полягає в уживанні певних синтаксичних зворотів і зміни порядку слів.

Досконалість професійно спрямованого монологічного мовлення визначається кількістю та тривалістю пауз, які організують мовлення, за допомогою яких виділяються особливо значущі слова й словосполучення, привертаючи увагу слухачів до певних елементів висловлювання, вони є необхідним елементом інтонування мовлення, яке робить висловлювання більш виразнішим, зв’язнішим, дохідливішим, змістовнішим. Студенти технічних спеціальностей вдаються до несинтаксичних пауз, порушуючи та перериваючи своє мовлення, у разі незнаходження необхідного слова чи граматичної структури, мають схильність до переривання речення та пошуку іншого, а намагаючись заповнити паузи, вдаються до продукування окремих звуків чи слів-заповнювачів, які згодом можуть перейти у звичку, перетворюючись на «паразитичні» слова.

Отже, урахування зазначених вище особливостей сприяє підвищенню ефективності навчання усного іншомовного мовлення майбутніх інженерів.

Література:

1. Миньяр-Белоручев Р. К. Методика обучения французскому языку / Р. К. Миньяр-Белоручев. – М. : Просвещение, 1990. – 224 с.

2. Сагач Г. М. Риторика : Посібник / Г. М. Сагач. – К. : Вид. Дім "ІнЮре", 2000. – 568 с.

3. Шевнин А. Б. Эратология и межъязыковая коммуникация / А. Б. Шевнин // Вестник ВГУ, Серия : Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2004. – № 2. – С. 36–44.