Кравченко О.Б.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Проблема активізації здібностей фахівців правоохоронних органів до здійснення рефлексії професійних дій

Формування професійної культури фахівців правоохоронних органів потребує активізації їхніх здібностей до здійснення рефлексії професійних дій, що визначається інтенсивним і нестандартним характером професійної діяльності даних фахівців. Розвиток рефлексивних здібностей дозволяє фахівцям вибудовувати стратегію власної професійної діяльності й визначати внутрішній потенціал особистісного зростання.

Рефлексія є основним процесом, що зумовлює розвиток особистості в цілому. Феномен рефлексії є досить важким при вивченні й неоднозначним у тлумаченні, що пов'язане зі складністю організації й особливістю локалізації – знаходженням усередині досліджуваного «предмету».

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що рефлексія розглядається як: здібність (К. Вазіна, А. Воронцов, Н. Кузьміна та ін.); якість (А. Бізяєва, Б. Вульфов, Н. Посталюк, В. Харькін і ін.); новоутворення (П. Підкасистий); уміння (І. Ісаєв, Л. Подимова, А. Реан, В. Сластьонін і ін.). При визначенні рефлексії дослідники прагнуть показати провідну роль процесу самопізнання для гармонійного розвитку особистості.

Процес формування рефлексії розглядається як процес розвитку рефлексивних здібностей, властивостей фахівця; становлення його якостей, готовності, сукупності рефлексивних знань і вмінь [1; 2; 3; 4].

В основу досліджень з проблеми активізації здібностей фахівців правоохоронних органів до здійснення рефлексії професійних дій покладено принцип озброєння фахівців рефлексивними знаннями, уміннями й навичками. Однак, зважаючи на те, що знання й уміння самі по собі не представляють цінності, адже надбанням особистості вони стають лише тоді, коли сприймаються й виробляються самостійно, від внутрішнього спонукання, то постає завдання формування рефлексії як професійної й життєвої позиції фахівця правоохоронних органів.

Виходячи з існуючих підходів до визначення рефлексії [5; 6; 7; 8], вважаємо, що професійна рефлексія є активною професійною позицією фахівця правоохоронних органів стосовно власної діяльності й себе як її суб'єкта з метою конструктивного перетворення професійної діяльності й подальшого самовдосконалення в ній.

При визначенні видів професійної рефлексії дотримуємось позиції С. Цимбал [8], яка виділяє ситуативну, ретроспективну й перспективну рефлексію.

Ситуативна рефлексія виступає у вигляді «мотивувань» і «самооцінок» і забезпечує безпосередню включенність суб'єкта в ситуацію, що відбувається, осмислення її елементів, аналіз. Вона включає здатність співвідносити власні дії з предметною ситуацією, а також координувати й контролювати елементи діяльності відповідно до мінливих умов. Ретроспективна рефлексія необхідна для аналізу вже виконаної діяльності, подій, що мали місце в минулому. Рефлексія в цьому випадку стосується передумов, мотивів, умов, етапів і результатів діяльності або її окремих етапів, що вже відбулися в минулому: Ця форма рефлексії потрібна для виявлення можливих помилок. Перспективна рефлексія включає міркування про майбутню діяльність, планування, вибір найбільш ефективних способів виконання, прогнозування можливих результатів [1, с. 11-12].

Отже, суть професійної рефлексії полягає у процесі пізнання фахівцем правоохоронних органів себе як професіонала, свого внутрішнього світу, аналіз власних професійно-особистісних знань, поведінки й переживань у зв'язку із професійною правоохоронною діяльністю, міркування про себе як про особистість, усвідомлення того, як його сприймають і оцінюють інші.

Основним підходом, що задає вектор процесу формування професійної рефлексії, є діяльнісний. Крім того, формування рефлексії визначається її спрямованістю на професійну правоохоронну діяльність.

Отже, активізація здібностей до здійснення рефлексії професійних дій – це не стихійний процес, а поетапна, планомірна робота, що передбачає якісне перетворення всіх її змістових компонентів поступово.

Література:

1. Бизяева А.А. Психология думающего учителя: педагогическая, рефлексия: учеб. пособие / А.А. Бизяева. – Псков: ШТГИ им. С.М. Кирова, 2004. – 213 с.

2. Вазина К.Я: Природно-рефлексивная технология саморазвития человека / К.Я. Вазина. – М., 2002. – 145 с.

3. Кузьмина Н.В. Акмеология качества профессиональной деятельности специалиста: монография / Н.В. Кузьмина, С.Д. Пожарский, Л.Е. Паутова. –Рязань: Рязанский обл. ин-т развития образования, 2008. – 375 с.

4. Посталюк Н.Ю. Дидактическая система развития творческого стиля деятельности студентов: Дис. ...д-ра пед. наук / Н.Ю. Посталюк. – Казань, 1993. – 362 с.

5. Курочкина В.Е. Рефлексивные и прогностические способности педагога как психологическое условие его профессионального развития в послевузовском образовании: Дис. ...канд. психолог. наук / В.Е. Курочкина. – Краснодар, 2008. – 227 с.

6. Рябцев В.К. Развитие рефлексивных способностей в процессе профессионализации средствами организационно-деятельностной игры: Дис. ...канд. психол. наук / В.К. Рябцев. – М., 1995. – 187 с.

7. Траилин Г.Н. Развитие рефлексивных способностей в процессе профессиональной переподготовки: на примере специальностей социономического типа: Автореф. дис. ...канд. психолог. наук / Г.Н. Траилин. – Краснодар, 1997. – 23 с.

8. Цымбал С.Н. Формирование рефлексивного опыта будущего учителя математики как фактор профессиональной компетентности / С.Н. Цымбал. – Томск, 2007. – 23 с.