Наумова І.І.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна

Використання науково-дослідної роботи як засобу формування професійної ідентичності майбутніх учителів

Участь майбутніх учителів у наукових об'єднаннях і науково-практичних конференціях дозволяє студентам усвідомити потребу постійного поповнення знань, стимулює до здійснення дослідницької діяльності й вивчення наукової літератури, формує готовність застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.

При визначенні науково-дослідних завдань із психолого-педагогічної проблематики необхідно враховувати індивідуальні особливості й пізнавальні можливості кожного студента. Індивідуальний підхід до визначення науково-дослідних завдань при формуванні професійної ідентичності студентів сприяє інтеграції й реалізації теоретичних знань різних навчальних дисциплін загальнокультурного, загальнопрофесійного й професійного блоків в освітній практиці. Так, наприклад, у ході виконання дослідження студенти виявляли рівень навченості й освіченості учнів, їхні пізнавальні можливості, перспективи розвитку й навчання кожного учня, оптимальні методи, форми й засоби навчання з метою управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів; вивчали перспективи впровадження у навчально-виховний процес вищого навчального закладу модульно-рейтингової технології; визначати вплив тестового контролю на якість професійної підготовки студентів вищого навчального закладу тощо.

Займаючись науково-дослідною роботою, студенти розбудовували такі важливі для майбутнього фахівця професійні якості, як вибір альтернативи вирішення поставленого завдання, відповідальність за майбутній результат своєї діяльності, творче мислення, уміння відстоювати власну точку зору тощо.

При участі у наукових семінарах і науково-практичних конференціях, студенти виступали зі своєю роботою перед широкою аудиторією студентів, викладачів і вчених. Це мотивувало студентів більш ретельно аналізувати літературу з проблеми дослідження, більш детально представляти результати проведеної роботи, вдосконалювати ораторські здібності. Виконуючи дослідницькі завдання, студенти опановували особистісно значущими знаннями й уміннями, розвивали власні професійні можливості. Така діяльність надавала творчого характеру навчальним заняттям, даючи можливість враховувати індивідуальні схильності, наукові інтереси студентів. При цьому виконання дослідницьких завдань мало, як правило, індивідуальний характер, хоча в силу складності, об'ємності й інших причин, дослідницькі завдання могли бути й груповими.

Дослідницька робота студентів у процесі формування професійної ідентичності передбачала вивчення наукової літератури, проведення елементарних досліджень в галузі майбутньої професійної діяльності. Організація дослідницької роботи студентів ВНЗ була спрямована на розвиток пізнавальних потреб студентів. Вони опановували навичками роботи з літературними джерелами, уміннями аналізувати, синтезувати знання, виявляти проблеми, формулювати гіпотезу дослідження й складати план його проведення. Робота з літературою дозволяла студентам обирати цікаві, актуальні й практико-орієнтовані теми дослідження. А участь у наукових семінарах і конференціях стимулювала студентів до подальшого творчого пошуку. Займаючись науково-дослідною роботою, студенти розбудовували такі важливі професійні якості, як вибір альтернативи вирішення поставленого завдання, відповідальність за результат своєї діяльності, прагнення до творчого осмислення розглянутої проблеми, уміння відстоювати власну точку зору тощо.

У ході формування професійної ідентичності студентів науково-дослідна робота стосувалася не лише вирішення приватних проблем освіти, але й відображала соціальний аспект вирішення педагогічних проблем. Студенти брали активну участь у міському конкурсі з розробки соціально важливих проектів. Участь студентів у таких проектах надавала їм самостійності у діях, можливість відчути себе ініціатором, планувати свої дії й результати, відчути важливість творчості. Участь студентів у соціальних проектах сприяла усвідомленню студентами значущості майбутньої професійної діяльності, тому що набуття особистісного сенсу освітньої діяльності сприяло подоланню невизначеності на індивідуально-мотиваційному рівні, приводило студентів до конкретизації мети навчання.

Робота над проектом стимулювала пізнавальну й пошукову активність студентів, сприяла розвитку аналітичних, дослідницьких і комунікативних умінь, самостійності й ініціативності, уяви, самодисципліни, навичок спільних дій студентів. У процесі роботи над проектом студенти інтегрували знання, усвідомлювали недостатність знань у різних галузях, що сприяло їхньому поповненню, активізації пізнавальної діяльності студентів.