Шабельник С.О.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Творча діяльність майбутнього дизайнера як компонент його професійної культури

Професійна культура дизайнера не існує як щось усталене, вона постійно функціонує, будучи включеною в процес активного творчого засвоєння особистістю реальності. У тому, що культура створюється творчим актом людини, М. Бердяєв вбачав його геніальну природу. Учений стверджував, що «творчість є вогонь, культура ж є охолодженням вогню. Творчий акт є злетом, перемогою над вагою об'єктивованого світу над детермінізмом» [1]. На думку М. Бердяєва, культура визначається як об'єктивація людської творчості. При цьому відбувається реалізація власного «Я» через культуру, у різноманітних формах її прояву, однією з яких і є професійна культура.

Найважливішою передумовою творчої діяльності дизайнера є розвинена самосвідомість, яка не лише сприяє формуванню інтегративного образу «Я-професійне», але й побудові теоретичної моделі, що впливає на вирішення індивідуальних професійних проблем, пов'язаних з реалізацією дизайнером власних творчих можливостей. Опосередковуючи численні форми творчої діяльності, виступаючи в якості її необхідної умови, самосвідомість впливає на оптимальність, інтенсивність, спрямованість і об'єктивність самооцінки творчої активності індивіда, забезпечуючи стан внутрішньої стійкості.

Творчий характер професійної діяльності, зумовлюючи особливий стиль мислення дизайнера, пов'язаний з новизною й значущістю її результатів, викликає складний синтез усіх психічних сфер особистості дизайнера. Особливе місце посідає потреба творити, яка втілюється в цілій низці здібностей, серед яких слід виділити гностичні, проектувальні, конструктивні, організаторські, перцептивні, комунікативні, креативні й академічні здібності. Творчу особистість дизайнера характеризують також такі риси, як готовність до ризику, незалежність і критичність суджень, імпульсивність, сміливість уяви й думки, мобільність.

Розкриваючи поняття «творча особистість», В. Андрєєв підкреслює, що для такої особистості характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, яка виявляється в органічній єдності з високим рівнем творчих здібностей, що сприяють досягненню прогресивних, соціально й особистісно значущих творчих результатів в одному або декількох видах діяльності» [2].

Особистісні особливості й творчість виявляються в різноманітних формах і способах творчої самореалізації дизайнера, що частиною індивідуально-творчих можливостей його особистості. А тому, професійну творчість можна розглядати як процес самореалізації індивідуальних, психологічних, інтелектуальних сил і здібностей особистості дизайнера. Так, Л. Коган, наголошуючи на особистісному сенсі самореалізації, підкреслював важливість внутрішньої потреби особистості, що спонукає її до активного творчого розвитку, як «творчого цілеспрямованого процесу розкриття й опредмечування сутнісних сил особистості в її різноманітній соціальній діяльності» [3].

Професійна самореалізація особистості дизайнера – це завжди інтегральність того, що є вже реалізованим і того, що є певною можливістю подальшого розвитку. За ступенем виявлення активності можна говорити про активну або пасивну самореалізацію особистості. Так, К. Абульханова-Славська в якості критеріїв виявлення активності розглядає співвідношення в поведінці й діяльності ініціативи й відповідальності, на підставі чого вчена робить висновок про те, що в різних життєвих стратегіях «особистістю здійснюється індивідуальний спосіб реалізації своєї активності, при якому відбувається розподіл ініціативи й відповідальності» [4]. Перевага в структурі активності й відповідальності дозволяє особистості заздалегідь передбачити все необхідне для досягнення мети, передбачити труднощі, створити необхідні умови. У той же час розвинена ініціатива виражається в постійному прагненні до пошуку й творінню. Однак, ініціатива, не підкріплена відповідальністю, не забезпечує досягнення бажаного результату. Усе це дозволяє зробити висновок про необхідність комбінації ініціативи й відповідальності як необхідної умови творчої самореалізації особистості.

Успіх самореалізації як вільної діяльності особистості визначається характером мети. Усвідомлення мети професійної діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до неї сприяють актуалізації особистісних, професійно значущих якостей дизайнера, створюють умови для самопізнання, саморефлексії, самовдосконалення, самоствердження як механізмів творчої самореалізації.

Слід зазначити, що самореалізація перебуває в діалектичній єдності з самопізнанням і самооцінкою, оскільки в процесі творчої діяльності відбувається подальше пізнання й формування емоційного ставлення особистості до себе. Самопізнання як процес розкриття особистістю власних потреб, здібностей, інтересів супроводжує людину впродовж усього життя. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки моделі власної структури особистості, наявність якої свідчить про наявність професійного зростання й розвитку особистості дизайнера, про його творчі можливості в здійсненні професійної діяльності. Самопізнання невіддільне від творчості, адже людина пізнає себе як частина того світу, в якому вона живе й творить. Разом з тим, очевидним є зворотній бік: пізнаючи себе, людина пізнає й навколишню дійсність, відкриваючи й розвиваючи нові творчі можливості. Здатність до самореалізації можна представити як системоутворюючу ланку культури особистості. А тому, ступінь самореалізації особистістю творчих можливостей і є підгрунтям професійної культури дизайнера.

Література:

1. Бердяев Н.А. Самопознание / Н.А. Бердяев. – М., 1995.

2. Андреев В.И. Педагогика: Учебный курс для творческого самоопределения / В.И. Андреев. – 2-изд. – Казань: Центр инновационных технологий, 2000. – 608 с.

3. Коган Л.Н. Искусство и мы / Л.Н. Коган. – М.: Молодая гвардия, 1970.

4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская. – М: Наука, 1980. – 335 с.