Педагогические науки/2. Проблемы  подготовки специалистов

Фещук А.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Необхідність вивчення іноземних мов студентами немовних спеціальностей у ВНЗ

На сучасному етапі розвитку науки, культури та техніки знання іноземної мови є обов’язковим для спеціаліста будь-якого профілю. В зв’язку з зростаючою необхідністю комунікативної компетенції в сучасному інженерному професійному суспільстві зросла роль іншомовної підготовки студентів. Тому у відповідності зі стандартом дисципліни «Англійська мова» в немовному вузі навчання іноземній мові має носити комунікативно-орієнтований та професійно-орієнтований характер. Ціллю дисципліни є оволодіння студентами технічних спеціальностей високого рівня комунікативної компетенції, який дає можливість використовувати іноземну мову практично в професійній діяльності, а також в цілях самоосвіти. Відповідно стандартам спеціаліст повинен бути готовий до налагодження міжкультурних наукових зв’язків, участі в міжнародних симпозіумах, конференціях, вивчення іноземного досвіду в певній галузі науки, техніки, культури, а також для здійснення ділових і партнерських контактів, що вимагає від інженерів технічних спеціальностей знання іноземної мови.

Важливим фактором є те, що студенти технічних вузів виявляють зацікавленість і готовність до подальшого вивчення іноземних мов, розуміють важливість їхнього вивчення. Основними мотивами для вивчення іноземної мови є подальше навчання в магістратурі та аспірантурі, спілкування з іноземцями закордоном, майбутнє працевлаштування [4; с. 233].

Вимоги до сучасного спеціаліста нефілологічного профілю надзвичайно високі, але необхідно відзначити, що подібні вимоги є абсолютно виправдані. Проте на практиці з’ясовується, що більшість студентів, які навчаються на немовному факультеті, не тільки не готові до спілкування на іноземній мові, але й не володіють необхідним лексичним мінімумом, не знають елементарних правил граматики. Досвід показує, що до вищих навчальних закладів вступають випускники шкіл, які практично не володіють розмовним рівнем англійської мови. Тому перед викладачами стоїть важливе завдання – викликати інтерес до іноземної мови у студентів.

Однак незважаючи на всезростаючу роль іноземної мови, перед викладачами та студентами технічних вузів стоїть проблема обмеженої кількості годин, виділеної на вивчення іноземної мови. Саме тому в таких умовах повинні використовуватися саме ті методи та технології навчання, застосування яких сприятиме раціональному використанню часу відведеному на проведення практичних занять та самостійної роботи студентів, яка набуває особливої актуальності при вивченні іноземної мови, оскільки стимулює студентів до роботи з необхідною спеціалізованою літературою, виробляє навички самостійного опрацювання матеріалу. Тільки практико-орієнтоване навчання відповідає вимогам сучасного життя та сприяє формуванню особистості майбутнього професіонала.

Проте багато вчених, як наприклад Леонтьєв А.А., ставлять під сумнів твердження, що оволодіння іноземною мовою як формально-мовною системою чи сукупністю засобів, необхідних для спілкування, представляють собою основну і навіть єдину суть процесу навчання. Леонтьєв А.А. є прихильником комунікативного принципу. Він вважає, що комунікативна направленість повинна бути основоположною в процесі викладання іноземної мови, оскільки вона направлена на спілкування з іншою людиною [3; с. 101-107].

Подібний підхід має інше трактування поняття спілкування в процесі навчання іноземної мови: безпосереднє включення спілкування в навчальний процес, в результаті якого відбувається оптимізація оволодіння мовою через організацію спілкування. В сучасних умовах, враховуючи катастрофічну нестачу часу, даний принцип є найбільш продуктивним для оптимізації процесу вивчення іноземної мови.

Для того, щоб вирішити проблему викладання іноземної мови студентам немовних спеціальностей, необхідно підготувати спеціаліста, який добре володіє іноземною мовою за відносно короткий проміжок часу, враховуючи вимоги навчальної програми немовного вузу та мінімальну кількість годин в навчальному плані. Для досягнення поставленої мети – навчити студента за короткий період часу говорити та розуміти мовлення носіїв мови – можна поєднувати традиційні та нетрадиційні методи (в тому числі інтерактивні), але здійснюючи акцент на принципі комунікативності, як в процесі спілкування, так і у використанні навчальних матеріалів і навчальних посібників.

Традиційно навчання іноземній мові в немовному вузі було більш орієнтоване на читання, переклад та розуміння спеціалізованих, професійних текстів, а також вивчення наукового стилю. Зараз необхідно акцентувати увагу на розвиток навичок мовлення на професійно-орієнтовані теми та введення наукових дискусій, тим паче, що робота над ними також сприяє розвитку навичок, вмінь і знань, оскільки саме на них базується [1; с. 136-139].

Крім того, необхідно відмітити, що в процесі навчання повинні широко використовуватися сучасні дидактичні принципи сугестивності, наочності, використання аудіо- та мультимедійних засобів. Беручи до уваги систему вправ, що передують усному мовленню, викладач повинен пам’ятати про їхню загальну побудову та рівень складності. Працюючи в немовному вузі, викладач іноземної мови повинен добре знати особливості наукових і спеціалізованих текстів з відповідної спеціальності та поступово знайомити з ними студентів.

В процесі розвитку навичок мовлення на іноземній мові по спеціальності необхідно пам’ятати, що монологічне мовлення не поступається діалогічному. Тому необхідно поступово збільшувати об’єм монологічного мовлення в діалогічному та, з часом, перейти до монологічних форм усного мовлення – резюме, реферування, анотування, опису, а також запису почутого, що стане в нагоді для конспектування лекцій [2; с. 208-216].

Викладання іноземної мови необхідно починати за принципом «від простого до складного», якнайшвидше виробити в студента алгоритм його діяльності в режимі комунікативного ряду «викладач / аудіо- та мультимедійні засоби - студент», «студент - студент».

Таким чином, сучасна методика викладання іноземних мов – це гнучке інформаційно-навчальне середовище. Сучасний підхід до питання пошуку оптимальної та ефективної методики викладання іноземних мов у немовному вузі полягає в поєднанні традиційних і інтенсивних методів навчання. При активному використанні сучасних педагогічних технологій в процесі навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей дає позитивний результат на засвоєння та використання іноземної мови майбутніми спеціалістами в їхній професійній сфері.

Література:

1. Андронкина Н.М. Проблемы обучения иноязычному общению в преподавании иностранного языка как специальности / Н.М. Андронкина // Обучение языкам в школе и вузе. – СПб.: Изд-во РГПУ, 2001. – С. 136-139.

2. Клюев Е.В. Речевая коммуникация / Е.В. Клюев: учеб. пос. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2002. – С. 208-216.

3. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е.И. Пассов.— М.: Просвещение, 1985. – С. 101-107.

4. Сунцова Е.Н. Выбор методов обучения студентов неязыкового вуза иностранному языку в условиях ограниченности учебного времени [Текст] / Е.Н. Сунцова // Молодой ученый. — 2011. — №1. — С. 232-234.