К.пед.н. Пішун С. Г.
Сумська філія
Харківського національного університету внутрішніх справ
Можливості освітнього простору вищих навчальних закладів у формуванні
громадянської позиції студентської молоді
Соціокультурна практика передбачає формування
ціннісного і відповідального ставлення молоді до навколишнього світу, створення
середовища та організацію процесу громадянського виховання в контексті
загальнолюдської культури, конкретних культурних умов життєдіяльності людини,
організацію взаємодії молоді зі світом культури і суспільства на всіх рівнях.
Студентська молодь володіє певною цілісністю та самостійністю по відношенню до
інших соціальних груп, характеризується специфічними соціально-психологічними
рисами та системою цінностей. Однією з особливостей студентської молоді є те,
що накопичення нею соціокультурного досвіду відбувається паралельно навчанню у
вузі. Одночасно відбувається завершення індивідуалізації особистості студента,
остаточне оформлення її життєвих цілей, орієнтирів і ціннісних установок. До
характерних рис студентства відносять також активність життєвої позиції
особистості студента, її самостійність і високий ступінь її прояву в практично
творчій або перетворювальній діяльності, заснованій на знаннях, переконаннях,
уміннях та їх осмисленні. Громадянська позиція, на нашу думку, може визначатися
тільки у сукупності з такими складовими як громадянськість, громадянська
відповідальність і соціальна активність. Студенти з готовністю демонструють
бажання брати участь у суспільно значущій діяльності, поступово усвідомлюючи
власну відповідальність, виступаючи показником співвідношення особистих і
суспільних інтересів і потреб. Важливим чинником формування та розвитку
громадянської і патріотичної свідомості є навчальний процес, вивчення та засвоєння
низки навчальних дисциплін. «У науковій літературі часто наголошується, що
потужним чинником виховання патріотизму є історичні науки» [2].
«Дійсно, щоб правильно визначити свою власну позицію (в тому числі і
громадянську позицію), потрібно добре знати і розуміти вітчизняну історію,
історію свого регіону, міста, сім’ї, школи, вузу з їх позиціями, традиціями,
історичним корінням і зв’язками» [1, 4], проте на нашу думку в цьому процесі на
досягнення результату повинні бути спрямованими такі дисципліни як правознавство,
етика, естетика, соціологія тощо.
В даний час
навчально-виховний процес вузу в основному зорієнтований на формування
професійних якостей майбутніх фахівців і не сприяє повною мірою вихованню у них
громадянського обов’язку, громадянської позиції, патріотизму в цілому. У
Проекті Концепції Громадянської освіти та виховання в Україні одними із
багатьох шляхів її реалізації визнані:
- включення
проблематики розвитку громадянського суспільства та формування громадянськості,
політичної культури до дослідницьких програм та планів навчальних та наукових
закладів;
- розроблення
курсів, окрема модулів, навчально-методичного забезпечення для підготовки та
перепідготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та викладачів
віщої школи;
- збір,
узагальнення та системний аналіз міжнародних и вітчизняних технологій, форм и
методів роботи з учнівською та студентський молоддю з громадянської освіти та
виховання [3].
В даний час
одним з пріоритетних напрямків громадянської освіти у вузах є розвиток громадських
ініціатив студентської молоді, залучення молодих громадян до процесу
становлення розвиненої держави, а також допомоги в реалізації інтересів молодих
людей, захисту їх прав, самовизначення. Вищі навчальні заклади повинні ставити
за мету своєї діяльності створення умов для всебічного розвитку молодої людини
у різних сферах суспільного життя, розкриття та реалізації його потенціалу.
Вагомої
результативності у виховній, інформаційно-пропагандистській роботі у
студентському середовищі неможливо домогтися без активізації діяльності
молодіжних організацій. Слід зазначити, що після вступу України в Болонський
процес обов’язковою умовою акредитації
та атестації вузу стає наявність системи виховної
роботи, в тому
числі наявність органів
студентського самоврядування. Реалізуючи свої проекти і програми, молодіжні
об’єднання так чи інакше вирішують власними методами питання формування
громадянської позиції молоді, їх відповідального ставлення до соціального
оточення через реалізацію в товаристві власних ідей і намірів.
Таким чином,
метою системи виховання, яка формує громадянську позицію студентів вузу ми
вважаємо необхідність формування особистісних якостей громадянина, орієнтованих
на загальноприйняті норми та моральні цінності, які включають високі загальнолюдські
та професійні властивості, широкі комунікативні та адаптаційні можливості.
Дана система
виховної роботи повинна спиратися на наступні принципи: цілісності та
системності у вихованні студентської молоді, цивілізаційного та згідного
підходу до світової та вітчизняної традиції, особистісного підходу в
гуманістично спрямованій виховній системі, сприяння та співпраці в системі
життєдіяльності студента, самоврядування та співуправління, додатковості,
компліментарності, орієнтації на професійну діяльність.
Цільовою
настановою в даному випадку буде служити забезпечення мотиваційного управління
виховною системою. Для цього необхідно чітко визначити та розподілити функції
кожного учасника виховної системи в цілісному освітньо - виховному процесі ВНЗ.
Література:
1. Астахова В. И. Об особенностях и задачах гражданско-патриотического
воспитания в современной Украине / В. И. Астахова // Вчені записки Харківського
гуманітарного університету «Народна українська
академія». – Харків : Вид-во НУА, 2009. – Том ХV. Актуальні
проблеми розвитку освіти історичні, філософські, економічні,
правові та соціальні аспекти. – С. 7.
2. Мікулін В.П.
Громадянсько-патріотичне виховання в Національній академії Служби безпеки
України: управлінський алгоритм організації /В.П. Мікулін // Наук. вісн. Київ.
нац. ун-ту внутрішніх справ.– 2009.– № 2.– С. 83–87.
3. Проект Концепції громадянської освіти та
виховання в Україні [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://khpg.org/index.php?id=1357391226