Професійна орієнтація учнів у системі середньої освіти України

Пономаренко О.Г.

старший викладач кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Розглядаються питання необхідності профорієнтаційної роботи на всіх етапах загальної середньої освіти України. Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням професійно-практичної освіти.

Ключові слова: профорієнтаційна робота, професія, професійна інформація, професійне виховання, професійна консультація, структура, учень, особистість.

The purpose of article is to review achievements in the process of training the qualified specialists in the secondary educational system of Ukraine and necessity of vocational guidance.

Key words: vocational guidance, profession, professional information, professional education, professional advice, structure, pupil, person.

Виконання сучасних завдань аграрної політики, спрямованих на реформування сільського господарства, нарощування обсягу виробництва екологічно безпечної, конкурентоспроможної продукції значною мірою залежать від рівня підготовки фахівців, зайнятих в агропромисловому виробництві. Сучасний фахівець-аграрник має не тільки володіти професійними знаннями, уміннями і навичками, а й бути готовим до творчого застосування свого досвіду у змінних умовах аграрного виробництва, до постійної самоосвіти і саморозвитку.

Загальна спрямованість учених дослідити національні та світові чинники розвитку шкільної освіти, зокрема необхідність вивчення теоретичних та методологічних засад системи загальної середньої освіти, її типології, структури, змісту, форм і методів навчання та обґрунтування можливості застосування позитивних її здобутків у практиці національної системи освіти незалежної України.

Сучасна ситуація в Україні, ті проблеми, які відчувають випускники в професійному самовизначенні змушують по-новому поглянути на організацію профорієнтаційної роботи в школі. Старшокласники повинні володіти не тільки комплексом необхідних знань, а й володіти такими особистісними якостями, що дозволили б їм реалізувати себе в професійному та соціальному плані. Концепція профільного навчання, запропонована Урядом України, припускає, що в старшій школі учень повинен визначитися з профілем свого подальшого навчання. Це накладає особливу відповідальність на основну школу, де в 8-х та 9-х класах повинна здійснюватися передпрофільна підготовка.

Істотна відмінність сучасного розуміння профорієнтаційної роботи полягає в її націленості не так на вибір конкретної професії кожним учнем, а на формування деяких універсальних якостей в учнів, що дозволяють здійснювати свідомий, самостійний професійний вибір, бути відповідальними за свій вибір, бути професійно мобільними.

Школа повинна усвідомити свою частку економічної відповідальності перед країною. Профорієнтаційній роботі слід зайняти важливе місце в діяльності школи, так як вона пов'язує систему освіти з економічною системою, потреби учнів з їх майбутнім. Для благополуччя суспільства необхідно, щоб кожен випускник школи знаходив, можливо, більш повне застосування своїм інтересам, схильностям, не втрачав марно час, сили у пошуках свого місця в системі суспільного виробництва, на якому міг би принести найбільшу користь і отримати глибоке задоволення від своєї праці.

Профорієнтація – це система громадського та педагогічного впливу на молодь, з метою її підготовки до свідомого вибору професії, система державних заходів, що забезпечує науково обґрунтований вибір професії [4].

У вузькому сенсі слова профорієнтація - цілеспрямована діяльність щодо формування в учнів внутрішньої потреби і готовності до свідомого вибору професії.

Профорієнтація в особистісному сенсі - тривалий і достатньою мірою незворотний соціальний процес освоєння особистістю тієї чи іншої професії.

Таким чином, профорієнтація здійснюється як би на 2-х рівнях - суспільному та особистісному. Ці рівні взаємопов'язані.

Професійна орієнтація в школі - це система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідного обсягу знань про соціально-економічні та психофізичні характеристики професій [5].

У школі профорієнтаційна робота проводиться під керівництвом заступником директора з виховної роботи, класними керівниками, шкільним психологом, соціальним педагогом, бібліотекарем, медичним працівником, вчителями-предметниками.

Начало формы

Головні завдання їх діяльності з профорієнтації учнів:

- сформувати позитивне ставлення до праці;

- навчити розбиратися в змісті професійної діяльності;

- навчити співвідносити вимоги, пропоновані професією, з індивідуальними якостями;
- навчити аналізувати свої можливості і здібності.

Основними напрямками профорієнтаційної роботи у школі є: професійна інформація, професійне виховання, професійна консультація.

Професійна інформація включає в себе відомості про світ професій, особистісних і професійно важливих якостей людини, істотних для самовизначення, про систему навчальних закладів та шляхи отримання професії, про потреби суспільства в кадрах[6].

Професійне виховання включає в себе формування схильностей і професійних інтересів школярів. Сутність педагогічної роботи з професійного виховання полягає в тому, щоб спонукати учнів до участі в різноманітних формах навчальної та позакласної роботи, суспільно-корисної і виробничому праці, до активної проби сил. Це дозволяє на практичному досвіді дізнатися і визначити свої схильності і здібності. Схильність розвивається в процесі діяльності, а професійні знання успішно накопичуються за наявності професійних інтересів. Важливо, щоб школяр пробував себе в самих різних видах діяльності[1].

Професійне консультування - вивчення особистості учня і на цій основі видача професійних рекомендацій. Професійна консультація найчастіше носить індивідуальний характер.

Класний керівник може використовувати такі методи роботи як спостереження за діяльністю і розвитком учнів, вивчення результатів їх навчальної та позанавчальної діяльності, анкетування, складання психолого-педагогічних характеристик учнів.

Важливо пам'ятати, що профорієнтаційна робота в школі приносить користь тільки тоді, коли до профорієнтаційної роботи притягнутий весь колектив школи, і коли дотримуються такі принципи:

1) Систематичність і наступність - профорієнтаційна робота не повинна обмежуватися роботою тільки зі старшокласниками. Ця робота ведеться з першого по випускний клас.

2) Диференційований та індивідуальний підхід до учнів залежно від віку та рівня сформованості їх інтересів, від відмінностей у ціннісних орієнтаціях і життєвих планах, від рівня успішності.

3) Оптимальне поєднання масових, групових та індивідуальних форм профорієнтаційної роботи з учнями та батьками.

4) Взаємозв'язок школи, сім'ї, професійних навчальних закладів, центрів профорієнтації молоді, служби зайнятості, громадських молодіжних організацій.

5) Зв'язок профорієнтації з життям (органічну єдність потребами суспільства в кадрах).

Об'єктом профорієнтаційної діяльності є процес соціально-професійного самовизначення людини.

Вивчення учнів з метою профорієнтації (попередня профдіагностика), становить один з найважливіших складових компонентів профорієнтації школярів. На цьому етапі слід вивчити характерні особливості особистості: ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, схильності, здібності, професійну спрямованість, професійні наміри, мотиви вибору професії, риси характеру, темперамент, стан здоров'я.

Головну роль у виборі цінностей мають мотиви, які, у свою чергу, залежать від інтересів і потреб особистості, цілей цієї особистості.

Виявлення мотивів вибору професії дозволяє дізнатися, що саме спонукало людину обрати даний вид праці і наскільки чіткі, аргументовані мотиви вибору. Це в свою чергу, дає можливість з'ясувати ставлення особистості до об'єктивних цінностей [2].

Попередня профдіагностика передбачає виявлення таких якостей людини, як схильності. Схильності - це спонукання, що мають у своїй основі активне, творче ставлення до об'єкта.

Крім здібностей, до індивідуальних психологічних особливостей особистості відносяться темперамент і характер.

Облік особливостей темпераменту (швидкість і точність реакції, правильність орієнтування в екстремальних умовах) у профорієнтаційній роботі з учнями має велике значення для виявлення найбільш оптимальних варіантів вибору "людина - професія", для визначення найбільшої придатності людини до того чи іншого виду трудової діяльності як виконавця, наприклад оператора, диспетчера, льотчика і т.д [2].

Вивчення особливостей характеру школяра з метою профдіагностики і профвідбору (підбору) виявляє психофізіологічні особливості особистості, що необхідно не тільки для визначення його як виконавця певних видів трудової діяльності, але і як майбутнього організатора, командира виробничого процесу в різних областях фізичної та розумової праці.

Робота з профорієнтації, що здійснюється в школі:

-формування позитивного ставлення учнів до праці;

-проведення спецкурсів;

-здійснення професійного інформування школярів (про професії, про ринок праці, про установи, де можна отримати спеціальність);

-вивчення професійних планів школярів випускних класів;

-виявлення структури інтересів і схильностей учнів;

-проведення профконсультацій школярів;

-здійснення психофізіологічної діагностики здібностей;

-виявлення відхилень у стані здоров'я учнів та визначення профпридатності за медичними показаннями;

-проведення екскурсій на підприємства, в організації.

Основні цілі профорієнтаційної роботи:

- Надати ефективну психолого-педагогічну підтримку учням;

- Відкрити перед юнаками та дівчатами перспективу подальшого особистісного розвитку;

- Допомогти молодим людям визначити свої життєві плани і відповідно до них вибудувати алгоритм дій [3].

Основними завданнями є:

- Формування актуального для підлітків «інформаційного поля»;

- Забезпечення підлітків засобами самопізнання, розвиток навичок і умінь.

- Формування мотивів саморозвитку, особистісного зростання.

Введена в школах система профільного навчання поставила перед педагогами та керівниками освіти завдання поєднання профорієнтаційної роботи з предметним навчанням. Успішне її рішення дозволить подолати таку слабкість сучасної школи, як неузгодженість знань з окремими освітніми дисциплінами і відірваність цих знань від реального життя та учня.
Передпрофільна підготовка та профільне навчання дають можливість сконцентрувати педагогічну діяльність на особистості школяра в період переходу з учнівства в дорослість.

Таким чином, передпрофільне та профільне навчання в старших класах являє собою систему спеціалізованої підготовки учнів. У зв'язку з цим підвищується відповідальність шкільних викладачів за якість предметного навчанні та його ефективність. Обов'язком вчителів стає створення в рамках допрофесійної підготовки та профільного предметного навчання умов для максимального розкриття інтересів і схильностей учнів, прогнозування успішної реалізації після шкільних життєвих планів випускників.

Література:

1. Витиньш В.Ф. Реформа школы и профессиональная ориентация школьников / В.Ф. Витиньш. – М.: Педагогика, 1988. – 120 с.

2. Гриншпун С.С. Методы профориентационной работы в современной школе США / С.С. Гриншпун // Инновации в общеобразовательной школе. Методы обучения – М.: ГНУИСМО РАО, 2006. – С. 223–228.

3. Гриншпун С.С. Организация профориентации школьников в Великобритании / С.С. Гриншпун // Педагогика. – 2005. – № 7. – С. 100–105.

4. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников / Н.Н. Захаров – М.: Просвещение, 1988. – 272 с.

5. Зінченко В.П., Янцур М.С. Теорія і практика розбудови системи професійної орієнтації в сучасних умовах//Оновлення змісту і методів психології освіти та професійної орієнтації.-Вип.4, 1998.-С.4-15.

6. Електронний ресурс – Режим доступу: www.superinf.ru