Викладач Харченко О.Г.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

Особливості уроку хімії з використанням програмних педагогічних засобів

Серед багатьох причин втрати учнями інтересу до знань можна назвати одноманітність уроків. Можливість повсякденного пошуку нової, цікавої інформації призводить до шаблонного викладання, а це руйнує та вбиває інтерес до навчання. Творчий підхід учителя до уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами навчання зможуть забезпечити його ефективність. Одним із способів розвитку пізнавальної активності учня – це використання програмних педагогічних засобів (ППЗ) та мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Останнім часом замість терміна "програмоване навчання" в дидактиці все частіше вживають термін "комп'ютерне навчання", тому що поява мультимедіа (текст, графіка, анімація, звук) може суттєво збільшити ефективність навчання.

Використання ППЗ у навчанні хімії дає змогу:

1) Індивідуалізувати процес навчання завдяки можливості працювати у власному темпі;

2) Здійснювати контроль зі зворотним зв’язком, діагностувати помилки й оцінювати результати навчальної діяльності;

3) Здійснювати самоконтроль і самокорекцію знань;

4) Упроваджувати навчальне тренування і самопідготовку учнів;

5) Візуалізувати навчальну інформацію, зокрема недоступну для безпосереднього сприймання;

6) Проводити віртуальні лабораторні досліди (в разі потреби) [3, ст. 13; 5, ст. 18].

Такі можливості збагачують традиційну методику навчання. А віртуалізація деяких процесів з використанням анімації сприяє формуванню образного мислення і ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу. ППЗ залучають до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізують навчальну діяльність [3, ст. 13].

Використання програмних засобів на уроках хімії має такі переваги:

· Розглядається значний обсяг матеріалу, який охоплює різні розділи шкільного курсу хімії.

· Поліпшується наочність подачі матеріалу за рахунок кольору, звуку, руху. Головна перевага комп’ютера як засобу навчання полягає в тому, що він дає школярам різноманітну інформацію, об’єднуючи звук, аплікакації, відеозображення та інші.

· Наявність демонстрації тих хімічних дослідів, які небезпечні для здоров’я дітей (наприклад, досліди з отруйними речовинами) або тривалі в часі.

· Прискорення на 10-15% темпу уроку за рахунок посилення емоційної складової.

· Учні виявляють цікавість до предмета й легко засвоюють матеріал (підвищується якість знань учнів).

· Комп’ютерні навчальні технології дозволяють розвивати самостійність. Ця властивість закладена в самому понятті «персональний комп’ютер”. Робота здійснюється тільки в режимі «один на один».

· Розвивається творча активність учнів. На відміну від таких звичних форм, як лекція, перегляд відео- і кінофільмів, передбачається постійна участь учня – користувача комп’ютера в тому, що відбувається, причому в індивідуальному темпі. Комп’ютер надає можливість учневі активно підключатися до демонстрацій, прискорюючи, уповільнюючи або повторюючи в міру необхідності матеріал, що вивчається, моделювати складні хімічні процеси й управляти ними, фіксувати на екрані монітора необхідну інформацію.

· Розвивається уява й модельне бачення. Будь-яка навчальна комп’ютерна програма є моделлю в гносеологічному сенсі слова. Учень пізнає реальність із допомогою комп’ютера через умовні поняття і зображення, до яких не можна доторкнутися, вони фактично завжди двовимірні, незважаючи на те що часто використовується так звана 3D графіка.

· З’являється можливість індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою й типом сприйняття учнів. Створюються особливо сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини. У тому числі й обдарованих дітей.

· З’являється можливість, використовуючи електронну пошту як одну з найбільш швидких, зручних і дешевих систем зв’язку, організовувати дистанційне навчання, не тільки з метою заочного або екстреного навчання але і для учнів, які пропускають заняття через хворобу.

· Використання педагогічних програмних засобів контролю (ПЗК) дає істотну економію часу вчителя й учів, сприяє зростанню якості знання, підвищує інформаційну культуру, звільняє вчителя від трудомісткої роботи з перевірки знань [1, ст. 5-6].

Організація навчального процесу потребує різноманітних педагогічних програмних засобів (ППЗ). Однак найширша реалізація можливостей сучасних комп’ютерних технологій не зменшує дидактичного значення інших засобів навчання, тому слід говорити про їх систему, що має такі переваги.

Загальнонавчальні можливості. Система дидактичних засобів виконує моделювальну функцію, створюючи ефект занурення в навчальне середовище і забезпечуючи інтерактивну взаємодію з ним. При цьому в дитини задіяно максимальне число органів сприйняття – як у реальних ситуаціях. Використання самих лише засобів мульттимедіа не дає змоги задіяти усі можливі органи чуття.

Реалізація основних дидактичних принципів. Комплексне використання засобів навчання забезпечує свідому навчальну діяльність учнів різних рівнів знань, їхню пізнавальну активність та саморозвиток. Можливим є створення таких умов навчання, коли вчитель тільки скеровує роботу учнів, яким надається можливість самостійно обирати шляхи розв’язування поставлених задач. Необхідно зазначити, що для створення проблемних ситуацій найбільші можливості мають ІКТ і хімічний експеримент, паралельне застосування інших засобів навчання розширює пізнавальні можливості учнів.

Формування ключових освітніх компетенцій. Навчально-пізнавальна компетенція розвивається в процесі роботи з будь-якими пізнавальними засобами, її розвиток залежить від уміння здобувати знання з різноманітних джерел, знаходити інформацію, аналізувати, усвідомлювати та користуватися нею. Розвитку навчально-пізнавальної компетенції сприяє комплексне використання усіх можливих дидактичних засобів, які можуть бути джерелом інформації.

Інтегративний підхід до використання засобів навчання передбачає створення динамічної системи дидактичних засобів, яка удосконалюватиметься в результаті розвитку її компонентів, що є особливо важливим у добу стрімкого розвитку засобів мультимедіа. При цьому динамічність системи дає змогу змінювати компоненти залежно від дидактичної ситуації. Комплексне системне використання засобів навчання розширює пізнавальні можливості учнів, забезпечуючи формування стійких ґрунтовних знань, розвиваючи логічне мислення та пізнавальний інтерес до вивчення хімії. Мультимедіа посідають центральне місце в системі сучасних дидактичних засобів, оскільки засоби мультемидіа розширюють дидактичні можливості інших засобів навчання. За допомогою комп’ютера можна показати найголовніше, сутність процесів та явищ у динаміці [4, ст. 39].

Залежно від завдань, які ставить перед собою педагог, використовуючи комп’ютерну техніку в навчальному курсі хімії, програмне забезпечення можна класифікувати на:

· Інформаційне (містить теоретичну інформацію, необхідну для ознайомлення з навчальним матеріалом);

· Демонстраційно-моделююче (дає можливість відобразити хімічні процеси, реакції, явища, які в лабораторних умовах не відбуваються у зв’язку з неможливістю проведення;

· Контролююче (призначене для перевірки знань, визначення рівня вмінь та навичок учнів. Це певні тестові завдання, які допомагають учителеві здійснювати контрольну і в разі необхідності коригуючу функції) [2, ст. 4-5].

На кожному конкретному уроці можуть бути використані визначені програми, виходячи з цілей уроку, при цьому функції вчителя і комп'ютера різні. Програмні педагогічні засоби для ефективного застосування в навчальному процесі повинні відповідати курсу хімії профільного навчання, мати високий ступінь наочності, простоту використання, сприяти формуванню загальних навчальних і експериментальних умінь, узагальненню і поглибленню знань. Поєднання ППЗ і традиційних методів викладання предмету дають бажаний результат: високий рівень засвоєння фундаментальних питань і усвідомлення їх практичного застосування.

Список використаних джерел:

1. Артемова Л. М. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках хімії з використанням ІКТ / Л. М. Артемова // Хімія. — 2011. — Липень (№ 13-14). — С. 5-7.

2. Бацур Л. Засоби інформаційних технологій / Л. Бацур // Хімія. — 2006. — № 30. — С. 4-6.

3. Гусарук Н. Інформаційні технології в навчанні хімії / Надія Гусарук // Біологія і хімія в школі. — 2010. № 5. — С. 13-15.

4. Кононенко Н. Мультимедіа на уроках хімії / Н. Кононенко // Біологія і хімія в школі. — 2009. — № 4. — С. 38-39.

5. Тасенко О. В. Використання комп’ютерів у викладанні хімії та біології / О. В. Тасенко // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2007. — № 1. — С. 16-18.