Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

К.п.н. Саєнко Н.С.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

НОВІТНІ ПІДХОДИ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ В ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

         Викладання дисциплін гуманітарного циклу, зокрема іноземних мов в сучасній вищий технічній школі в умовах жорстко детермінованої практичної орієнтації на підвищення конкурентоспроможності на майбутньому ринку праці  висуває на перший план необхідність оновленого підходу до навчання на засадах креативності, поліваріативності та інновацій. Значний потенціал в такому контексті має впровадження синергетичного підходу не тільки безпосередньо до процесу навчання, а й до етапу підготовки науково-педагогічних кадрів.

Застосуванню синергетичного підходу в освіті, який виник і набув свого розповсюдження  на початку 70-х років минулого століття, присвячено чимало публікацій й дисертаційних досліджень (В.А.Ігнатова, В.В. Маткін, В.А. Аршинов,  С.С.Шевелева, О.Н.Федорова, Г.Г.Малинецький, С.П.Курдюмов, В.Г.Буданов, Л.Н.Макарова, В.Г. Віненко, Н.М.Таланчук, О.Н.Князєва, Ю.В. Шаронін, А.И.Бочкарьов, А.А.Мелентьєва, Г.А.Суміна, Л.В.Сурчалова, Ю.В.Талагаєв, Н.М. Мальцева та ін.), в яких розглядаються загальнотеоретичні положення синергетики; доводиться, що синергетичний підхід базується на домінуванні в навчальній діяльності самоосвіти та на спонукальному впливі на суб’єкта з метою його саморозкриття і самовдосконалення; розкриваються синергетичні закономірності освітянської діяльності, питання теорії самоорганізації з педагогічної точки зору, особливості педагогічної синергетики, розвиток синергетичного підходу у навчанні різних дисциплін.

Так, Бочкарьов А.І. (2008) розглядає основні концепції сучасного природознавства з позицій  синергетичної парадигми фундаментальності; Гапонцева М.Г. і Федоров В.А. (2012) доводять можливість використання ідеології синергетики для формування змісту безперервної природничо-наукової освіти; Мукушев Б.А. (2010) відслідковує відображення ідей  синергетики у змісті природничо-наукової освіти.  Широкі можливості має синергетика для підготовки науково-педагогічних працівників, так, зокрема в дисертації Федорової М.О. (2004) педагогічна синергетика розглядається як основа моделювання і реалізації діяльності викладача вищої школи;  Якушева С.Д. (2012) описує застосування  синергетичного підходу для розвитку професійної майстерності сучасного педагога. Проблемам навчання іноземних мов студентів в аспекті синергетики також приділяється увага науковців  (Глазун М.А., Старостенков М.Д. , 2006; Ламзин С.А., 2002 та ін.).

Проте на разі  в Україні бракує теоретичних досліджень в галузі педагогічної синергетики, зокрема її втілення у навчання іноземних мов студентів технічних університетів.  Більш того невизначеними залишаються навіть самі терміни «педагогічна синергетика» і «синергетичний підхід». Неоднозначність трактування базових понять призводить до паралельного існування широкого спектру визначень, які в свою чергу передбачають різне наповнення феномену «педагогічна синергетика», під якою в науці розуміють:

- синтез поліваріативних взаємодій в суміжних процесах навчання і самонавчання, освіти і самоосвіти, виховання і самовиховання, які матеріалізуються в особистості студентів (А.А. Ворожбитова);

- галузь педагогічних знань, яка базується на законах і закономірностях синергетики, в даному випадку об’єктивних і суб’єктивних законах саморозвитку освітніх систем (В.І.Андреєв);

- наука, в якій вивчаються: а) особливості переходу складних систем у положення впорядкованості; б) відношення елементів такої системи, за яких їх сумарний вплив в рамках системи більший за ефектом, ніж просте складання ефектів дії кожного окремого елемента (О.Н.Князєва, С.П.Курдюмов);

- міждисциплінарний напрямок наукових досліджень, спрямований на вивчення загальних закономірностей і принципів самоорганізації різних систем, застосування якого у навчанні іноземних мов забезпечує синергетичний ефект через причинно-наслідкове обумовлення дидактичного процесу системою методичних принципів як єдиного комплексу (С.О.Ламзин).

В методиці навчання іноземних мов синергетика (теорія самоорганізації) розглядається як міждисциплінарний напрямок теоретичних досліджень і практики викладання. Оскільки концептуально-методологічна основа ідеї самоорганізації базується на визнанні здатності різних систем до саморозвитку не тільки завдяки зовнішній енергії та інформації, а й через застосування внутрішніх можливостей, в навчальному процесі невичерпним джерелом підвищення ефективності виступає активізація внутрішніх резервів особистості, суб’єктів навчального процесу: і студента, і викладача. Така особистість в своєму самовизначенні розглядається в синергетичній педагогіці як відкрита система, яка само організується, здійснює перехід від розвитку до саморозвитку  і має емерджентні, тобто раптово реалізовані якості. Соціально-психологічна і педагогічна підтримка такої особистості вимагає усвідомленого і коректного застосування принципів синергетики для ефективного і продуктивного використання і розвитку потенціалу особистісної самоорганізації [1].

В українських університетах дослідницького типу, прикладом яких виступає Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», значна увага приділяється вдосконаленню педагогічної майстерності викладачів іноземних мов на основі новацій і креативного підходу. Синергетичний підхід в забезпеченні професійного зростання  викладачів має проявлятися: а) в розвитку їх методологічної культури через наукову діяльність, спрямовану на теоретичне вивчення, аналітичне усвідомлення і практичне втілення оновлених самостійних підходів до вирішення чітко визначених задач розвитку і виховання студентів в полі іншомовної освіти; б) розкритті творчого потенціалу викладачів в ході практичної дослідницької діяльності в освітньому процесі у вигляді проведення експериментального спостереження, опитування, анкетування, а також експериментального навчання за різними моделями в курсах дисциплін «Іноземна мова професійного спрямування», «Іноземна мова для науковців»; в) підвищенні ролі самооцінки і самоосвіти.

Література:

1. Ковалевич М.С. Социально-психологические и педагогические проблемы профессионализации личности: синергетический подход [электронный ресурс] – Режим доступа. - http://sites.google.com/site/konfer/Home/2-sekcia/kovalevic