Оніщук Ірина,

Технічний коледж ТНТУ ім. І. Пулюя

Інноваційно-технічний глосарій як об’єкт лінгвістичних досліджень.

Зважаючи на процеси інтеграції та глобалізації, які відбуваються сьогодні в інформаційному та технічному просторі, особливо актуальним є вивчення морфологічних та семантичних аспектів інноваційно-технічного глосарію та компаративний аналіз інноваційно-технічного глосарію на матеріалі різних мов. Завдяки зазначеним напрямкам з’являється можливість не тільки впорядкувати та систематизувати термінолексику сфери інноваційних технологій, а й передбачити можливе розширення її наявного глосарію. Здійснюючи аналіз дослідницьких праць у сфері інноваційно-технічного глосарію, особливе значення мають не тільки дисертаційні роботи і монографії закордонних та вітчизняних науковців, а й на наявні лексикографічні джерела: енциклопедичні довідники, словники інформаційно-технічного глосарію, оскільки саме вони відображають реальний стан наявності та систематизації інноваційно-технічної термінолексики.

Сьогодні науковці розкривають класифікаційні, лексичні та структурно-семантичні особливості інноваційно-технічного глосарію на матеріалі різних мов (С. Дерба, О. Кармизова, О. Обухова, А Ніколаєва, І. Шукало, О. Червоний), а також проводять дослідження, базовані на компаративних та когнітивних підходах (А. Ніколаєва, А. Міщенко, В. Сліпецька, О. Кошелева).

Розглянемо деякі з досліджень. Так дисертаційна робота С. Дерби базується на класифікаційному підході до дослідження інноваційно-технічного глосарія [1]. Основні завдання цього дослідження пов’язані зі створенням реєстру термінів комп’ютерної лінгвістики, їх мовним нормуванням з узгодженням їхніх дефініцій, а також з тезаурусним моделюванням термінології досліджуваної галузі згідно із запитами теорії і практики систем автоматичного перероблення інформації, вираженої текстами. Створено українську термінологічну базу даних з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики; досліджено логіко-семантичні і мовні особливості українських термінів цієї галузі; створено системи узгоджених дефініцій термінології як дослідження метамови предметної галузі [1].

Погоджуємося з тим, що поняттєвим фундаментом для комп’ютерної лінгвістики були метамови загальної, структурної, математичної, прикладної, обчислювальної лінгвістики та інформатики. Накопичений у цих науках термінофонд і динаміка його розвитку сприяли формуванню і темпам розвитку термінології комп’ютерної лінгвістики. Особливо важливим є наведений дослідницею факт, що український інноваційно-технічний глосарій формується аналогічно до національних версій термінологій в основному шляхом запозичень (транслітерацій, перекладу, калькування) термінів з англійської, російської, німецької, французької мов (браунінг, десигнант, дефініція, навантаження, скрінсервер, штучний інтелект), а також шляхом термінологічної деривації, тобто створення термінологічних словосполучень з існуючих термінів, терміноелементів і загальнонаукової лексики (інтегрована система, система автоматичного перероблення тексту, корінь дерева залежностей) [1]. Вважаємо дослідження С. Дерби послідовним та ґрунтовним, проте, на нашу думку, недостатньо простежено особливості функціонування фахової лексики сфери комп’ютерних технологій у спеціальних та неспеціальних текстах.

До праць, виконаних за класифікаційним та структурно-семантичним підходами належить дослідження О. Кармизової, присвячене вивченню одній з професійних підмов, які сьогодні найбільш динамічно розвиваються - підмові комп'ютерних технологій на матеріалі російської мови [2]. Результати дисертації сприяли систематизації термінів комп’ютерної галузі та їх реєстру, проте зазначена термінолексика і надалі потребує подальшого дослідження завдяки динамічному зростанню інноваційно-технічного глосарія російської мови.

Соціокультурні фактори формування лексики Інтернету досліджувала О. Обухова. Дослідниця виокремила чотири лексичні групи. Першу групу складають технічні терміни, які реєструються у відповідній технічній документації. Друга група включає професійний жаргон, технічну мову, яка виникає і розвивається під час виконання спільної роботи фахівців. Інтернет-лексеми, які вийшли за межі вузької групи комп'ютерних експертів і любителів, відомі всім власникам комп'ютерів, що мають доступ до Інтернету, а також будь-якій сучасній людині, читачеві засобів масової інформації, який знаходиться в курсі сучасного розвитку науки і техніки, утворюють третій шар Інтернет-лексики. У четверту групу входять сленгові лексеми, що з'являються в групі колег-програмістів для позначення явищ незрозумілих непосвяченим особам, які перебувають за межами даної групи. Ця сленгова мова належить до явищ, не пов'язаних безпосередньо з комп'ютерною та Інтернет-дійсністю, проте виокремлена в окрему лексичну групу завдяки наявності сем “Інтернет”, “комп’ютерні технології” у своїй семантичній структурі [3]. Узагальнимо отримані дані О.Обухової у схемі 1.1.:

Схема. Інноваційно-технічний глосарій за О. Обуховою

Дисертаційні роботи із семантичним підходом до вивчення інноваційно-технічного глосарію, на нашу думку, містять ґрунтовніші описи лексичних і структурно-семантичних особливостей термінолексики сфери новітніх технологій. Вважаємо, що різноманітність підходів до вивчення інноваційно-технічного глосарію у різних мовах свідчить про нагальну потребу у вивченні термінів сфери новітніх технологій. Таке дослідження є особливо актуальним сьогодні, адже за умов глобалізаційних змін виникає потреба у встановленні взаємовідповідності інноваційно-технічного глосарію в німецькій та українській мовах. Особливу увагу, на нашу думку, варто приділити компаративному дослідженню інноваційно-технічного глосарія українською та німецькою мовами, актуальність якого визначається сучасними потребами в упорядкуванні та систематизації зазначеної термінолексики, а також у вивченні механізмів її творення.

Література

1. Дерба С. М. Українська термінологія в галузі прикладної (комп’ютерної) лінгвістики (логіко-лінгвістичний аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / Дерба Світлана Миколаївна. – К., 2007. – 22 с.

2. Кармызова О. А.Компьютерная лексика: структура и развитие : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. філол. наук : спец. 10. 02. 04 “Германские языки” / Ольга Александровна Кармызова – Воронеж, 2003. – 26 с.

3. Обухова О. В. Социокультурные факторы формирования лексики интернета :на материале английского язика : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. філол. наук : спец. 10. 02. 04 “Германские языки” / Оксана Вячеславовна Обухова – Москва, 2008. – 28 с.

4. Kleines deutschukrainisches technisches Wörterbuch – Königsberg; Berlin, 1943. – 158 s.