Секція „Педагогічна психологія”

Гуляс І.А.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ціннісні орієнтації людини – одна зі складових особистості, що обумовлює особливості її самоздійснення (А.А. Бодальов, О.П. Варламова, В. Франкл та ін.). Цінності представлені в культурі, і людина засвоює їх у процесі виховання, входження у певне суспільство, соціальну групу. Дослідники зазначають, що для повноцінного самоздійснення людини особливо значущим є прийняття загальнолюдських і тих цінностей, що ведуть до вищих рівнів самоздійснення (правда, кожен розуміє такі цінності по-різному, виходячи з власної концепції).

Існує низка підходів щодо тлумачення категорії „цінність”. Складність визначення цього поняття обумовлена тим, що воно є одночасно як мотиваційним, так і когнітивним утворенням, яке здійснює психічну регуляцію поведінки людини в соціальному середовищі і детермінує процес пізнання людиною соціального світу. Така двоїстість цінностей пояснюється їх смисловою природою [1], тому „цінності” особистості є складним психологічним феноменом, що характеризує спрямованість і зміст активності особистості, надає сенсу і задає вектор особистісним позиціям, поведінці, вчинкам.

Система ціннісних орієнтацій повно характеризує зрілу особистість, оскільки перебуває у центрі змістового відношення „Я – світ” і визначає її потребо-мотиваційний вектор соціальної поведінки та спричиняє ефективність життєдіяльності. Як елемент структури особистості ціннісні орієнтації віддзеркалюють внутрішню готовність людини щодо здійснення обраного акту дії, спрямовані на задоволення потреб та інтересів, а тому вказують на стратегічні моделі її поведінки.

Ціннісні орієнтації –форми функціонування цінностей, що характеризують момент переходу останніх у діяльність. На засадах цінностей виникають індивідуальні установки персони, що так само мають складну ієрархічну структуру. Як елемент внутрішньої організації особистості, установки віддзеркалюють діалектичну єдність загального, особливого й індивідуального в думках, почуттях, поведінковій практиці. Ш. Надирашвілі на основі теорії установки Д. Узнадзе запропонував ідею трирівневої регуляції психічної активності людини. Її вищий рівень – вольова активність – регулюється цілковито цінностями індивіда [2, с. 105].

У сучасній психології розрізняють два класи цінностей – цінності-цілі (термінальні) і цінності-засоби (інструментальні). Найважливішими є термінальні цінності, тобто основоположні цілі людини, котрі відображають довгострокову життєву перспективу, визначають сенс її життя, вказують, що для неї є над- важливим і значущим [2, с. 104].

У дослідженні взяли участь 315 студентів IV-V курсів інженерно-технічного, економічного, педагогіки, психології та соціальної роботи факультетів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Вибіркова сукупність відповідала генеральній за основними соціально-демографічними показниками: статевою приналежністю, віком, професією, освітою тощо.

Задля вивчення реалізації ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності використано методику „Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості” С.С. Бубнова [3, с. 26-28]. Процедура дослідження полягала в тому, що учасникам пропонували відповісти на 66 запитань „так” або „ні”. У бланку для відповідей поруч з номером питання потрібно було проставити відповідно „+” або „−”.

За результатами обробки індивідуальних даних побудували графічний профіль, що відображає вираження кожної цінності. Обробку результатів здійснювали шляхом знаходження середнього арифметичного для кожної цінності в групах досліджуваних (для побудови графічного профілю).

Результати емпіричного дослідження представлено на рис. 1.

Рис. 1. Графічний профіль вираження цінностей досліджуваних

Примітка. Ряд 1 – студенти-педагоги, ряд 2 – інженери, ряд 3 – економісти.

Загалом, серед низки цінностей у трьох групах респондентів найвищі показники продемонстрували студенти-економісти (за сімома з одинадцяти) на противагу студентам-педагогам та інженерам: розваги (4,64) та (4,13 і 4,01 відповідно), добробут (4,14) та (2,63 і 2,87 відповідно), любов (4,5) та (4,14 і 3,89 відповідно), статус (3,91) та (3,08 і 3,35 відповідно), соціальна активність (2,64) та (2,1 і 2,3 відповідно), спілкування (3,05) та (2,81 і 2,68 відповідно), здоров’я (3,82) та (3,39 і 3,5 відповідно). Для студентів-педагогів найважливішим є милосердя (5,39); інженерів – визнання (5,13).

Література:

1. Леонтьев Д.А. Психология смысла : природа, строение и динамика смысловой реальности / Леонтьев Д.А. – М. : Смысл, 2003. – 487 с.

2. Павліченко А. Ціннісні орієнтації у системі становлення особистості / Анатолій Павліченко // Психологія і суспільство. – 2005. – № 4. – С. 98-120.

3. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. – М. : Изд-во Института Психотерапии, 2005. – 490 с.