Скрипник Р.В.

Буковинська державна фінансова академія

Система управління ризиками інвестиційного проекту

Становлення і розвиток підприємства в умовах сучасної економіки ставить перед кожним суб’єктом господарювання питання розширення кола діяльності, яке можливе за рахунок реалізації інвестиційних проектів і програм. Однак у кожному випадку специфіка ринкового механізму така, що жоден інвестиційний проект не може бути ефективним без впровадження досконало розробленої системи управління ризиками, які виникають під час здійснення реальних капіталовкладень в економіку зарубіжних країн.

Сьогодні відсутня усталена, достатньо багатомірна система управління ризиками, внаслідок чого компанії схильні дещо знижувати ступінь ризиковості інвестиційного проекту, не усвідомлюючи того, що врешті решт можуть втратити власні та запозичені фінансові ресурси. Саме тому необхідна розробка ризик-менеджменту інвестиційних проектів [1].

Дослідженням проблеми системи управління ризиками інвестиційних проектів займалися зарубіжні вчені як М. Альберт, В. Зігерт, Л. Ланг, М. Мескон та вітчизняні вчені – Н. Ковтун, Г. Бардиш, В. Ковальов, А. Пересада, Г. Румянцева, В. Хопчан.

Інвестиційне проектування здійснюється зазвичай в умовах невизначеності, яка є об’єктивним явищем. Невизначеність є станом неоднозначності розвитку конкретних подій у майбутньому, який може як позитивно, так і негативно вплинути на ефективність реалізації проекту. Зовнішнім проявом невизначеності є ризик, під яким розуміється «небезпека несприятливого результату», «нестабільність, невпевненість у майбутньому» [3].

Подолати негативні наслідки впливу ризиків на проект покликана система ризик-менеджменту, яку доцільно розглядати в таких аспектах:

- процес виявлення, аналізу, економічного контролю чинників ризику, які потенційно загрожують капіталам, прибутковості чи ефективності реалізації реальних капіталовкладень; - сукупність методів та засобів запобігання та мінімізації наслідків негативного впливу ризиків на здійснення інвестиційного проекту.

Для оцінки міри впливу ризику необхідно виявити його, природу його походження, сутність та ступінь його залежності від внутрішнього середовища компанії. З цієї точки зору виділяють такі складові ризику: фінансові, інституційні, функціональні та інші.

Група ризиків фінансового спрямування походить з причин зниження рівня ліквідності обігових коштів через розбалансованість позитивних та негативних грошових потоків в ході реалізації проекту (ризик неплатоспроможності та зниження фінансової стійкості); непередбачене зростання процентної ставки, що знижує рівень чистого прибутку за прибутком (процентний ризик). Ризики фінансового спрямування є одними з найнебезпечніших за ступенем можливого негативного впливу та піддаються управлінню з боку підприємства лише частково.

Інституційні ризики є об’єктивні та сутністю та охоплюють можливе знецінення реальної вартості інвестиційного капіталу та зниження реальних доходів від інвестицій (інфляційний ризик); фіктивне банкрутство партнерів, тіньові схеми затримки грошових потоків (криміногенний ризик); зміну форм власності (політичний ризик). Управління цими ризиками ускладнене, оскільки не піддаються математичному обґрунтуванню, тому виявити міру впливу ризиків цієї групи можна лише за розміром заподіяної шкоди.

Функціональні ризики мають високий ступінь залежності в діяльності самого підприємства. Так, недосконалість обгрунтовки проектної документації, недостатня розрахункова забезпеченість проекту необхідними ресурсами (проектний ризик), обсягів реалізації та іншої результативної інформації проекту (комерційний ризик), неефективне фінансування поточних витрат на стадії експлуатації проекту (структурно-операційний ризик) піддаються врегулюванню з боку підприємств.

До інших ризиків належать стихійні лиха та інші «форс-мажорні» обставини, що призводять до втрати як частини очікуваного доходу за проекту, так і до втрати активів компанії.

Необхідно зазначити, що існуючи методичні підходи до аналізу та обрахування впливу ризиків мають істотні недоліки. Перш за все вони можуть застосовуватись для аналізу короткострокових інвестиційних проектів, проектів із заздалегідь визначеним ступенем ризику чи для проектів, які реалізуються у рамках олігополістичного чи монополістичного ринку (метод «дерева рішень»), суб’єктивність припущень (метод експертних оцінок), неможливість використання при відсутності відповідного інструментарію та програмного забезпечення (метод імітаційного моделювання «Монте Карло»). Тому для аналізу та оцінки, а найголовніше – урахування рівня ризику для довгострокових інвестиційних проектів – доцільно застосовувати метод урахування ризик в дисконтній ставці (RADR) [2]. Метод RADR передбачає врахування критеріїв, що визначають ступінь ризиковості проекту. В методі RADR беруть участь такі змінні: ступінь вияву і-тої ризикової змінної; вага і-тої ризикової змінної для інвестора; можливість уникнення і-того чинника невизначеності фірми «і-чинник» показує, який ступінь невизначеності буде характерний для певного інвестиційного проекту.

Методика RADR незамінна для аналізу та оцінки впливу ризиків на довгостроковій інвестиційній проекти, що на мій погляд, виправдовує нагромадження розрахункового матеріалу.

Етапом управління ризиками є контроль ризиків, значення якого полягає в тому, щоб досягти максимально можливої віддачи за рахунок мінімальних витрат шляхом отримання, передачі, мінімізації і уникнення ризиків. На основі контролю ризиків система управління ризиків формує стратегію діяльності щодо інвестиційних проектів, яка передбачає взаємодію двох складових: контролю над ризиками та фінансування ризиків.

Таким чином, сучасні процеси, пов’язані зі створенням і реалізацією інвестиційних проектів, супроводжуються деякими елементами невизначеності подій, пов’язаних з проектом. Тому при створенні проекту потрібно вивчати і досліджувати ризик та невизначеність. Кожен проект, особливо виробничий – явище високо ризиковане. Це зумовлене і необхідності урахування часового періоду, оскільки здійснення витрат відбувається сьогодні, а отримання вигод – через певний період часу.

Використані джерела:

1. Ковтун Н.В. Методи фінансової статистики в аналізі інвестиційної діяльності: сфера та особливості використання // Статистика України. – 2008. - №1. – С.15-22.

2. Щербак А.В. Інвестиційний аналіз в умовах невизначеності грошових потоків // Фінанси України. – 2008. - № 11. – С.61-70.

3. www.library.tani.edu.ua