“Экономические науки” / 12.Экономика сельского хозяйства.

Павленко О.П, ст.викл. кафедри фінансів

Дніпропетровського державного аграрного університету

Економічна сутність зносу основних виробничих фондів аграрних підприємств

Основні виробничі фонди підприємств здійснюють господарський кругообіг, що складається з наступних стадій: знос, амортизація, нагромадження коштів для повного відновлення основних фондів, їхня заміна шляхом капітальних вкладень.

Всі об'єкти основних фондів піддаються фізичному і моральному зносу, тобто під впливом різних факторів втрачають свої властивості, є непридатним і не можуть далі виконувати свої функції. Відомо, що в процесі виробництва основні засоби зношуються фізично i старіють морально. Рівень фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах: по-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів; по-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби; по-третє, як спосіб нагромадження фінансових pecypciв для заміщення виведених із виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Існує загальноприйняте визначення, що знос об’єкта основних засобів - це сума амортизації з початку його корисного використання. Знос і амортизація основних засобів заключається в тому, що будь-які об'єкти, які входять до складу основних фондів, можуть підпадати під вплив фізичного та морального зносу.

Фізичний знос може бути частково відшкодований за рахунок ремонту, реконструкції та модернізації. Моральний знос виявляється в тому, що основні фонди по всіх своїх характеристиках поступаються новітнім зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни основних фондів, особливо їх активної частини. При цьому в сучасній економіці головним фактором, що визначає необхідність заміни є моральний знос. В міру використання основних фондів фізично зношуються елементи засобів праці, погіршуються їхні технічні властивості. Настає так званий механічний знос, у результаті чого кошти праці втрачають здатність брати участь у виготовленні продукції. Іншими словами, зменшується його споживча вартість.

Основні фонди піддаються фізичному зносу не тільки внаслідок їх продуктивного використання, але й під впливом сил природи. Як у процесі функціонування, так і у разі бездіяльності під впливом атмосферних умов, поступових, руйнівних дій природного обміну речовин відбуваються корозія металу, гниття дерева, тобто деформуються і руйнуються окремі частини основних фондів. Засоби праці можуть вийти з ладу і в результаті таких надзвичайних обставин, як пожежі, повені, землетруси та інші стихійні лиха.

Величина фізичного зносу основних фондів залежить від якості їх виготовлення, технічних параметрів, закладених в процесі створення і визначають довговічність. Крім того, рівень фізичного зносу основних фондів залежить від ступеня їх завантаження в процесі продуктивного використання. Чим більше змінність роботи обладнання та інтенсивніше його завантаженість у часі і по потужності, тим вище рівень зносу. Поряд з цим знос залежить від рівня кваліфікації робітників, дотримання відповідних умов експлуатації, захищеності від несприятливих умов навколишнього середовища, якості догляду та своєчасності проведення ремонту. Поряд з фізичним зносом засоби праці схильні до морального зносу, при якому ще цілком придатні за матеріальним станом машини й устаткування стають невигідними в експлуатації в порівнянні з новими, більш ефективними зразками техніки. Розрізняють дві форми морального зносу. Перша, коли в результаті науково-технічного прогресу, що зумовлює зростання продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби виробництва, подібного роду машини виробляються з меншими витратами. Коли виробництво нових, більш дешевих машин стає масовим, вартість аналогічних за технічними характеристиками діючих засобів праці знижується. Адже в кожен даний момент вартість товарів визначається не індивідуальними витратами, а кількістю суспільно необхідного робочого часу на його виробництво. Нові машини аналогічної конструкції виробляються дешевше і тому переносять на готовий продукт меншу частку вартості, що робить їх більш ефективними в експлуатації і стимулює дострокову заміну старих зразків техніки.

Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їхніх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; квалiфiкацiї працівників та їхнього бережливого ставлення до основних засобів; iнтенсивнoстi та умов використання основних засобів. Розрізняють повний i частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів. Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Друга форма морального зносу - зменшення вартості функціонуючих засобів праці в результаті впровадження у виробництво нової, більш прогресивної й економічною техніки. Нові машини можуть бути більш продуктивними, тобто за одиницю часу на них можна випустити більшу кількість продукції. Можливі зміни якісних характеристик і споживчих властивостей продукції, що випускається. Однією з переваг нового обладнання може бути забезпечення можливостей впровадження більш прогресивної технології, обумовлює економію матеріальних ресурсів, поліпшення умов праці. Зростання ефективності нових зразків техніки також може бути результатом економії виробничих площ, кращої надійності і економічності в експлуатації, більшою ремонтоспособності і т.д. Внаслідок цього експлуатація старих машин стає невигідною, що обумовлює необхідність дострокової їх заміни. Використання морально застарілої, хоча і фізично ще не зношеної техніки призводить до відносного збільшення витрат на виробництво, стримує вдосконалення технологічних процесів. Виникає проблема: нести втрати від дострокової заміни застарілих засобів праці і отримати економію від впровадження більш прогресивної технології або експлуатувати морально застаріле обладнання до повного списання його вартості, але при цьому втрачати можливість зростання ефективності виробництва в перспективі.

Моральний знос - це знос основних засобів внаслідок створення нових, більш прогресивних i економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів призводить до того, що собiвартiсть зростає, а якість знижується як порівняти з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні. Моральний знос зменшує вартість основних засобів через скорочення суспільно необхідних витрат на їх вiдтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних засобів. Вирахуванням з первісної (відновлюваної) вартості основних засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних засобів.

,

(1)

де З_В – залишкова вартість основних засобів;

В – відновлювальна (первісна) вартість основних засобів;

І – рівень зносу основних засобів, %.

Таким чином, сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Грошові кошти, необхідні для відтворення основних фондів, можуть бути одержані з виручки за реалізовані товари та послуги. У вартість продукції, що потрапляє в обіг, включається і часткове погашення вартості діючих основних фондів. Економічний механізм поступового перенесення вартості основних фондів на готовий продукт і нагромадження грошового фонду для заміни зношених фондів називаються амортизацією. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12. 1994 року N 335/94-ВР встановлено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.