Экономические науки/1. Банки и банковская система

І.В.Ісар

Буковинська державна фінансова академія, Україна, м.Чернівці

Особливості здійснення НБУ грошово-кредитної політики в умовах світової фінансової кризи

Загальновідомим є той факт, що світова фінансова криза почалась саме з банківського сектору в багатьох країнах світу. Україна не є виключенням з цього списку, саме тому досліджуючи особливості здійснюваної НБУ в останні роки грошово-кредитної політики, можна визначити основні прогалини і на основі них визначити причини затяжного характеру кризи в Україні. Визначивши ці причини можна сформувати низку заходів в грошово-кредитній політиці, які дадуть можливість вийти з кризової ситуації. Дивлячись на те, що в умовах кризи відбувається розвиток інфляційних процесів, спричинених диспропорціями між грошовою масою та обсягом виробництва, можна говорити про необхідність визначення шляхів впливу саме грошово-кредитної політики на покращення нинішньої нестабільної ситуації.

Тому дослідження цієї теми в сучасних кризових умовах економіки є досить актуальним і потребує здійснення глибоких досліджень в даному напрямі.

В працях вітчизняних вчених Д.Г. Осипчука, С. Рум’янцева, А. Гальчинського, В. Гейця вказуються основні заходи здійснюваної НБУ грошово-кредитної політики в сучасних кризових умовах та обґрунтовуються основні недоліки в її здійсненні та вказуються шляхи їх подолання.

. Відповідно до Закону України “Про Національний банк України” НБУ визначає та проводить грошово-кредитну політику в Україні [1].

Грошово-кредитна політика у 2008 році здійснювалася за складних умов. Зростання ВВП становило 2,1%, що є найнижчим показником за період після відновлення у 1999 р. процесів економічного зростання. Упродовж останнього кварталу відбулося зменшення обсягів виробництва, яке за підсумками року скоротилося на 3,1%. Погіршення економічної ситуації в Україні певною мірою було наслідком зниження рівня глобальної ліквідності та темпів економічного розвитку в більшості країн світу, що, з одного боку, обмежувало доступ підприємств реального сектору і банків до зовнішніх джерел запозичень, а з іншого – через несприятливу кон’юнктуру знижувався попит на продукцію традиційного українського експорту. Зазначене призвело до суттєвого погіршення показників платіжного балансу та було одним із чинників посилення тиску на обмінний курс гривні.

Минулого року від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилося до мінус 11,9 млрд. дол. США. Зменшення припливу довгострокового капіталу та відплив короткострокового капіталу у ІV кварталі 2008 р. призвело до від’ємного зведеного сальдо платіжного балансу (-3,1 млрд. дол.).

Індекс споживчих цін становив 122,3%, що зумовлено як глобальним зростанням цін у світовій економіці (зокрема, на продовольство), так і внутрішніми чинниками (макроекономічна незбалансованість, погіршення інфляційних очікувань населення тощо).

Посилення напруги на світових фінансових ринках і штучно спровокована недовіра до окремих банків спричинили в жовтні 2008 року погіршення ситуації на грошово-кредитному ринку. Це, зокрема, проявилося в посиленні девальваційного тиску на гривню та відпливі коштів із банківської системи. У жовтні – грудні 2008 р. загальний обсяг депозитів у національній валюті зменшився на 13,7%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 8%. Офіційний обмінний курс гривні до долара США знизився впродовж цього періоду на 58,4%, а з початку року – на 52,5% [2].

В умовах напруженої ситуації на грошово-кредитному ринку протягом року превалювала тенденція до уповільнення темпів зростання грошової маси та монетарної бази, що відображало в цілому стриманий характер грошово-кредитної політики. Монетарна база збільшилася на 31,5%, грошова маса – на 29,9%, тоді як у 2007 р. – на 46% та 51,7% відповідно.

Підводячи підсумки здійснюваної політики НБУ в 2008 році можна говорити про те, що за результатами проведених грошово-кредитних заходів обсяг грошової маси зріс на 29,9% в той час як обсяг виробництва лише на 2,1%, що свідчить про посилення інфляційних процесів, зокрема рівень інфляції становив близько 22 %. Проте дивлячиь на дану ситуацію можна говорити про те, що чинником інфляції є не лише зростання грошової маси, але й зменшення обсягів виробництва, що спричинено застарілими технологієми, які мають досить низьку продуктивність праці. Тому виходом з цієї ситуації є проведення активних кредитних операцій в реальному секторі економіки, що дасть можливість виробникам придбати новітню техніку і на цій основі збільшити обсяг виробництва [5].

Щодо 2009 року то за січень-червень цього року монетарна база зросла на 1,1% до 188,7 млрд. грн., а грошова маса зменшилась на 8,3%, що є позитивним, оскільки відбувається значне зростання інфляції. При інфляційних прогнозах в 13,7% її величина становить приблизно 16%, тому зменшення грошової маси в умовах виробничого спаду є досить продуманим. Депозити фізичних осіб за період січень-червень зменшились на 7,7% до 199 млрд. грн., а юридичних осіб також зменшились на 17,1% до 117,9 млрд. грн. Загальний обсяг депозитів зменшився на 11,4%, до 317 млрд. грн..

З метою регулювання ліквідності банків НБУ проводив операції як з рефінансування, так із мобілізації коштів банків. Загальний обсяг операцій з рефінансування банків з початку року становив 55,8 млрд. грн. при цьому за цей же період для більш ефективного перерозподілу коштів було мобілізовано 39,5 млрд. грн.

Збільшення ліквідності банків позитивно позначилось на обсягах кредитування, зокрема обсяг наданих кредитів юридичним особам збільшився на 1,4% до 466,5 млрд. грн. обнак обсяг кредитів наданих фізичним особам зменшився тому загальний обсяг наданих кредитів за перше півріччя зменшився на 2,6% до 714,7 млрд. грн. у січні-червні вартість кредитів становила 18,6% та 8,4% в національній та іноземній валюті відповідно. Щодо відсоткових ставок за депозитами в національній та іноземній валюті то вони становили13,65 та 8,3% відповідно [4].

Порівнюючи показники грошово-кредитної політики 2008 та 2009 років можна сказати, що в 2009 році спостерігається значно менше зростання монетарної бази ніж в 2008 році, що пов’язано з відпливом капіталу з економіки України. Щодо позитивних моментів, то спостерігається зменшення зменшення грошової маси, що в умовах інфляції є позитивним, при цьому дане зменшення погіршило ліквідність банків тому НБУ було проведено їх рефінансування, що дещо підвищило їх ліквідність та надало можливість здійснювати кредитні операції реального сектора економіки, про що свідчить зростання обсягу наданих кредитів юридичним особам та зменшення обсягу наданих кредитів фізичним особам, що можливо збільшить обсяг виробництва ВВП та зменшить дисбаланс між грошовою масою та обсягом ВВП.

Дивлячись на інші інструменти грошово-кредитної політики, зокрема норми обов’язкових резервів можна говорити про її зменшення для резервів в національній валюті до 0% та збільшення з 5% до 7% для резервів в іноземній валюті, що в умовах спекулятивного попиту на іноземну валюту є ефективним, при цьому зменшило можливість для надання кредитів в іноземній валюті для закупки нового обладнання промисловими виробниками, тому мабуть важливим буде зменшення норми обов’язкових резервів, що по-перше зменшить спекулятивний попит, а по-друге дасть змогу збільшити обсяг ВВП в кризових умовах, що в кінцевому результаті не лише зменшить інфляцію, але й допоможе стабілізувати національну валюту.

Щодо ставки рефінансування, то вона в досліджуваному періоді зросла на 2%, що спричинило зменшення обсягу наданих кредитів та відповідне зменшення грошової маси. Оскільки зменшилась грошова маса то повинна була зменшитись і інфляція, проте даний захід має лише короткостроковий характер, оскільки застосовується в умовах спаду виробництва, тому виходом з цієї ситуації має стати зменшення облікової ставки для банків за умови кредитування ними певних інноваційно-інвестиційних проектів, що збільшить обсяг виробництва і лише в цих умовах можна буде підвищити облікову ставку, як основу ціни кредитів.

Підводячи підсумки здійснюваної НБУ політики в можна говорити про її короткострокову спрямованість та неврахування багатьох чинників, що можуть зменшити інфляційні процеси в країні та стабілізувати національну валюту.

Список використаної літератури

1. Закон України « Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» від 13 липня 2009 року.

2. Рішенням Ради Національного України «Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік» від 10 лютого 2009 року № 1// www.nbuv.gov.ua

3. С.Румянцев, Макроекономічний розвиток україни у першому півріччі 2009 року//Цінні папери України.- 2009. - № 30. – сю29.

4. Д.Г.Осипчук. Проьлеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення//Наукові праці НДФІ.-2008.-№3 (44).-с. 152-159.