Экономические науки/ 3. Финансовые отношения

Тохтарова І.М.

Науковий керівник: к.е.н. Чайковська О.В.,

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ БУДІВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Сучасні умови діяльності будівельних компаній в Україні характеризуються відсутністю джерел кредитування внаслідок кризи банківської системи та нестабільного стану на ринках нерухомості. Слід зазначити, що до кризи в структурі капіталу будівельних підприємств переважали позикові кошти, що було обумовлене переважно  високою рентабельністю будівельних компаній. Одержаний дохід від продажу нерухомості дозволяв повернути позичені кошти, покрити витрати на обслуговування кредитів і отримати при цьому значний прибуток.  Але криза банківської системи повною мірою відобразилась на кредитуванні будівельної галузі, до того ж припинилося споживче іпотечне кредитування. Багато будівельних компаній лишилися як джерел кредитування, так і частини прибутку, одержуваного від позичальників іпотечних кредитів. Таким чином, вищеперелічені фактори обумовлюють об’єктивну необхідність в перебудові структури капіталу будівельних підприємств в напрямі оптимізації. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю пошуку шляхів оптимізації структури капіталу будівельних компаній.

Проблеми формування оптимальної структури капіталу підприємства стали об’єктом досліджень таких вчених, як Ф. Модильяні, М. Міллер, Т. Коупленд, І.О. Бланк, В.В. Ковальов, Є.С. Стоянова, Т.В. Теплова та інших.

Метою дослідження є виявлення проблемних питань оптимізації структури капіталу будівельних компаній та розробка пропозицій щодо їх мінімізації.

Як відомо, оптимальна структура капіталу виражає таке співвідношення використання власних і залучених коштів, при якому забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтами дохідності та фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства [1, с. 85].

Внутрішнє (за рахунок чистого прибутку) і зовнішнє (за рахунок кредитів, позик і емісії акцій) фінансування тісно взаємо­зв’язані. Однак це не є взаємозамінюваністю джерел коштів. Так, зовнішнє боргове фінансування не повинне підміняти залучення й використання власних коштів, саме це і становить головну проблему вітчизняних будівельних компаній. Тільки достатній обсяг власного капіталу (понад 50 %) може забезпечити розвиток підприємства, зміцнити його фінансову незалежність і посилити довіру до нього акціонерів, кредиторів, постачальників. У критичній ситуації тільки власні кошти здатні забезпечити повернення кредитів. Однак на окремих етапах життєвого циклу підприємства виникає потреба зовнішнього запозичення.

Основними проблемними аспектами оптимізації структури капіталу українських будівельних компаній є: занадто значна частка позикових коштів в структурі капіталу, обумовлена специфікою будівельної діяльності; відсутність надійних джерел кредитування; втрата частини прибутку, через скорочення доходів споживачів та припинення споживчого іпотечного кредитування.

Для розв’язання перелічених проблем доцільно насамперед підвисити ефективність фінансового менеджменту у будівельній галузі.

На наш погляд, основними завданнями управління фінансами будівельних компаній є такі.

1.   Перебудова структури капіталу, а саме спрямування більшої частки прибутку на реінвестування у виробництво. Це сприятиме оптимізації структури капіталу будівельних компаній, а саме збільшенню частки власного капіталу в структурі капіталу.

2.   Формування за рахунок реінвестованих коштів резервних фондів для забезпечення безперервного процесу відтворення (будівництва). Цей захід є досить популярним та ефективним, сприяє мінімізації ризиків, пов’язаних з скороченням або відсутністю зовнішнього фінансування.

3.   Надання нерухомості безкоштовно з відстроченням платежу або за невеликий відсоток (5-15%), при цьому доцільно фіксувати її ціну (бажано в гривні). Це сприятиме залученню коштів, які краще за все спрямувати на фінансування добудови об’єктів, що на 70% і вище є завершеними. Практика показує, що ці заходи вже впроваджують деякі українські будівельні компанії [2], але слід зазначити, що таким чином залучати кошти для будівництва нових об’єктів є недоцільним, неефективним. З економічної точки зору дана пропозиція сприятиме перебудові структури капіталу таким чином: зменшується потреба у позиковому капіталі, натомість збільшується частка залучених коштів, які в майбутньому перетворюються у власні кошти, а саме у прибуток від реалізації об’єктів нерухомості.

Таким чином, для вирішення проблеми оптимізації структури капіталу будівельних компаній, рекомендовано ряд заходів фінансового управління: збільшення частки реінвестованого прибутку; формування резервних фондів; надання нерухомості з відстроченням платежу.

Література

1.     Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз: Навч.-метод. посібник для сам ост. вивч. дисц./ За ред. д-ра екон. наук, проф. М.В. Кужельного. – К.: КНЕУ, 2002. – 198с. - ISBN 966-574-313-9

2.     Із-за згортання кредитування будівельні компанії почали продавати нерухомість з відстроченням платежу! [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dom2000.com.ua/ru/main/article/id/6167