Економічні науки \ 3. Фінансові відносини

  Гаврилюк Ю. П. студентка магістратури

к. е. н. Мараховська Т. М.

Вінницький національний аграрний  університету, Україна

Світовий досвід оподаткування доходів громадян та його використання в Україні

 

У наш час податок з доходів фізичних осіб є найважливішим джерелом наповнення місце­вих бюджетів, а також дієвим засобом регулювання доходів громадян. Тому важливим завдання для будь-якої держа­ви є постійне удосконалення системи оподат­кування доходів фізичних осіб з метою збіль­шення соціальної справедливості оподаткуван­ня, з урахуванням його фіскальної та еко­номічної ефективності.

Проблематикою оподаткування до­ходів фізичних осіб в Україні займаються такі вітчизняні учені як Соколовська А.М, Андрущенко В.Л., Каламбет С.В., Покатаєва О.В. та інші. В основу їх досліджень покладені питання щодо вдосконалення механізму обчислення податку з доходів фізичних осіб, застосування податкової соціальної пільги та надання податкового кредиту. Проте ряд питань стосовно функціонування податку з доходів фізичних осіб є ще  не до кінця дослідженими.

Іноземні системи прямого оподаткування доходів фізичних осіб мають вже досить апробовану часом практику ста­новлення та розвитку на базі глибокого усвідомлення, кожним платником податку свого конституційного обов'язку — сплати податків.

Значні соціальні видатки та постійна увага держав до платника податків поступово виховали та сформували  податкову культуру, яка зовсім інша від вітчизняних реалій.

На відміну від України, де  порядок,  ставки,  правила   оподат­кування

податком з доходів фізичних осіб встановлюються виключно на загальнодержавному різні, в іноземних держа­вах органам місцевого самоврядування надано досить широке право в сфері податкової юрисдикції. У таких країнах Європи як Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія, особистий прибутковий податок належить до місце­вих податків, а в Бельгії, Данії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії органи місцевого самоврядування самостійно визначають ставки, за якими будуть оподатковуватися доходи громадян.

В усьому світі в системі податкових відносин важливе місце посідає показник «граничний дохід» - мінімальний розмір отриманого доходу, з якого починається сплачува­тися податок. У розвинутих країнах світу система прибуткового оподаткування будується таким чином, що показник   «граничний дохід» залежить від кількості дітей, сімейного і  стану платника та способу оподаткування за єдиною чи роздільною системою.

Дані твердження представлені на рис. 1, який показує величину граничного доходу, з якого починає сплачуватись податок з доходів фізичних осіб, як відсоток від середньої заробітної плати у виробничому секторі 30 країн – членів OECD, Ірландії, Кореї, Мексиці і Туреччині як з урахуванням грошової допомоги так і без неї.

Рис.1 Поріг доходу, з якого сплачується податок з доходу фізичних осіб у країнах  членах OECD

Поріг доходу для однієї особи, що не мала ді­тей, включаючи отриману грошову допомогу, становив 31% від середньої заробітної плати у виробничому секторі, а за умови, якщо платник не отримував таку допомогу, він становив лише 30%. Найбільшими перевагами користува­лися одружені пари з двома дітьми для яких даний показ­ник за умови неотримання грошової допомоги становив 53,3% від середньої заробітної плати у виробничому секторі. Поріг доходу зростає до 91,4 % для родини, що отримує грошову допомогу. Для пари без дітей поріг доходу за умови отримання  допомоги чи без такої відрізняється в досить  незначній величині: 43,7 та 41,8% відповідно, а от неодружена особа з двома  дітьми,   отримавши  грошову  допомогу,  починає сплачувати податок з величини доходу, що дорівнює 84,9% від середньої заробітної плати, а без такої - з 48,9%.

Як бачимо, іноземні системи оподаткування спрямовані на формування кінцевого доходу домогосподарств таким чином, щоб кожна фізична особа мала в користуванні після оподатковуваний дохід, достатній для фінансування всіх необхідних витрат на задоволення своїх потреб.

В Україні справляння податку з доходів громадян здійснюється на основі пропорційної системи, із застосуванням ставки податку 15 %, але пропорційна система до кінця не забезпечує рівномірність податкового навантаження на різні верстви населення. До вад вітчизняної податкової системи щодо податку з доходів фізичних осіб треба віднести надзвичайну нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження на різних платників податку. Для українських сімей нерівномірність й несправедливість пов’язана з трьома основними причинами:

1) у разі пропорційної системи оподаткування індивідуальних доходів громадян спостерігається таке: громадяни з невеликими доходами можуть задовольнити лише матеріальні потреби й обмежують себе в можливостях освіти, лікуванні, отримання різних культурних та соціальних послуг;

2) через нерівномірність у доходах різні громадяни витрачають нерівномірні частки на сплату непрямих податків: найбідніші сплачують найбільшу частку власного прибутку на покриття ввізного мита, ПДВ, акцизного збору;

3) громадяни з високим доходом через високе оподаткування фондів зарплати приховують справжні суми своїх доходів, повністю або частково ухиляються від зобов’язань. Масштаби таких ухилень можна оцінити у 20-30 % від сплачених сум податку на доходи фізичних осіб, тобто в суму 3-5 млрд. грн.[3]

Отже, нерівномірність та несправедливість, що притаманні чинній податковій системі, є серйозним поштовхом до функціонування тіньової економіки, штучних структурно-галузевих викривлень у національному виробництві та інвестиціях, обмеженні бюджетних надходжень держави.

Для вдосконалення справляння податку з доходів фізичних осіб необхідно насамперед переглянути ставки, зокрема, зниження ставки стосовно соціально незахищених верств населення та створення помірної прогресивної ставки. Натомість доходи від виграшів, спадкоємства, ренти, грального бізнесу можуть оподатковуватись за вищою ставкою. Також пропонується  застосувати досвід зарубіжних країн, і при обчислені бази оподаткування використовувати неоподатковуваний мінімум, як це було в Україні до прийняття нового Закону. Здійснення ряду нововведень щодо оподаткування доходів фізичних осіб призведе до врівноваження податкового навантаження на громадян з різним рівнем доходу.

 

Література:

1. Несторенко В. Ставка податку з доходів фізичних осіб залежно від виду отриманого доходу//  Вісник податкової служби України. – 2008. - №1-2. – С. 90-96

2. Нікітішин А. О. Використання іноземного досвіду при оподаткуванні доходів фізичних осіб// Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №6. – С. 80-83

3. Покатаєва О. В. Удосконалення методики обчислення податку з доходів фізичних осіб // Держава та регіони:Серія «Економіка та підпроиємство». – 2008.- № 2.- С. 178-182