Экономические науки/7. Учет и аудит

Балахонова О. В., Грищук Ю. П.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Проблеми поліпшення основних засобів на підприємстві

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні питання покращення складу, структури, технічного переоснащення основних засобів на підприємствах є досить актуальними.

Проблеми обліку поліпшення основних засобів є предметом пильної уваги економічної науки. Вагомий внесок в розробку теоретичних основ і концептуальних методичних підходів до проблеми обліку поліпшення та ремонту основних засобів, сутності ремонтів, їх класифікації на підприємствах України внесли, зокрема, вчені економісти М.Т.Білуха, С.Ф.Голов, О.М.Голованов, В.П.Завгородній, В.М.Кужельний, В.Г.Линник, В.В.Сопко, Л.К.Сук, М.Г.Чумаченко та ін.[4]

Дослідження теоретичних положень та діючої практики бухгалтерського обліку операцій з поліпшення основних засобів дозволило визначити ряд невирішених проблем. Серед них єдність загальноекономічної, податкової та бухгалтерської термінології, економічної суті, питань методики та організації обліку і контролю витрат на поліпшення основних засобів.

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємств, зниження витрат виробництва та обігу вимагають поліпшення використання основних засобів. Процес поліпшення основних засобів повинен забезпечити не лише розширення обсягів виробництва продукції, а й суттєве зростання продуктивності праці, швидке впровадження в практику нових технічних рішень [1].

Експлуатація основних засобів - це складний і трудомісткий процес. В процесі експлуатації основні засоби зношуються, зменшується ефективність їх використання, тому підприємству необхідно постійно витрачати грошові кошти для відновлення працездатності або поліпшення основних засобів з ціллю збільшення майбутніх економічних вигод. Основні засоби потребують постійного технічного обслуговування. Крім того, для їх використання необхідно проводити поточний та капітальний ремонт та інші поліпшення основних засобів. Все це потребують певних витрат, які необхідно відобразити в бухгалтерському обліку [2].

Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку, аналізу та контролю основних засобів, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління вимагає подальшого їх удосконалення.

Зміни необхідні насамперед у частині підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління основними засобами підприємства, що вимагає вирішення наступних завдань [4]:

- дослідження сутності основних засобів, їх складу класифікації в різних галузях економічної науки;

- узагальнення та систематизація класифікації основних засобів;

- дослідити діючу методику нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів, встановити її ефективність і доцільність застосування на підприємствах кондитерської галузі;

- проаналізувати діючу організацію та методику бухгалтерського обліку основних засобів, вплив на них змін податкової політики та виявити шляхи її вдосконалення;

- удосконалити методику аналізу матеріально-технічної бази підприємства;

- розробити рекомендації з удосконалення методики контролю ефективності використання основних засобів із застосуванням інформаційних систем і технологій.

Вирішення поставлених завдань передбачає:

- удосконалення методики обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

- розробки бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

- удосконалення методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

- розробки моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.

Це дасть змогу удосконалити організацію та методику обліку основних засобів, підвищити його інформативність і прогнозувати ефективність використання на підприємстві.

Таким чином для організації бухгалтерського обліку і використання джерел фінансування вважаємо правомірним таке визначення видів поліпшення основних засобів: технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, капітальний ремонт, модернізація, реконструкція, технічне переозброєння.

Відображення витрат, пов'язаних з утриманням основних засобів, залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання об'єкта, і тому для цілей бухгалтерського обліку необхідний чіткий розподіл заходів щодо поліпшення основних засобів на [1]:

- заходи щодо поліпшення основних засобів, здійснення яких спричинить збільшення майбутніх економічних вигод від використання такого об'єкта основних засобів;

- заходи щодо поліпшення основних засобів, проведення яких спрямоване на підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані та одержання в майбутньому первісно очікуваних економічних вигод від використання такого об'єкта.

Можна зробити висновок, що поліпшення обліку основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному обліку підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

В умовах трансформаційної економіки успіх фінансово-господарської діяльності будь-якого суб’єкту економічної діяльності залежить, насамперед, від наявних ресурсів та вміння розпоряджатися ними з найбільшою ефективністю.

Кризова ситуація в країні потребує поліпшення основних засобів для ефективнішої праці підприємств, їх розвитку та отримання прибутку.

Література:

1. Облік і аудит основних засобів: Бондар М.І. автореф .К 2005

2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003р. №561

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92

4. Мачулка О. Облік операцій з поліпшення основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007.-№ 7. – С.28 – 31.