Экономика/Учет и аудит

Ілюк О.В.

Марценяк Н.О.

Буковинська державна фінансова академія

 

 

Основи фінансової звітності, її вдосконалення

 

 

У статті проведено визначення основних понять звітності, визначення основних змін, які відбулися у 2009 році, порядок заповнення фінансової звітності, проведення підсумків щодо досліджуваних аспектів.

Ключові слова: звітність, фінансова звітність.

Постановка проблеми. Звітність відіграє велику роль, оскільки  складання звітності в бюджетних установах завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових реєстрах. Але при цьому в них відсутні затверджені кошторисом показники фінансування з бюджету. Для управління ж необхідна не тільки бухгалтерська, а й інша інформація, яка має подаватися в компактній формі, зручній для перегляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є фінансова звітність.      

          Аналіз досліджень та публікацій. Ключовими елементами системи казначейського виконання бюджетів є бухгалтерський облік та фінансова звітність як у цілому про виконання державного та місцевих бюджетів, так і юридичних осіб (установ, організацій, підприємств), які отримують кошти з бюджету.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону про бухгалтерський облік встановлення порядку ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності про виконання бюджетів та господарських операцій бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України.

Задану проблему розглядало багато авторів, а саме: Гізатуліна Л.,

Дащенко О., Васалатій О., Кучеренко Т., вони розглядали основні аспекти необхідності використання фінансової звітності, визначення порядку її заповнення, основні проблемні питання при складанні фінансової звітності.

Виклад основного матеріалу. Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух бюджетних коштів бюджетних установ за звітній період.

Установи та організації, які отримують кошти з державного або місцевих бюджетів, у поточному році складають фінансову звітність відповідно до вимог порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства України від 25.03.09 р. №123.

Порівняно з минулорічним Порядком, затвердженим наказом Держказначейства України від 28.03.08 р.№107, нинішній містить суттєві зміни, на які варто звернути увагу бухгалтерам бюджетних установ.

Тож розглянемо основні новації:

1.     Завізовані органом Держказначейства звіти заборонено коригувати без попереднього погодження з ним. Раніше вимога щодо внесення змін до звітності була не такою категоричною.

2.     За вимогами Порядку №123 розпорядники бюджетних коштів складають єдиний «Баланс», який відображає результат усіх проведених господарських операцій за коштами загального і спеціального фондів відповідного бюджету. Тобто якщо розпорядники одночасно є розпорядниками коштів держбюджету та головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів, вони складають окремі баланси за операціями, проведеними з державного та місцевих бюджетів.

3.     До Звіту про заборгованість за бюджетними коштами не включають сум заборгованості за операціями, здійсненими бюджетними установами, але не передбаченими їх кошторисами. Це суми заборгованості:

-         за виплатою допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали

-         за нестачами і крадіжками коштів та матеріальних цінностей;

-         за коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, коли суми кредиторської заборгованості перед працівниками та суми дебіторської заборгованості Фонду однакові;

-         за іншими сумами, що не належать до виконання кошторису установи [4, с.24].

Наведені вище норми застосовують при складанні як місячної, так і квартальної звітності за формою №7. Водночас у квартальній звітності суми заборгованості за такими операціями відображають у Довідці про суми дебіторської та кредиторської заборгованості установи за операціями, які не відображаються у формі №7д, №7м «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами»  [2, с.31].

Форми фінансових звітів для одержувачів бюджетних коштів перелічено у п.2.2 розділу 2 «Склад фінансової звітності» Порядку №3. Усі розрахунки одержувачів на кінець року мають бути завершені в межах бюджетних асигнувань. Одержувачі на кінець року не визначають суми дебіторської та кредиторської заборгованості у Звіті про заборгованість [1, с.41].

У «Звіті про надходження та використання коштів загального фонду», «Звіті про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» та «Звітності про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»(позики міжнародних фінансових організацій)» графу «Фактичні видатки» не заповнюють.

Якщо одержувач подає до органу ДКУ Звіт про заборгованість із визначеними на звітну дату сумами заборгованості, то на такому звіті зазначають, що його складено з порушенням вимог п.2.2 Порядку №3. Як наслідок, дані такого звіту не будуть враховані у звітності ДКУ.

Головний розпорядник бюджетних коштів у разі невідповідності даних зведеного фінансового звіту даним ДКУ повинен надати останньому обґрунтовані пояснення стосовно причин відповідності [3, с.18].

Отже, інформація звіту допомагає зрозуміти досягнуті результати діяльності та оцінити майбутні результати. У зв’язку з цим виконання вимог щодо якості інформації, поданої у звіті, стає необхідною умовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Висновок: Ключовими елементами системи казначейського виконання бюджетів є бухгалтерський облік та фінансова звітність як у цілому про виконання державного та місцевих бюджетів, так і юридичних осіб (установ, організацій, підприємств), які отримують бюджетні кошти.

Тому вищевикладений матеріал є аналізом постійних змін у фінансовій звітності, яка є основною характеристикою використаних бюджетних коштів, які отримують бюджетні установи для забезпечення свого функціонування. В даній статті простежений той аспект, що в бюджетних установах бухгалтери повинні постійно слідкувати за нововведеннями, які виникають в кожному бюджетному періоді.

У процесі діяльності бюджетних установ необхідно дотримуватися чіткої регламентації і дотримання всіх чинних норм, що забезпечить використання розпорядниками бюджетних коштів належного їх цільового направлення за чітко визначеними видатками.

Список використаних джерел

1.Проблемні питання при складанні фінансової звітності за 2008 рік: шляхи врегулювання / Л.Гізатуліна // Все про бухгалтерський облік. – 2009. –  №19. – С.41-42.

2. Фінансова звітність у 2009 році: що змінилося / О.Васалатій // Все про бухгалтерський облік. – 2009. – №80. – С.31-32.

3. Щодо порядку заповнення форм фінансової звітності / О.Дащенко // Бухгалтерська книга. – 2009. – №9. – С.17-18.

4. Регламентування облікової політики фінансової звітності / Т.Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №5. – С.24-34.