Журбей О.М.

Науковий керівник: Кузь В.І.

Буковинська державна фінансова академія

Особливості проведення екологічного аудиту

 

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки не можна залишатися осторонь екологічних проблем. Стає очевидною необхідність розробки та впровадження традиційних підходів до вирішення існуючих і потенційних еколого-економічних проблем, пошуку нових резервів розвитку суспільства.

У зв’язку із поглибленням екологічних проблем все більшу зацікавленість у спеціалістів викликають підходи, які дозволяють підійти до комплексного вирішення існуючих проблем. Такими механізмами є екологічний менеджмент та екологічний аудит на практичну реалізацію яких покладено великі надії.

У 2004 році в Україні почав розвиватися правовий інститут екологічного аудиту, коли було прийнято Закон України «Про екологічний аудит, який докорінно змінив відношення до відповідного виду діяльності, підвищив її правовий статус. Була  започаткована єдина для всієї держави система сертифікації екологічних аудиторів і створено єдиний реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту.  Відповідно до цього реєстру послуги екологічного аудиту в Україні надають близько 60 екологічних аудиторів та 32 юридичні особи [3].

Дослідження необхідності впровадження екологічного аудиту в Україні є досить актуальним. Основними передумовами його виникнення в Україні :

1)   усвідомлення глобальних екологічних проблем і визнання пріоритетності їх вирішення поряд з економічними й соціальними проблемами;

2)   процес інтеграції України у світове господарство.

Розвиток екологічного аудиту в нашій країні є важливим кроком для інтеграції національних та міжнародних інтересів в умовах сучасного соціально-економічного розвитку.

Екологічний аудит за кордоном, незалежно від виду, сприймається і застосовується як інструмент управління і переслідує наступні цілі: підвищення конкурентоздатності підприємства на світовому ринку; підвищення інвестиційної привабливості економічного суб’єкта; перевірка безпеки виробництва; надання допомоги діловим колам; зниження ризиків; збільшення ефективності природоохоронної діяльності; оцінка проблем в області охорони здоров’я; виявлення екологічних правопорушень на початкових стадіях тощо.

Екологічний аудит актуальний для підприємств при одержані банківських кредитів. Банки часто вимагають сертифікати систем екологічного менеджменту та проведення екологічного аудиту території для того, щоб правильно оцінити вартість земельних ділянок і отримати іншу необхідну інформацію для ухвалення рішення для видачі кредиту.

Екологічний аудит може з успіхом застосовуватись і при здійсненні добровільного екологічного страхування економічних суб’єктів. Зокрема, при визначенні страхового поля, ставок страхових платежів, при оцінці ймовірності настання страхових подій.

Проблема запобігання виникненню екологічних катастроф і великих техногенних аварій здобуває все більшу актуальність у зв’язку із зношуванням промислового, транспортного й очисного устаткування. Можливі величезні економічні, соціальні і природні втрати. Методи які використовуються в практиці екологічного аудиту, дозволять чітко визначати найбільш пріоритетні гострі природоохоронні проблеми, що стоять перед суб’єктом перевірки, оцінити ризик їх виникнення і, головне, встановити шляхи можливого вирішення. Особливо важливі для підприємства виявлення й оцінка проблем, у результаті яких виникає великий ризик еколого-економічної та еколого-правової відповідальності.

Саме екологічний аудит здатний розробити й обґрунтувати розумну екологічну стратегію підприємства, надати необхідні рекомендації та пропозиції, що дозволяють знизити ризик розвитку гострих екологічних проблем.

Одним із мотивів до прийняття керівництвом рішення про проведення екологічного аудиту власного підприємства можуть бути:

1)   отримання достовірної інформації для підготовки і прийняття екологічно обґрунтованих рішень, оцінки існуючої ситуації та впливу фактичних результатів господарської діяльності на природне середовище;

2)   проектування і впровадження на підприємстві системи управління охороною навколишнього середовища та її сертифікація у відповідності до вимог передбачених стандартів, що дозволить забезпечити конкурентоздатність продукції та рух її на вітчизняному і світовому ринках товарів та послуг;

3)   вирішення конфліктних ситуацій та спірних питань, пов’язаних із завданням збитків навколишньому середовищу, в органах арбітражу та судового розгляду;

4)   зниження штрафів і витрат по платежах за природокористування та забруднення природного середовища.

Проте, як і будь-яка нова сфера діяльності, екологічний аудит потребує розробки концептуальних основ, методичних і організаційних форм, формування цілісної системи наукових підходів до його проведення.

 

Список використаних джерел:

1.   Воробйова Г.С., Штик Ю.В. Проблеми правового регулювання організації екологічного аудиту в Україні // Економіка і держава. – 2005. – № 4.  – С. 26-29

2.   Кулик Р. Екологічний аудит та необхідність його впровадження // Наукові записи. Випуск 15. – 2006

3.   Закон України «Про екологічний аудит» від 24.06.2004 р. № 1862-IV

4.   http://www.menr.gov.ua/index.php?menu_id=426