Курнишов Ю.А.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Організація туристичної діяльності дошкільника: аспекти планування

Формування, зміцнення та відновлення здоров'я підростаючого покоління, збереження майбутнього нації – одне з основних завдань держави. Особливо актуальним воно є щодо дітей дошкільного віку, оскільки негативний екологічний вплив навколишнього середовища, неефективність системи охорони здоров'я, зниження життєвого рівня переважної більшості родин призвели до погіршення здоров'я людей від самого народження. Сприяти розв'язанню проблеми переорієнтування змісту освіти в бік оздоровлення дітей на рівні дошкільних навчальних закладів може раціональна організація системи фізичного виховання, в тому числі використання дитячого туризму.

Питання туристичної діяльності в дитячих дошкільних закладах проаналізовані Т. Дмитренко, Н. Пангелова, Д. Мазоха; дитячий туризм як суспільне явище розглядав Ю. Кан, аспекти оптимізації рухової активності дітей старшого дошкільного віку в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності – Т. Круцевич [2, 3].

Отже, завдання полягає у вивченні і теоретичному обґрунтуванні умов та аспектів планування та організації туристичної діяльності дошкільнят.

Туризм як нетрадиційна форма відпочинку та оздоровлення формування життєвої компетентності набув сьогодні великого поширення. Пішохідні прогулянки та екскурсії за межи дитячої установи представляють собою вид дитячого туризму. Завдання оздоровлення в туристичних походах розв'язуються через правильну побудову розпорядку дня, раціонально організоване проходження маршруту з дотриманням оптимального чергування фізичного навантаження та активного відпочинку, доцільне використання впливу природних чинників на всі системи організму, дотримання правил особистої та громадської гігієни. Таким чином, туризм як форма роботи складається з трьох важливих аспектів: оздоровчого, виховного й пізнавального.

Виокремлюємо такі форми і види туристичної діяльності, як пішохідні переходи, прогулянки-походи, екскурсії, цільові прогулянки, походи вихідного дня разом з батьками тощо. Під час яких діти ознайомлюються з правилами поведінки у природі, на маршруті, набувають початкових навичок орієнтування на місцевості, опановують основні елементи техніки туризму, освоюють основи топографії (план, карта місцевості, вивчають умовні знаки на карті, складають план спортзали, групової кімнати, території дошкільного навчального заклад тощо, беруть участь в іграх-пошуках, де необхідне вміння читати і креслити плани та карти місцевості).

 

На нашу думку варто виокремити певну кількість етапів підготовки до цього виду діяльності, враховуючи мету кожного. Завдання першого – підготовчого етапу, полягає в детальному планування та розробці маршруту для кожної вікової категорії із місцями зупинок та змістом діяльності на них; у визначенні вимог до одягу та взуття, туристського спорядження та фізкультурного обладнання, необхідних для проведення заходу, враховуючи пору року. Другий етап – організаційний, включає в себе проведення попередніх бесід з батьками і дошкільнятами, різноманітних конкурсів малюнків на туристську тематику, краєзнавчих занять, екологічних проектів. На заняттях з фізичного виховання необхідно провести ігри-вправи з прийомами страховки і самостраховки. Основний етап це, власне, етап проведення туристичного походу, результат та ефективність якого залежить від двох попередніх. І наступний, підсумковий, це етап презентації заходу малятам, батькам, колегам, оформлення стендів і стінгазет тощо.

Туризм є однією з найбільш форм організації оздоровлення і фізичного виховання саме завдяки різноманітності походів, змагань, зльотів, позитивному емоційному сприйняттю природи на маршрутах. В аспекті системи фізичного виховання дошкільнят, за вище визначеними етапами, педагогічним колективом ДНЗ №48 м. Чернівці спільно з викладачами кафедри фізичного виховання та спорту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича розроблено програму по туризму „За здоров'ям з рюкзаком”. Необхідні в туристичному поході вміння й навички установки біваку, складання рюкзака, розкладання багаття, пересування на місцевості, подолання перешкод, надання першої медичної допомоги, педагоги закладу пропонують набувати в умовах занять з фізичного виховання і розвагах в спортивному залі і просто неба.

Отже, туристично-краєзнавча діяльність у дошкільних навчальних закладах не тільки цікава форма організації дозвілля дітей, а й ефективний засіб розв'язання фізкультурно-оздоровчих, природоохоронних, пізнавальних та екологічних завдань виховання. Піші переходи з дітьми віком 5-6 років необхідно проводити на відстань 3-4,5 км, тривалістю одна година.

Список використаних джерел

1. Андрущенко Т. Туризм – нетрадиційна форма оздоровлення / Тетяна Андрущенко // Дошкільне виховання, 2007. № 7. – С. 19-20.

2. Круцевич Т.Ю. Оптимізація рухової активності дітей старшого дошкільного віку в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності / Круцевич Т.Ю. // уманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, ПП «СКД», 2008. С.88-90.

3. Пангелова Н.Є., Мазоха Д.С. Фізична підготовка дітей старшого дошкільного віку в процесі занять з елементами туризму / Пангелова Н.Є., Мазоха Д.С // Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, ПП «СКД», 2008. С. 98-100.