Науковий керівник: ст. викл. Погрібна В.Я., студ. Пальниченко О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Англіцизми в українській мові

Англіцизми, тобто слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями, ринули в українську мову у 90-х роках минулого століття. В цей період починається значне зростання кількості англомовних слів, посилюється процес безпосереднього запозичення.

Це зумовлено рядом позамовних чинників: розвитком економічних зв’язків, авторитетом західних країн, модою та впливом стилю життя американців, їх досягненнями в окремих сферах діяльності; загальносвітовою тенденцією до інтернаціоналізації лексичного фонду; пожвавленням культурних зв'язків, двомовністю, умовами функціонування української мови; зрушеннями комунікативно-прагматичного характеру, прагненням мовної економії (копірайт - авторське право, дартс - метання дротиків), потребою поповнити експресивні засоби (бакси, о'кей), уточнити, деталізувати поняття (хайтек-компанія, веб-дизайнер), поділ сфери семантичного впливу (бейдж - посвідчення особи на конференціях, форумах, з'їздах, рентинг - короткотермінова оренда машин, постер - плакат у періодичному виданні).

Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”.

У переважній більшості це слова, що стосуються: техніки (бульдозер, диспечер, сейф, фільм); мореплавства та військової справи: (дрейф, катер, снайпер, танк, яхта); політики, економіки та торгівлі (банкнот, бойкот, бюджет, долар, чек); спорту (аут, бокс, матч, теніс, футбол, хокей); одягу й тканин (джемпер, піджак, піжама, плед, смокінг); харчування (біфштекс, кекс, пунш, сандвіч, торт); культури (гумор, джаз, клоун, фольклор).[1; 140]

Для запозичень з англійської характерні: звукосполучення дж: бюджет, джаз, джемпер; звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

Сьогодні відкритість українського суспільства приводить до значного розширення кругозору та обсягу знань в області іноземних мов. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це - важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв української мови до інтернаціональних термінологічних систем.

Однак, процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток української мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Англіцизм є доречним, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. Але, інколи англіцизми витісняють деякі питомі або позичені терміни. Виникає ряд проблем, які створюють загрозу для існування української мови: поява дублетів (офіс - контора, блокбастер - бойовик); велика кількість небажаних омонімів (шейк - коктейль і танок); запозичення власних назв без перекладу (Muppets-show - "Прихована камера"); вживання штампів-варваризмів (no comment, made in); запозичення прислівників та вигуків (вау, о'кей), що мають на меті імітувати чуже.

Взаємозбагачення мов – це один із шляхів еволюції мов світової спільноти. Воно характеризує розвиток мовних систем з найдавніших часів і, природно, не може виявити себе зараз – в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та інших сферах. Лінгвістичні механізми такої взаємодії в різні періоди історії мови можуть мати певні особливості.

Звичайно, англіцизми в українській мові – не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформлення окремих сфер спілкування, у тому числі сфери інформації, особливо реклами, де спостерігається справжня мовна агресія. Ці явища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов. Взаємозбагачення - це процес, коли словесний знак іншої мови природно “лягає” на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або “перекриваючи ” семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями.

Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і зі словами англійського походження.

У цілому іншомовна термінологія являє собою цікавий лінгвістичний феномен, роль якої в українській мові досить важлива. Англо-українська мовна взаємодія постійно привертає дослідницьку увагу, спрямовану на вивчення загального запозичення іншомовної лексики до української мови.

Звичайно, непомірне та недоречне використання англійських слів неприпустимо, але такі явища шкідливі і при вживанні будь-якого слова. Тому потрібно виховувати культуру мовлення та смак у сучасних українців, який є головною умовою правильного і доречного використання мовних засобів як чужих, так і своїх, власних.

Список літератури:

1. Білодіда І.К. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / І.К.Білодіда. – К.: 1973. – 422с.

2. Єлістратов В.С. Глобалізація і національна мова. // Вісник моск.ун-ту.сер.19. Лінгвістика та міжкультурна комунікація. - 2006. - №4. – с21-26.