Боднарюк Є.О., к.фылософ.н., ст.викл. Зуєв К. О.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган – Бароновського, Україна

 

ОРГАНІЗАЦІЙ ВИБОРЧОЇ КОМПАНІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЛІТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ

При характеристиці виборчих процесів застосову­ються найрізноманітніші дефініції. Дуже часто вжива­ється такий терміни, як "політичний маркетинг". Виникає цілком закономірне запитання: що це поняття означає? Поняття "політичний маркетинг" необхідно допрацьовувати, тому що він має недосконалений вигляд. Враження це складається через те, що останнім часом його часто застосовують стосов­но різних аспектів політики, особливо - коли мова йде про організацію ви­борчих кампаній. Проте теоретичні проблеми політич­ного маркетингу не є достатньо розробленими. Такий стан привів до того, що сам зміст поняття розмився. Це по­в'язано із складністю самого предмета вивчення.

Розпочнемо аналіз проблеми з уточнення того, що саме розуміють під "маркетингом". Термін "маркетинг" походить від англійського слова market - ринок.

Політика, як один із найстаріших видів діяльності цивілізованого людства, досить широко використовує технології і методи маркетингу. Насамперед це стосу­ється процесу виборів. Відтак деякі автори роблять спробу дефініціювати політичний маркетинг як діяль­ність у період виборів. Російський дослідник Ф. Ільясов, зокрема, зазначає: "Політичний маркетинг - це система "особистісного" ("створення" і висування кандидатів), "програмного" (розробка програмних, ідеологічних та інших документів) та інформаційного (реклама, PR) впливу на виборців з метою здобуття влади" [3].

Політологічний словник пропонує таке визначення: "Політичний маркетинг - це різновид некомерційного маркетингу, діяльність, спрямована на створення, під­тримання чи зміну поведінки людей щодо конкретних політичних лідерів, організацій, ідей громадського зна­чення. Вдале застосування прийомів маркетингу у полі­тиці дозволяє досягати популярності, перемагати на виборах і триматися на вершині політичного олімпу" [2].

Проблема політичного маркетингу ще не набула у вітчизняній політологічній думці відповідного осмислен­ня та висвітлення і спеціальних монографічних праць практично немає. Щоправда, останнім часом наміти­лись певні позитивні зрушення. Проблеми теорії і прак­тики політичного маркетингу висвітлено в монографіях відомих українських вчених В. Бебика, А. Пойченка, Г. Почепцова, Ф. Рудича, В. Полторака та інших як у вигляді окремих розділів, так і цілісних праць, в україн­ських політичних журналах опубліковано останнім ча­сом низку статей з цих питань.

Політичний маркетинг як складова, виборчого (електорального) маркетингу, виконує вужче завдання - до­помогти політичним партіям і кандидатам розробити, підготувати і провести ефективну виборчу кампанію. Французький фахівець М. Бонгран вважає, що вибор­чий маркетинг - це "сукупність технічних засобів, які мають на меті забезпечити тісніший зв'язок кандидата з його потенційним електоратом, познайомити кандидата з максимально більшою кількістю виборців і з кожним виборцем окремо, підкреслити різницю між ним та його конкурентами і, використовуючи мінімум засобів, досяг­ти в ході кампанії оптимальної кількості голосів вибор­ців, необхідної для перемоги". Отже, метою електора­льного маркетингу є допомогти політичним партіям і окремим кандидатам розробити концепцію ефективної виборчої кампанії та втілити її на практиці [2].

У політиці, особливо під час виборів, застосовують такі ж маркетингові інструменти, що й на товарному ринку. Однак їх компонування та взаємозв'язок обумов­лені особливим впливом людського фактора і специфі­кою ринку політики.

Застосування маркетингового підходу дає можли­вість забезпечити по-справжньому вільну конкуренцію на політичному ринку. Маркетинговий підхід у політиці реальність, а політичний маркетинг є комплекс­ною (що виникла на "перетині" політології, соціології, економіки, психології й низки інших наук) теорією, яка активно розвивається й водночас є практикою для політичних організа­цій. Це ще раз підтверджує тезу: і політичний маркетинг, і виборчі кампанії - явище комплексне. Воно базується на досягненнях низки су­міжних дисциплін.

Політичний маркетинг розвивається швидко і багатоаспектно, починаючи від звичайних рекламних кампаній пасивного характеру і закінчуючи активним, індивідуаль­ним підходом до проведення виборчих кампаній, викори­станням базуванні на психологіч­ному підході до виборця, де виникають нові форми полі­тичного маркетингу і нові засоби його здійснення.

Голова Наукової ради російського центру з навчан­ня виборчим технологіям О. Ковлер визначає політич­ний маркетинг як "...сукупність теорій і методів, якими можуть користуватися політичні організації та органи влади з двоєдиною метою: визначити свої завдання і програми та вплинути на поведінку громадян" [3].

Як видно, навіть у тих визначеннях, які наведені, мо­ва йде або про окремі аспекти політичного маркетингу (виборчі кампанії й т.п.), або про деякі методи, засоби, реалізації впливу на людей у процесі політичної діяльно­сті. [До ж стосується самої сутності, обґрунтованості, нарешті, легітимності маркетингового підходу до політи­ки, то ці проблеми розглядаються недостатньо.

        Таким чином, необхідно констатувати, що політичний маркетинг виступає як посередник між політичним лідером і масою. Його основне завдання - досягати популярності, перемагати на виборах і триматися на вершині політичного олімпу конкретних політичних лідерів, організацій, ідей громадського зна­чення.

Література

1. Пухкал О., Дикий О. Політичний маркетинг // Вісн. Акад. пр. і соц. відносин Федер. профспілок України. - 2002. - № 1(14). - С.198-201.

2. Голубков В.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - 2-е изд. - М.. 2000. - С.5.

3. Андреев С.Н., Мельниченко Л.Н. Основы некоммерческого маркетинга. - М., 2000. - С.9.