К.е.н., доц. Ясіновська І.Ф., студ. Кобзарук І.І.
Львівський
національний університет імені Івана Франка, Україна
Проблема заборгованості і значення іноземних
кредитів для економічного розвитку України
На шляху інтеграції
української держави до ЄС виявилось багато проблем та викликів, особливо
небезпечних в умовах зовнішньої агресії та ведення військових дій. Економіка України, як і
держава в цілому, на сьогодні переживає надзвичайно складний період та потребує
термінових ефективних перетворень.
Сучасна економічна ситуація в Україні
демонструє, що одним із найвпливовіших чинників, який відчутно гальмує розвиток
країни, є зростання до загрозливих параметрів боргового навантаження, надмірне
залучення коштів на недосить вигідних умовах поряд з нераціональністю їх
використання перешкоджають довгостроковому економічному зростанню та торпедують
стан фінансової безпеки. Тому вдосконалення управління державним боргом та його
обслуговування є актуальною проблемою, оскільки тільки ефективна боргова
політика може підвищити рівень боргової безпеки, дозволить знизити розмір
дефіциту державного бюджету та сприяти економічній міцності країни.
Отже, державний борг не просто засіб
залучення коштів для фінансування державних потреб, а й важливий інструмент
державної політики держави, неефективне використання якого, в якісному і
кількісному контексті, створюватиме умови для порушення стабільного
функціонування економіки.
Метою статті є аналіз
державного боргу України, виявлення загроз фінансової стабільності та
пропозиція заходів щодо ефективного управління ним.
На превеликий жаль, найбільшою звичкою сучасності є жити в борг.
Причому, мова йде не тільки про внутрішнє кредитування населення і бізнесу, а й
про зовнішнє фінансування, на рівні держави. Отримуючи гроші ззовні, країна-позичальник
начебто залишається у виграші: залучає інвестиції у свою економіку, вирішує
проблеми з виконанням бюджету та проведенням реформ. Та й, зрештою, заручається
підтримкою авторитетних партнерів. Наприклад, таких структур як Міжнародний
валютний фонд, Світовий банк або Європейський банк реконструкції та розвитку.
Однак, у кожній медалі є дві
сторони. Зворотний бік викликає загрозу фінансовій стабільності держави, яка звично підтримує
життєдіяльність за рахунок позикових ресурсів.
Головною першопричиною виникнення і
збільшення державного боргу є хронічний дефіцит бюджету України. Динаміка
дефіциту державного бюджету України
свідчить про постійне зростання цього показника.
Тенденція до
зростання державного боргу України простежується упродовж вже декількох
останніх років, і визначається високим валютним ризиком зовнішньої
заборгованості, нестабільною ситуацією з рефінансуванням боргів попередніх
років, а також тиск боргових виплат на державні фінанси. Впродовж 2014 року обсяг
державного та гарантованого державою боргу перетнувши граничний рівень зріс з
584,4 млрд грн (40,2 % ВВП) у 2013 році до 1100,8 млрд грн (70,7 % ВВП) у 2014
році [1].
Факторами, що зумовили зростання державного
боргу в 2015 році стали:
-
політична криза та військовий конфлікт, що тривав весь 2014 рік та наразі
продовжується;
- глибока економічна рецесія, викликана
необхідністю переформатування економічних зв’язків, пов’язаних із втратою
економічного вкладу АРК, частини Донецької та Луганської областей, відходом
від економічного кооперування з Російською Федерацією, низкою внутрішніх та
зовнішніх факторів, що впливають на виконання доходної частини бюджету і
вимагають додаткових джерел фінансування;
- наявність соціальних та інших зобов’язань
держави, обов’язкових для виконання незважаючи на економічну нестабільність;
- необхідність додаткових коштів для здійснення
структурного реформування та стабілізації економічної ситуації;
- фінансування за рахунок державних запозичень
значного дефіциту державного бюджету, сформованого під впливом істотного
зростання видатків на оборону (на 84,4 %) та на обслуговування боргу (на 51,5
%);
- дефіцит у 2014 році склав 78,1 млрд грн або
4,95 % ВВП і суттєво перевищив економічно обґрунтоване граничне значення цього
показника в 3 % ВВП [2].
Особливо небезпечним є суттєве збільшення в
Україні обсягу зовнішнього боргу. Значна девальвація національної валюти
протягом 2014 р. та початку 2015 року призвела до зростання тієї частини боргу,
яка номінована в іноземній валюті, та відповідних платежів за ним.
Необхідно зауважити, що український державний
борг є «дорогим» в обслуговуванні. Необхідність фінансування бюджетного
дефіциту при відсутності доступу до дешевих фінансових ресурсів на фінансових
ринках, змушувала брати кредити під високі відсотки.
Впродовж 2014 року в Україні відбулось стрімке
зменшення обсягу міжнародних валютних резервів. Така ситуація знижувала
можливості для погашення зовнішнього боргу і зумовлювала погіршенням оцінок
кредитного рейтингу України. Зокрема, у грудні 2014 року Standard&Poor’s
Ratings Services знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України в
іноземній валюті до рівня «ССС-». Водночас було підтверджено короткостроковий
кредитний рейтинг України в іноземній валюті на рівні «С». Знижено довго- й
короткостроковий рейтинги в національній валюті до рівня «ССС+» та «С» 7
відповідно та надано негативний прогноз. У лютому 2015 р. Fitch Ratings
відзначив довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті на
рівні «CC», короткостроковий рейтинг в іноземній валюті на рівні «С» та понизив
довгострокові РДЕ в національній валюті до рівня «ССС».
24 березня 2015 року Moody's Investors Service
(Moody’s) знизило рейтинги за довгостроковими зобов’язаннями як в іноземній,
так і в національній валюті від «Саа3» до «Са» та зберегло негативний прогноз.
Погіршення рейтингових оцінок для країни до переддефолтного рівня несе ризик ще
більшого закриття України для іноземного інвестування та відтоку іноземного
капіталу. В ситуації, що склалась в державі навколо боргового навантаження,
особливо гостро постає питання вдосконалення боргової політики.
Протягом II кварталу 2015 року валовий зовнішній борг
України скоротився на 0.3 млрд. дол. США і становив 126.0 млрд. дол. США.
Відносно ВВП обсяг боргу зріс за квартал з 95.1% до 109.8% від ВВП. Фінансовий
та корпоративний сектори економіки скоротили обсяги зобов’язань перед
нерезидентами на 5.7 млрд. дол. США, натомість борг державного сектору зріс на
5.4 млрд. дол. США, переважно внаслідок залучення кредиту від Міжнародного валютного
фонду (4.9 млрд. дол. США) [3].
У 2014 році на одного працюючого загалом
було сплачено понад 3,3 тис. грн. по зовнішніх кредитах, з 2007 року ця сума
виросла в 11 разів [4].
Частка
зовнішнього державного боргу не повинна перевищувати 75% від ВВП. Тобто, нам
потрібен ВВП мінімум в $ 53-54 млрд. Це мінімум, якого потрібно досягнути, в іншому разі нас знову накриє борговий мішок.
В результаті виконаної роботи,
можемо зробити наспупні висновки:
1. Ми провели
аналіз державного боргу України. Результати дослідження показують тенденцію до
зростання державного боргу України упродовж останніх років. Це визначається
високими валютними ризиками зовнішньої заборгованості, нестабільною ситуацією з
рефінансуванням боргів попередніх років, а також тиск боргових виплат на
державні фінанси.
2. Виявили
загрози фінансовій стабільності. Основними з яких є: важка політична криза та
військові конфлікти, економічна рецесія, наявність соціальних зобов’язань
держави, необхідність додаткових коштів для здійснення структурного
реформування та стабілізації економічної ситуації, дефіцит бюджету країни.
Пропозиції щодо удосконалення управління державним боргом України: ідентифікувати
у формі директив цілі управління державним боргом; запровадити порядок, відповідно до якого систематично
проводитиметься фінансово-економічна оцінка фактичних результатів проведення як
кожної окремої операції у сфері залучення кредитів і управління боргом, так і
стану боргового портфеля загалом; підтримка
контактів з кредиторами; активне управління боргом; безперервний моніторинг
кредитних ризиків – одна з обов’язкових умов успішного управління боргом; формування
сприятливого інвестиційного клімату в країні шляхом удосконалення
нормативно-правової бази та «детінізації» економіки.
Література:
1.
Офіційний сайт Національного банку
України. − Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44464.
2. Про Стратегію
сталого розвитку «Україна-2020» : указ Президента України від 12 січня 2015
року № 5/2015 // Урядовий кур’єр. – 2015. – № 6.
3. Сайт
МВФ. − Режим доступу: https://www.imf.org/external/pubs/ft/
scr/2015/cr1569.pdf.
4. Офіційний
сайт Міністерства
фінансів України. − Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=392721.
5. Офіційний
сайт Державної служби статистики України. − Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.