ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Зосимова Ж.С.

к.е.н., ст. викладач

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Кафедра міжнародної економіки

м. Харків, Україна

Зовнішньоекономічна діяльність утворюється тут на підставі ін- тернаціоналізації, котра охоплює усі стадії відтворювального процесу, а також інформаційну, правову і соціально-культурну інфраструктуру. Підключення країни до системи світогосподарських зв’язків на рівні технологічного поділу праці в самому виробництві залучає її до єдиного світогосподарського простору, ядром якого і є виробничо-інвестиційна діяльність. Країна отримує прямий доступ до цілісного світового рин- ку товарів і капіталів, до нових технологій і сучасного менеджменту.

Сучасну систему ЗЕД характеризують такі риси[1-3]:

1. Посилення взаємозв’язку між кон’юнктурою на світових рин- ках товарів та послуг і внутрішніх ринках окремих держав. Широкий розвиток набувають такі форми та елементи в системі ЗЕД, як інфор- маційний обмін, послуги зв’язку, транспортне обслуговування, кон- салтинг, франчайзинг, ноу-хау, лізинг, страхування тощо.

2. Новий міжнародний поділ праці, який склався останніми ро- ками, характеризується відносним зниженням частки сировини та матеріалів у світовій торгівлі. Швидшими темпами розвиваються на- укоємні, високотехнологічні галузі: хімія, приладобудування, елек- троніка, авіакосмічна промисловість. На цих напрямах будують свої експортні стратегії США, країни ЄС, Японія.

Новою стратегією ТНК є перевезення в нові індустріальні краї- ни, де порівняно дешева робоча сила та сировина, виробництво одягу, взуття, суднобудування, автомобілебудування тощо.

3. Розвиток інтеграційних процесів. Поступово ліквідуються еконо- мічні кордони між країнами і створюється єдиний регіональний еконо- мічний простір, який підпорядковується загальному регулюванню.

4. Вивезення капіталу. Це створює фундамент для утворення ТНК, які, як правило, бувають національними за капіталом та інтер- національними за сферою діяльності.

5. Переміщення робочої сили із країни в країну, що є наслід- ком відмінностей у людських, сировинних та фінансових ресурсах. Щорічно в пошуках роботи в світі переміщується до 25 млн людей.

6. Зростання обсягів зовнішньої торгівлі, що сприяє зниженню витрат виробництва.

7. Активна та цілеспрямована роль держави щодо втягнення країни в систему глобальної світової економіки. Метою державного регулю- вання є створення сприятливих правових, економічних та політичних умов, які забезпечують ефективну, з точки зору інтересів країни та окре- мого підприємця, зовнішньоекономічну діяльність на усіх рівнях.

8. Жорстке міжнародне регулювання ЗЕД. Кожна двостороння міжнародна економічна угода стає багатосторонньою, оскільки по- винна відповідати положенням СОТ, виконувати вимоги близько 40 міжнародних організацій у цій галузі.

Кожний з відзначених рівнів зовнішньоекономічної діяльності сам по собі не відображає усієї гами відносин, що складаються в цій системі. Кожний рівень фіксує лише певну сторону господарського буття, певну грань відносин його елементів. Це виражається так чи інакше у двох можливих моделях зовнішньоекономічної діяльності: зовнішньоторговельній та виробничо-інвестиційній.

При здійснення зовнішньоекономічної діяльності керівники та спеціалісти в процесі прийняття тих чи інших рішень керуються ря- дом принципів, які декларуються у спеціальних документах або є своєрідною нормою, звичаєм.

Література:

1.Должанський І. Конкурентоспроможність підприємства : навч. посібник / І.З. Должанський, Т. О. Загорна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384с.

2 Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств : навч. посіб. для студ. вузів / Г. М. Дроздова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 247 c.

3. http://professura.at.ua/forum/19-192-1