Географія та геологія / Регіонознавство та регіональна організація суспільства

Король В. В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЕТНОДЕМОГРАФІЯ ТА ЇЇ ПРОМІЖНИЙ ХАРАКТЕР В СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ НАУК

Пізнання динаміки чисельності етносу неможливе без вивчення основних параметрів його природного відтворення. Демографічна наука озброює етнографів арсеналом методів дослідження процесу відтворення народонаселення.

Етнічна демографія має доволі проміжний характер в системі суспільних наук. Поява її, як окремої галузі знань відобразила загальний і закономірний процес диференціації напрямків наукових досліджень.

Він полягає у появі на межі окремих давно сформованих наук проміжних дисциплін, що заповнюють лакуни у процесі пізнання. Диференціація предмету досліджень призводить до виділення цілих областей наукових знань, що не вивчаються жодною з класичних наук окремо.

Проміжний статус етнічної демографії виявляється в тому, що фахівці відносять її одночасно до кола двох наукових систем – демографічної (об’єктом якої є вивчення “народонаселення”) та етнографічної (народознавчої) – об’єктом наукових інтересів котрої є “етнос”. Якщо до середини ХХ століття про демографію та етнографію (етнологію) йшлося переважно як про єдині унітарні науки то сьогодні вони розглядаються як центральні інтегруючі систем знань про народонаселення (демографічних) та про етнос (етнологічних). Відповідно до того, як народознавство являє собою комплекс наук про етнос, що розвивається на ґрунті загальної теорії етносу3 так демографія, у свою чергу, формує систему демографічних наук, що розвиваються на ґрунті загальної теорії народонаселення [1].

Отже, етнодемографія посідаючи проміжне місце між демографією та етнографією є своєрідним містком, що інтегрує предметну сферу та об’єкт дослідження етнографічної науки з методологією та методикою демографічного аналізу.

Етнографія та демографія – це науки, які власне сформували етнічну демографію як специфічну галузь наукових досліджень. Обидві науки маючи формальну термінологічну тотожність ( у буквальному перекладі з грецької мови означають –“народоопис”) все ж суттєво відрізняються об’єктом, предметом та завданнями власних наукових досліджень.

Етнографія – галузь гуманітарних наук, котра вивчає народи (етноси), їхнє походження, етнічну історію, традиційно-побутову культуру та характер міжетнічних відносин, базуючись переважно на даних польових досліджень.5

Демографія – наука про закономірності відтворення населення в суспільно-історичній обумовленості цього процесу. Об’єктом вивчення демографії є “народонаселення” як суспільно-історична категорія. Демографія вивчає закономірності та соціальну зумовленість народжуваності, смертності, шлюбності та переривання шлюбу, відтворення шлюбних пар і родин та відтворення населення в цілому як єдності цих процесів. Вона досліджує зміни статево-вікової, шлюбної та родинної структури населення, взаємозв’язок демографічних процесів і структур, а також закономірності зміни загальної чисельності населення і родин як результат взаємодії цих явищ. Демографія розробляє методи опису, аналізу і прогнозу демографічних процесів і демографічних структур на основі дослідження внутрішнього взаємозв’язку між процесами і структурами, а також впливу на них умов життя і суспільних відносин. Демографія виявляє як загальні закономірності демографічних процесів так і їх конкретні прояви в певних територіальних та часово-просторових умовах. [3].

На відміну від демографії, яка досліджує складові процесу відтворення народонаселення загалом, етнодемографія зосереджує свою увагу на аналізі традиційних систем життєзабезпечення властивих певним етнічним угрупуванням - при вивченні смертності; традицій шлюбу та родини, етнічних “норм” народжуваності, побутових умов сім’ї, міжнаціональних шлюбів та їхньої ролі у формуванні установок щодо народжуваності та форм родини – при дослідженні народжуваності; традицій осілості та ступеня рухливості етнічної групи в різних етнічних середовищах, етнокультурної адаптації переселенців, трансформації їхнього побуту, традицій, звичаїв та обрядів – при вивченні міграційних процесів.

Етнодемографія як синтезна наука, що сформувалася на перетині етнографії та демографії має специфічний предмет дослідження. Предметом етнодемографічної науки є вивчення закономірностей і особливостей відтворення етносів методами демографії.

Як і кожна повноправна наукова галузь етнодемографія реалізує предмет власного дослідження в конкретних наукових завданнях. Спочатку етнодемографічні розвідки було спрямовано переважно на обслуговування етнодемографічних досліджень, а також соціальної історії. Саме тому головним завданням етнічної демографії на цьому етапі було встановлення національного (етнічного) складу населення тієї чи іншої країни, регіону, визначення чисельності народів, вивчення динаміки національного складу населення та динаміки чисельності окремих народів у процесі їх історичного розвитку. Згодом рамки предметної сфери етнодемографії розширились і до кола її завдань долучився також аналіз основних демографічних показників та демографічних процесів в етнічному середовищі, а також аналіз їх зв’язку з культурно-побутовими особливостями народів та іншими етнічними чинниками [2].

Таким чином, особливості відтворення етносу як соціально-біологічної категорії будучи предметом дослідження етнічної демографії в інших науках виступають як чинники відповідних процесів що досліджуються ними.

Список використаних джерел

1. Артюх Л. Українська кухня // Українська минувшина: Ілюстрований етнограф. довідник. — 2-е вид. — К., 1994.

2. Іст.-етнограф. дослідження / За ред. Ю. Г. Гошка. — К., 1987.

3. Життя етносу: Соціально-культурні нариси. — К., 1997.