Гарбадин Соломія Стефанівна

Лікар-невропатолог

Бродівська ЦРЛ

Класифікаційні підходи стосовно діагностики ішемічного інсульту

Порушення мозкового кровообігу, спричинені ішемічним інсультом, на сьогоднішній день являють собою одне з найбільш поширених патологічних явищ у неврологічній практиці лікаря в сучасній Україні. Відповідно, особливої актуальності набуває чітке розрізнення можливих варіантів цього захворювання. Виходячи з клінічних особливостей, а також патогенетичних особливостей, їх локалізації, ішемічні інсульти можна класифікувати наступним чином.

До першої класифікації варто віднести ішемічні інсульти, особливості яких визначаються темпом формування, що характеризують неврологічний дефіцит, а також виходячи з фактору їх тривалості.

У відповідності до цього можна виділити транзиторну ішемічну атаку. Її особливість полягає у осередковому неврологічному порушенні (до якого можна віднести і монокулярну сліпоту), що повністю регресує за добу з моменту власної появи.

По-друге, це так званий «малий інсульт» – тут маються на увазі ішемічні атаки пролонгованої дії, що характеризуються виникненням зворотного неврологічного дефекту. В даному випадку ішемічний інсульт передбачає відновлення нормальної неврологічної функціональності в часових межах від двох до двадцяти двох діб.

По-третє, це прогресуючий ішемічний інсульт. Для такого різновиду інсульту характерним є поступальний розвиток осередкової та загальномозкової симптоматики, що може відбуватися як у межах кількох годин, так і кількох днів. Відновлення функцій організму після прогресуючого ішемічного інсульту відбувається не у повному обсязі. Як наслідок, хворий надалі відчуватиме певні неврологічні симптоми мінімального характеру прояву.

Наступним варто виділити тотальний (тобто завершений) ішемічний інсульт – у такому випадку відбувається інфаркт мозку з неповним або стабільно-регресуючим дефіцитом.

До другої класифікації варто віднести ішемічні інсульти, що характеризуються у залежності від ступеня тяжкості ураження, що свідчитиме про загальний стан хворого.

Варто виділити інсульт легкого ступеня тяжкості – в такому випадку вияв неврологічних симптомів визначається у незначній мірі, регресія відбувається в рамках наступних трьох тижнів з моменту прояву захворювання.

Наступним по важкості є ішемічний інсульт середнього ступеня тяжкості – такий варіант хвороби проявляється у тому, що переважає вогнищева неврологічна симптоматика, при цьому варто зазначити, що розладів свідомості не спостерігається.

Далі по ступеню важкості йде інсульт важкий – характерним є те, що впродовж інсульту набувають ознак загальномозкові порушення, пригнічення свідомості та грубий вогнищевий неврологічний дефіцит.

Згідно третьої класифікації можна виділити ішемічні інсульти, що характеризуються відповідними патогенетичними особливостями перебігу.

Відповідно, можна виділити інсульт атеротромботичний. Поява такої хвороби провокується атеросклерозом церебральних артерій середнього або великого калібру. Хвороба такого типу розвивається ступенеподібно, наростання симптоматики відбувається впродовж часового проміжку від декількох годин до декількох днів, поширеними є випадки, коли хвороба розпочинається у сні. У такому випадку ішемічний інсульт відбувається внаслідок відриву атеросклеротичної бляшки та закупорки нею судини.

Наступним є кардіоемболічний інсульт. Його виникненню сприяє часткова або повна закупорка артерії мозку емболом. Розпочинається кардіоемболічний інсульт найчастіше раптово, а не підчас сну. Найбільш виражений неврологічний дефіцит при даному типі інсульту виражений на початку захворювання. Локалізація інсульту найчастіше розташовується у зоні кровопостачання середньої мозкової артерії. Розмір вогнища ішемічного ушкодження у такому випадку може бути як середнім, так і великим. Тобто по суті інфаркт міокарда, аритмії або вади серця можуть провокувати відрив тромбу, який може привести до закупорення артерії.

Ще одним можливим варіантом є гемодинамічний інсульт, який обумовлюється впливом гемодинамічних чинників, як от зниження артеріального тиску, падіння хвилинного об'єму серця та ін. Такий ішемічний інсульт може характеризуватися як раптовим, так і поступовим проявом симптомів. Вони можуть проявитися як у активному стані хворого, так і в стані спокою. Такий тип ішемічного інсульту виникає на тлі патології екстракраніальних артерій, у числі яких можна виділити атеросклероз, стенози та іншого типу аномалії.

Окремо варто виділити також інсульт лакунарний, для якого характерним є порушення кровообігу на тлі ряду чинників, серед яких можна виділити гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, при яких патологічний процес набуває локалізації в артеріях з малим діаметром.

Ще одним можливим варіантом є інсульт реологічний. Серед можливих причин такого захворювання можуть бути гемореологічні зміни, а також порушення системи фібринолізу та гемостазу.

Підсумовуючи варто зазначити, що вищеозначені класифікації надають повну картину стосовно окреслення основних можливих варіантів ішемічного інсульту у медичній практиці.