Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент

Студентка магістратури Черняк А.А.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний

університет

Особливості маркетингового ціноутворення на підприємстві.

Формування ринкових відносин в економіці України зумовило суттєве зростання значимості ціноутворення. Повноваження щодо встановлення цін перейшли до конкретних виробників, які вже відчули на власному досвіді, що від обраної ними цільової політики безпосередньо залежать конкурентоспроможність продукції, рівень попиту, прибуток підприємства та окупність інвестицій. Досвід економічно розвинених країн свідчить, що цінова політика в умовах ринку має бути орієнтованою на врахування особливостей попиту та конкуренції. Проте нині становлення процесу оптимального ціноутворення на національних сільськогосподарських підприємствах відбувається надто повільно, що значною мірою пояснюється відсутністю необхідного теоретичного та методичного забезпечення процесу формування цінової політики.

Як економічний інструмент ринкової економіки ціна суттєво впливає на ефективність торговельної діяльності аграрних підприємств, створюючи умови для забезпечення їх фінансової сталості та економічної незалежності. Саме ціна акумулює у собі рівень успіху підприємства, що знаходить своє вираження в обсягах продаж та розмірі прибутку від реалізації продукції. У цілому, вона сприяє зростанню активізації діяльності підприємств на національному продовольчому ринку.

Перехід України до якісно нових економічних відносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхідність кардинальних змін у підході до торговельної діяльності аграрних підприємств. Важливим елементом торговельного інструментарію є ціна, яка займає провідне місце у механізмі формування ринкових відносин між суб'єктами національної економіки. Вона має певний вплив на процес регулювання пропорцій у суспільному виробництві. Від ефективності функціонування системи цін значною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у державі на сучасному етапі її розвитку.

У ринкових умовах ціна, як правило, встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією. Але це не означає, що підприємці не беруть жодної участі у встановленні ціни. Вони ще до початку реалізації товару, враховуючи його якісні характеристики, маючи розрахункову величину витрат, знаючи цілі конкурентів і споживчий попит на ринку, починають формувати вихідну ціну на свою продукцію. За такою початковою ціною товар надходить до ринку, де у процесі купівлі-продажу під впливом співвідношення між попитом і пропозицією встановлюється остаточна ціна реалізації.

Кожен товар має свою ціну, проте не кожне аграрне підприємство може самостійно встановити ціни, за якими воно хотіло б реалізувати свою продукцію. Якщо товари не диференційовані і на ринку є велика кількість конкурентів, то сільськогосподарське підприємство не має ринкової сили і вимушене прийняти ціну, яку визначає ринок. Якщо ж підприємство зуміло розвинути стратегічний маркетинг і завдяки цьому набуло ринкової сили, встановлення ціни – це рішення, яке має ключове значення для успіху в обраній стратегії. Ще не так давно рішення щодо цін приймалось у рамках суто фінансового підходу, тобто ціна визначалась в основному з позиції витрат і рентабельності. Економічна турбулентність кризових років змінила перебіг подій: висока інфляція, зростання цін на сировину, зростання відсоткових ставок, контроль за цінами з боку держави, загострення конкуренції, зниження споживчого попиту – усі ці чинники посилили стратегічну роль ціноутворення.

Мета будь-якого підприємства полягає звичайно у забезпеченні рентабельності та отриманні найбільшої суми прибутку. Цієї мети можна досягати різними шляхами, тому в інтересах підприємства – визначити стратегічні пріоритети у питанні встановлення цін.