Медицина / 1.Акушерство и гинекология

А.В. Гошовська, В.М. Гошовський

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Оцінка стану та ступеню порушення плацентарного комплексу у жінок групи ризику

 

Ряд гестаційних ускладнень такі як: внутрішньоутробна гіпоксія плода, затримка росту і розвитку плода,  антенатальна  загибель плода виникають на тлі порушень в системі мати-плацента-плід. На сьогоднішній день відомо, що зміни у гормональній, білковій, морфологічній функціях плаценти можуть стати ключовими ланками патогенезу порушень фетоплацентарного комплексу і прогностичною ознакою розвитку плацентарної дисфункції у жінок груп ризику. Для прогнозування ступеню важкості плацентарної дисфункції у жінок групи ризику застосований  підхід – метод кореляції знаків, який дозволяє оцінити наскільки сильні зв’язки між певними клінічними симптомами (за відповідним показником, який відхилився від норми) з появою певної патології, що дозволяє при більш тісній кореляції більш обґрунтовано прогнозувати виникнення плацентарної дисфункції у жінок груп ризику.

Метою роботи було застосувати метод кореляції знаків для визначення сили взаємозв'язку між гормональними змінами перебігу вагітності та морфологічним станом плацентарного комплексу при дисфункції плаценти.

Нами були обраховані коефіцієнти кореляції знаків щодо можливості прогнозування найбільш важливих показників на прогноз появи та визначення ступеню важкості плацентарної дисфункції у жінок основної групи.

Наявність зв’язку визначалася при рівні вірогідності коефіцієнта кореляції р≤0,05. Форма зв’язку оцінювалася згідно аналізу коефіцієнтів лінійної та нелінійної кореляції та їх похибок. Слід відзначити, що у відношенні до всіх досліджених зв’язків найбільше доказів отримано щодо лінійної їх форми, тому в якості величини сили зв’язку застосована величина коефіцієнту лінійної кореляції Пірсона. Визначені коефіцієнти кореляції відрізнялися не тільки за величиною, але і знаком, що позначено за допомогою знаків «+» (прямопропорційний зв’язок) та «-» (оберненопропорційний зв’язок).

Перед представленням результатів дослідження слід вказати на те, що коефіцієнти кореляції між парами показників визначали у кожній підгрупі дослідження окремо, з використанням певного принципу поділу на підгрупи.

Основна група вагітні з плацентарною дисфункцією (ПД) були поділені на 3 підгрупи: І підгрупа – вагітні з проявами плацентарної дисфункції, які не отримували лікування плацентарної дисфункції (n= 21) ІІ підгрупа - вагітні з проявами плацентарної дисфункції з використанням загальноприйнятої методики профілактики плацентарної дисфункції (n=23), ІІІ - вагітні з проявами плацентарної дисфункції, яким  проводили профілактику дисфункції плаценти за власною методикою (n=23)

Одним із основних питань, які характеризують плацентарну дисфункцію, є взаємозв’язок між процесами гормональної регуляції перебігу вагітності та морфологічним станом плаценти, який є вагомим доказом порушень у плаценті. Обраховані вірогідні коефіцієнти кореляції Пірсона щодо вказаних процесів за найбільш вагомими показниками наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона між показниками рівнів гормонів в сироватці крові вагітних та морфологічним станом плаценти

Пари показників, між якими вивчався кореляційний зв’язок

(пари розділені символом «/»)

Коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона

Контрольна

група

n=40

Основна група

І

підгрупа

n=21

ІІ

підгрупа

n=23

ІІІ

підгрупа

n=23

Естрадіол сиро-ватки крові/об’єм плаценти

+0,864

         +0,416

 

+0,586

 

+0,853

Естрадіол сироватки крові/% термінальних "спеціалізованих" ворсинок

+0,787

+0,486

+0,504

+0,808

Плацентарний

лактоген сироватки крові/об’єм плаценти

+0,891

+0,514

+0,593

+0,887

Плацентарний

лактоген сироватки крові/% термінальних "спеціалізованих" ворсинок

+0,916

+0,472

+0,516

+0,893

 

Примітка. Вказані тільки ті коефіцієнти кореляції, які мали вірогідність р≤0,05. В інших випадках проставлений знак «-».

 

Як видно з наведених у таблиці 1 даних, відмічається характерна закономірність – у жінок, які не отримували профілактику плацентарної дисфункції суттєво порушується взаємозв’язок між рівнем в сироватці крові гормонів естрадіолу та плацентарного лактогену з провідними морфологічними показниками стану плаценти, незважаючи на проведені загальноприйняті засоби профілактики, але використання профілактики за власною методикою призводить фактично до нормалізації вказаних зв’язків.

Одночасно слід вказати на те, що для кортизолу та прогесторону сироватки крові вірогідних зв’язків із морфологічним станом плаценти не виявлено, тому коефіцієнти кореляції в цих випадках не наводяться.

Проведено також аналогічне кореляційне дослідження зв’язків щодо специфічних білків вагітності та обраних показників морфологічного стану плаценти (табл.2).

Таблиця 2

Коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона між показниками рівнів білків в сироватці крові вагітних  та морфологічним станом плаценти

Пари показників, між якими вивчався кореляційний зв’язок

(пари розділені символом «/»)

Коефіцієнти лінійної кореляції Пірсона

Контрольна група

n=40

Основна група

І

підгрупа

n=21

ІІ

підгрупа

n=23

ІІІ

підгрупа

n=23

ТБГ

сироватки крові/

об’єм плаценти

+0,869

-

+0,548

+0,858

ПАМГ сироватки крові /

% термінальних "спеціалізованих" ворсинок

+0,801

-

+0,503

+0,814

 

Примітка. Вказані тільки ті коефіцієнти кореляції, які мали вірогідність р≤0,05. В інших випадках проставлений знак «-».

 

Представлені в таблиці 2 дані показують що для ТБГ та ПАМГ сироватки крові ті ж принципові закономірності, які встановлені для гормонів естрадіолу та плацентарного лактогену сироватки крові.

Оскільки було проведено дослідження гормону плацентарного лактогену та білку ТБГ не тільки в сироватці крові, але і в структурах плаценти (імуногістохімічний метод / комп’ютерна мікроденситометрія), то існувала можливість вивчити кореляцію між показниками вмісту вказаних речовин у сироватці крові та у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок плаценти. Результатом такого дослідження було встановлення факту, що в усіх підгрупах виявлена прямопропорційна кореляція (зі знаком «+») між показниками концентрації плацентарного лактогену та ТБГ речовин у сироватці крові та у цитоплазмі трофобласта хоріальних ворсинок плаценти. Зокрема, коефіцієнт кореляції Пірсона завжди був вищим за 0,9. Тобто, рівень плацентарного лактогену та ТБГ у сироватці крові добре віддзеркалює стан трофобласта плаценти і може бути ефективно використаний для оцінки плацентарної дисфункції протягом вагітності до пологів. Такий висновок збігається з літературними даними щодо іншої екстрагенітальної патології у вагітних.

Отже, кореляційний метод дозволяє більш глибоко підійти до аналізу патогенетичних зв’язків, які існують між різним процесами під час вагітності у жінок з порушенням плацентарного комплексу і отримати нові вагомі дані щодо ефективності застосованих методів профілактики плацентарної дисфункції.

Література:

1.            Гошовська А.В. Прогнозування частоти гінекологічних захворювань. Ускладнень вагітності та ускладнень у пологах за допомогою метода довірчих інтервалів відсотку/ А.В. Гошовська, С.П. Польова, І.С. Давиденко // Materialy V Mezinarodni Vedecko-Prakticka konferece «Predni Vedecke Novinky – 2009 (Передовые научные разработки)». –  Dil.6. – Прага, 2009. – С.3-5.

2.            Гошовська А.В. Прогнозування дисфункції фетоплацентарного комплексу у вагітних, хворих на туберкульоз / А.В. Гошовська,  Л.М. Рак // Науковий потенціал України 2009 Матеріали п'ятої  всеукраїнської науково-практичної конференції 25-27 березня 2009. Частина 2. – С.17-19.

3.            Давиденко І.С. Використання теорії інформації для оцінки структурної організації різних типів хоріальних ворсин плаценти при фізіологічній вагітності / І.С. Давиденко // Вісник морфології – 2005. -№1(11). –С. 5-10

4.            Филиппов О.С. Прогностическая значимость различных методов диагностики фетоплацентарной недостаточности / О.С. Филиппов, А.А. Казанцева // Проблемы репродукции. – 2003. – № 3. – С. 60-63.

5.            Чепка Ю.Л. Прогнозування фетоплацентарної недостатності на основі статистичного багатофакторного комп’ютерного аналізу / Ю.Л. Чепка // Український медичний часопис. – 2003. – № 1 (33). – С. 105-108.