Філологічні
науки/ 3. Теоретичні і
методологічні проблеми дослідження мови
доцент
Полюк І. С.
Національний
технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря
Сікорського»
Структурні
особливості французьких медичних абревіатур
Поняття «скорочення» несе
значення певних змін у будові слова. У результаті процесу абревіації
виникають скорочені одиниці, що за своєю будовою відрізняються від ініціальних
форм. У
процесі аналізу структури скорочених одиниць важливу роль відіграє їх порівняння з вихідними
одиницями. При цьому слід враховувати два аспекти:
- для вихідної одиниці: враховувати елементи, які опускаються в процесі абревіації;
- для скороченої одиниці: спосіб
об'єднання її елементів у цілісну структуру.
Порівняно з загальновживаними
словами, скорочені одиниці мають специфічну структуру, яка нерідко істотно
впливає на їх значення.
У сучасній французькій мові дуже
поширена абревіація як один із способів утворення нових слів, причому це
скорочення проводиться різними способами. Слід зазначити,
що можна виділити три
основних способи абревіації:
2)
ініціальні абревіатури (la
siglaison),
3)
композитна абревіація (le
téléscopage).
Результати
аналізу франкомовних медичних текстів дозволили нам констатувати, що зазначені
різновиди можна поділити у свою чергу на два основних типи: одночленні та багаточленні.
До одночленних
абревіатур відносимо скорочення, що складаються з одного вихідного елемента,
наприклад, морфемні абревіатури, такі як:
•
die
(du latin - diebus; quotidien: médicaments);
•
Mô (morphine);
•
Cyto (cytologie);
•
Da (Dalton).
Зазвичай одночленні морфемні
абревіатури утворюються способом усічення або ж утинання. Усічення, у свою
чергу, підрозділяють на такі підвиди, як: апокопа і афереза.
Апокопа – усічення другої частини слова. Можна навести такі приклади апокоп у
французькій медичній термінології:
•
virus
de l'encéphalomyocardite - l'encéphalo (EMCV);
•
colientérohémorragique -
coli;
•
caryocinèse - caryo;
•
pharyngalgie - pharyngo;
•
papillomavirus -papillo;
•
appendicectomie - app;
•
comprimé — co.
Апокопа є найбільш продуктивним типом
усічення. Однак, вона характерна для розмовної мови, утворюючи стилістично
знижені скорочені одиниці в сучасній французькій медичній розмовній мові. Факт
переваги апокопи над іншими видами усічення пояснюється рядом учених явищем
«концентрації
інформації на початку слова» [1, с. 142].
Апокопні скорочення можуть виступати
у чистому вигляді (неускладнені усічення): chim (іе); biol (ogie); ор
(ération)
або ускладнюватися методом суфіксації (ускладнені
усічення): bact + у (<bacteriologie);
trach + у (<trachée).
У певних
випадках спостерігаємо існування двох варіантів: bact (eriologique) і bacty з тим самим значенням. Серед
апокопних скорочень нерідко зустрічаються омонімічні скорочення: mono
(<mononucléose) або (<monozygotique ).
Афереза передбачає утинання першої кореневої морфеми складного слова або
початку слова:
• paracorie
- corie;
• paraplégie
- plégie.
Усічення методом аферези не є достатньо
поширеним у науковій
літературі й мові медичних фахівців. Отже, це значно менш продуктивний тип
стискання мовних одиниць.
До багаточленних абревіатур належать ті, що є скороченнями кількох
вихідних елементів. До них, у свою чергу, відносимо ініціальні та комбіновані абревіатури. Ініціальні абревіатури широко
поширені в сучасній французькій мові та можуть складатися з двох або більше
літер. Як зазначає П.
Шародо [3,
с. 348], у тому корпусі, що існує на даний момент у французькій мові,
налічується двобуквених скорочень – 7%, трибуквених – 46%, чотирибуквених – 32%, решта припадає на скорочення поєднань більш ніж
чотирьох слів. В усному мовленні більше половини вживань припадає на
трьохбуквені скорочення – 52% [2, с. 34]. Комбіновані або
композитні абревіатури - об'єднання кількох складів, що входять до складу
різних слів:
Péritonite infectieuse – péritinfecte. Лексичне значення ці склади мають
лише у складі абревіатури, тобто не можуть вживатися ізольовано. Отже, поділ абревіатур на види є, певною
мірою, умовним, оскільки абревіатура - явище багатогранне і неоднозначне.
Література:
1.
Бессонова Н. П. Функционирование сокращений в тексте : дис. на соискание научн.
степени канд. филол. наук / Надежда Петровна Бессонова. - М., 1993.- С. 94-96.
2.
Ступин Л. П. Аббревиатурьі и их место в словаре Узбстера : [учебное пособие] /
Леонид Петрович Ступин. - Алма-Ата : Вьісш. школа, 1963. - С. 207-209.
3. Charaudeau P. Grammaire du sens et de l'expression /
Patrick Charaudeau.
- P. : Hachette Éducation, 2010. - 927 p.