Філологічні науки/ 3. Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

доцент Полюк І. С.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Структурні особливості французьких медичних абревіатур

Поняття «скорочення» несе значення певних змін у будові слова. У результаті процесу абревіації виникають скорочені одиниці, що за своєю будовою відрізняються від ініціальних форм. У процесі аналізу структури скорочених одиниць важливу роль відіграє їх порівняння з вихідними одиницями. При цьому слід враховувати два аспекти:

- для вихідної одиниці: враховувати елементи, які опускаються в процесі абревіації;

- для скороченої одиниці: спосіб об'єднання її елементів у цілісну структуру.

Порівняно з загальновживаними словами, скорочені одиниці мають специфічну структуру, яка нерідко істотно впливає на їх значення.

У сучасній французькій мові дуже поширена абревіація як один із способів утворення нових слів, причому це скорочення проводиться різними способами. Слід зазначити, що можна виділити три основних способи абревіації:

1) усічення (la troncation);

2) ініціальні абревіатури (la siglaison),

3) композитна абревіація (le téléscopage).

Результати аналізу франкомовних медичних текстів дозволили нам констатувати, що зазначені різновиди можна поділити у свою чергу на два основних типи: одночленні та багаточленні.

До одночленних абревіатур відносимо скорочення, що складаються з одного вихідного елемента, наприклад, морфемні абревіатури, такі як:

• die (du latin - diebus; quotidien: médicaments);

• Mô (morphine);

• Cyto (cytologie);

• Da (Dalton).

Зазвичай одночленні морфемні абревіатури утворюються способом усічення або ж утинання. Усічення, у свою чергу, підрозділяють на такі підвиди, як: апокопа і афереза.

Апокопа – усічення другої частини слова. Можна навести такі приклади апокоп у французькій медичній термінології:

• virus de l'encéphalomyocardite - l'encéphalo (EMCV);

• colientérohémorragique - coli;

• caryocinèse - caryo;

• pharyngalgie - pharyngo;

• papillomavirus -papillo;

• appendicectomie - app;

• comprimé — co.

Апокопа є найбільш продуктивним типом усічення. Однак, вона характерна для розмовної мови, утворюючи стилістично знижені скорочені одиниці в сучасній французькій медичній розмовній мові. Факт переваги апокопи над іншими видами усічення пояснюється рядом учених явищем «концентрації інформації на початку слова» [1, с. 142].

Апокопні скорочення можуть виступати у чистому вигляді (неускладнені усічення): chim (іе); biol (ogie); ор (ération) або ускладнюватися методом суфіксації (ускладнені усічення): bact + у (<bacteriologie); trach + у (<trachée).

У певних випадках спостерігаємо існування двох варіантів: bact (eriologique) і bacty з тим самим значенням. Серед апокопних скорочень нерідко зустрічаються омонімічні скорочення: mono (<mononucléose) або (<monozygotique ).

Афереза передбачає утинання першої кореневої морфеми складного слова або початку слова:

• paracorie - corie;

• paraplégie - plégie.

Усічення методом аферези не є достатньо поширеним у науковій літературі й мові медичних фахівців. Отже, це значно менш продуктивний тип стискання мовних одиниць.

До багаточленних абревіатур належать ті, що є скороченнями кількох вихідних елементів. До них, у свою чергу, відносимо ініціальні та комбіновані абревіатури. Ініціальні абревіатури широко поширені в сучасній французькій мові та можуть складатися з двох або більше літер. Як зазначає П. Шародо [3, с. 348], у тому корпусі, що існує на даний момент у французькій мові, налічується двобуквених скорочень – 7%, трибуквених – 46%, чотирибуквених – 32%, решта припадає на скорочення поєднань більш ніж чотирьох слів. В усному мовленні більше половини вживань припадає на трьохбуквені скорочення – 52% [2, с. 34]. Комбіновані або композитні абревіатури - об'єднання кількох складів, що входять до складу різних слів: Péritonite infectieuse – péritinfecte. Лексичне значення ці склади мають лише у складі абревіатури, тобто не можуть вживатися ізольовано. Отже, поділ абревіатур на види є, певною мірою, умовним, оскільки абревіатура - явище багатогранне і неоднозначне.

Література:

1. Бессонова Н. П. Функционирование сокращений в тексте : дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук / Надежда Петровна Бессонова. - М., 1993.- С. 94-96.

2. Ступин Л. П. Аббревиатурьі и их место в словаре Узбстера : [учебное пособие] / Леонид Петрович Ступин. - Алма-Ата : Вьісш. школа, 1963. - С. 207-209.

3. Charaudeau P. Grammaire du sens et de l'expression / Patrick Charaudeau. - P. : Hachette Éducation, 2010. - 927 p.