Филологические науки/3. Теоретические и методологические проблемы  исследования языка

Мотовилець О. В., Суродейкіна Т. В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Концептуалізація МИСТЕЦТВА у мистецтвознавчому публіцистичному дискурсі

Новизна роботи полягає в комплексному вивченні концепту МИСТЕЦТВО в англомовному публіцистичному дискурсі, мистецтвознавчої термінології та розподілу її на основі класифікацій, запропонованих відомими лінгвістами.

Актуальність теми роботи зумовлена відсутністю єдиного лінгвокогнітивного підходу до вивчення структури, типології та гіперонімічних зв’язків концепту МИСТЕЦТВО в сучасному публіцистичному дискурсі.

Мета дослідження – проаналізувати лінгвокогнітивну модель концепту МИСТЕЦТВО, дослідити її гіперонімічні зв’ язки, представлені в дискурсі.

Концепт МИСТЕЦТВО є невід’ємною частиною будь-якої картини світу та об’єктом вивчення різних галузей науки: філософії, історії, етики, соціології, естетики та ін.

Концепти мистецтва є синкретичними, оскільки кожен новий напрямок окремого виду мистецтва, у яких ці концепти синтезуються утворюється на основі попередніх, у яких одні цінності замінюються іншими, або залишаються у зміненому вигляді.

Оскільки концепт МИСТЕЦТВО належить одночасно і до мовної, і до культурної сфери, він проявляє свою дуалістичну сутність. З однієї сторони, будучи лінгвістичною категорією, концепт надає можливість оцінити ментальні сутності за допомогою яких людина мислить. З іншої сторони, концепт – це “згусток культури у свідомості людини, те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини й те, за допомогою чого людина входить у світ культури” [2; с. 43] .

Richard Wollheim у межах трьох культурних напрямків виділяє три підходи до визначення поняття мистецтва:

1) реалістичний – Art is an aesthetic quality, an absolute value independent of any human view;

2) об’єктивістський – Art is an absolute value, but dependent on general human experience;

3) релятивістський – Art is not an absolute value, but depends on, and varies with, the human experience of different humans [6; с.43].

У сучасній інтерпретації мистецтва понятійний складник концепту мистецтва співвідноситься з масовою культурою, хоча Richard Wollheim вважає, що мистецтво – це “одна з форм суспільної свідомості, вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів” [6; с.45].

Концепти сучасного мистецтва можуть:

– номінувати реалії, процеси, ціннісні орієнтири, об’єднані в певну понятійну систему;

– генерувати власні значення у вигляді метафор певного концептуального поля з наступною множинною кількістю інтерпретацій, позначених у мові у вигляді лінгвістичних метафор [1; с.30].

Основоположною теорією для проведення концептуального аналізу макрофрейму “мистецтво” слугувала теорія Р. Джекендоффа, за її допомогою ми виявили, що традиційний макрофрейм “arts” становить ієрархічну структуру.

За наміром та метою митців, Т. В. Суродейкіна поділяє семантичне макрополе мистецтва в англійській мові на Fine arts, Аpplied arts, Films та Theatre, із подальшим поділом поля Fine arts на підполя Architecture, Sculpture, Music, Painting,Graphic arts, а поля Аpplied arts на підполя Weaves and Knits, Needle Work, Basket-Making, Porcelain and Stoneware, Pottery та Glass-Making [3; с.120].

Ми проаналізували 352 терміни мистецтва, взяті зі 50 статей газет The Guardian (“Arrival composer Jóhann Jóhannsson: “People are hungry for new sounds” Sharon O’Connell, “Jarman winner Heather Phillipson: 'My next work will be furious. Fascism is on my doorstep” Adrian Searle, “It hell Colquhoun’s The Judgement Of Paris: a radical take on the much-painted myth” Skye Sherwin, “Alice's Adventures Under Ground review – Barry's breathless and brilliant raid on Lewis Carroll” Andrew Clements) [4] та The New York Times (“Jewelry That Draws From a Japanese Technique — and Constructivist Sculpture” Hilary Moss, “You Had Them at ‘Jerry Maguire’: This Art Exhibit Stocks Just One Movie” Jonah Engel Bromwich) [5]. Під час дослідження ми опиралися на класифікацію Р. Джекендоффа, відповідно до якої макрофрейм “arts” являє собою ієрархічну структуру та представлений усіма його фреймами в публіцистичному дискурсі:”fine arts”, “applied arts”, “films”, “theatre”.

Рис. 3.1. Гіперо-гіпонімічні зв’язки концепту МИСТЕЦТВО

Фрейм “Theatre” представлений в статтях обох газет, проте з чисельною перевагою лексем (28 одиниць) в The Guardian: stage, premiere performance, scene, stage directions, text, performance, role, premiere, to premiere, poetic classicism. Автори статей газети The New York Times використали тільки 19 лексем фрейму “theatre”, наприклад: performance art, costumes, poses, movement, novelist’s narrative, figure, extravaganza. Лексема art була присутня в статтях обох газет.

В газеті The Guardian автори використали 16 лексем фрейму “Films”: biopic, thriller, Oscar nominations, sci-fi thriller, movie score, cinema, original title, surtitles, film-maker. В досліджуваних статтях газети The New York Times ми виявили тільки 10 лексем даного фрейму: videotape, VHS copies, multimedia festival, blockbuster, Disney films, plot, artistic control, print. Спільними лексемами для двох газет є film та video.

Субфрейм “Music” широко представлений в статтях газети The Guardian – 68 лексем: jazz opera, bassoonist, non-classical musician, repertory, conductor, libretto, musical equivalent, to sing, song, orchestral writing, band, Tuba.На противагу цьому, у статтях газети The New York Times використані тільки 12 лексем субфрейму “Music”: sound design, American modern dance, choreographer, dancer, musical danciness, choreography, piano. Лексеми music, lyrical, to play, solo та dance присутні як в статтях газети The Guardian, так і в статтях The New York Times.

Субфрейм “Architecture” характеризується відсутністю спільних лексем для обох газет. Автори статей The New York Times використали 14 лексем даного субфрейму: installations, panels, marble, tin ceilings, wood panels, wallpaper, drape, moldings, metal, Metropolitan Museum of Art, San Francisco Museum of Modern Art, pyramid. Тільки 6 лексем субфрейму “Architecture” представлені в досліджуваних статтях газети The Guardian: Salle des Bronzes Antiques, Louvre museum, vast ceilingis, audio-guide.

Якщо фрейми “Films” та “Theater” представлені приблизно однаковою кількістю лексем в cтатях обох газет, то субфрейм “Sculpture” добре висвітлений тільки в статях газети The New York Times – 39 лексем (коли у The Guardian є тільки 8): wood pieces, metalworking, jewelry line, sculptural, plasticity, historic artifacts, to create, terra cotta idol, sculptural iteration, marble sculptures, carved wooden animals, antiques. Лексеми sculpture, size та masters автори використовують в обох газетах.

Наступним субфреймом є “Painting”, описаний в статях The Guardian – 23 лексемами: baroque period, figurative art, abstract, minimalism, Renaissance, surrealist artist, surrealist group, expressionist, abstract expressionist painters та в статях The New York Times – 44 лексемами: bronze, pearl, exhibition-style event, visitor, Louvre’s collection, art adviser, exhibition designer, monumental painting, river landscape, Abstract Expressionist paintings. Найбільша кількість лексем, спільних для двох газет, належить до субрейму “Painting” (9 одиниць) – gallery, silver, gold, portrait, exhibition, allegory, painter, artist, retrospective.

У статях газет The New York Times та The Guardian автори досить мало матеріалу присвятили темі “Graphic art”, тому відповідно цей субфрейм представлений тільки 4 лексемами в газеті The Guardian (imprint, Polaroid photographs, catalog, graffiti art) та 12 лексемами в The New York Times (visual culture, light-sensitive paper, collages, printed pictures, photos, transfer drawing, vignette, illustration).

Субфрейм “Weaves and Knits”описаний тільки в газеті The Guardian за допомогою 2 лексем – knotting, purl. Цілком протилежний йому є субфрейм “Needle Work”, який містить лексеми тільки в газеті The New York Times (10 одиниць) – style, leather, cloth, sewing strips, embroidery, fashion curator, chain stitch, crewelwork, couching, beadwork.

Субфрейм “Basket-Making” взагалі не описаний у жодній із статей. Всього 4 лексеми субфрейму “Porcelain and Stoneware” висвітлені в газеті The New York Times – orcelain, porcelain “carpets”, ceramic vessels, china.

Цілком рівномірно представлений субфрейм “Pottery” – по 3 лексеми у кожній газеті (The New York Times – ceramic, potter, clay; The Guardian - mosaic, decorative art, Roman art).

До останнього субфрейму “Glass-Making” належить 7 лексем і всі вони використані в газеті The New York Times: stained-glass window, glass panels, ancient glass, plexiglass, Venitian glass, glass blower, Italian art glass.

Отже, можна зробити висновок, що статті газети The Guardian представлені 158 мистецтвознавчими термінами, а газети The New York Times – 174. Крім цього, 20 лексем були використані в обох газетах.

Література:

1. Аскольдов-Алексеев С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов-Алексеев // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. – 1997. – С. 28-35.

2. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. – М.: Языки русской культуры, 1997. – 824 с.

3. Суродейкіна Т. В. Лінгвокогнітивна модель концепту “мистецтво” в англомовному художньому та науковому дискурсі / Т. В. Суродейкіна // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2011. –№ 16. – С. 126.

4. Dictionary.com. Онлайн словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dictionary.com

5. Routledge Dictionary of Language and Linguistics / Hadumod Bussmann, Gregory Trauth, Kerstin Kazzazi. – Routledge, 1999. – 560 p.

6. The Guardian [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.theguardian.com/uk

7. The New York Times [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nytimes.com/

8. Wollheim R. Art and its Objects: With Six Supplementary Essays/ Richard Wollheim. – Cambridge, New York: CUP, 1980. – P. 37-52.