Мирошніченко М.О, Мала Л.С.

студентів ПЗ-16м

Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля,Україна

Важливість глобалізації дипломатичних стосунків

Система міжнародних відносин будується на дипломатичних стосунках, що безпосередньо відбивається на розвитку всіх відносин в усіх сферах діяльності міжнародного права. Оскільки ця система є зовнішнім середовищем, під її впливом будується зовнішньополітична діяльність держав, де вона може реалізовуватися, при цьому, держави взаємодіють, інтереси кожної держави перетинаються, результатом чого є співпраця, за допомогою якої вирішуються особливо значущі проблеми країн всього світу.

Проблема міжнародних відносин і зовнішньої політики є часто обговорюваною аналітиками, журналістами, політиками і більшістю громадських діячів. Але стосовно самої реалізації зовнішньополітичних рішень, а саме питання стосовно дипломатії, залишалися закритими, і є обговорювані вузьким колом фахівців [2].

За останній час істотно розширилася сфера впливу міжнародного права на міжнародні відносини, оскільки саме під керівництвом міжнародних відносин будується зовнішня діяльність держав. Необхідно зазначити, що саме глобалізація сучасного світу направляє країни на ведення переговорів за наявності ворожих стосунків для того, щоб вирішувати політичні конфлікти або питання іншого характеру, які можуть вплинути на ситуацію в країнах в цілому. Це питання як ніколи актуальне в даний момент.

На сьогоднішній день, міжнародні переговори є головним механізмом врегулювання усіх конфліктних стосунків для здійснення співпраці, іншими словами, є основною формою взаємодії держав на міжнародній арені. Це обумовлено цілим колом причин, головна з яких - взаємозалежність світу і поява в ньому глобальних проблем. Найбільш яскравим прикладом є період після холодної війни. Саме завдяки переговорному механізму в певний період було вирішено чимало регіональних конфліктів, які мали давню історію (намібійська проблема), а також конфлікти в колишній Югославії (Дейтонский процес), Молдові, Північній і Південній Осетії, Абхазії і інших точках світу. У зв'язку з цим були притягнені міжнародні посередники (наприклад, в Чечні). Саме завдяки переговорному механізму стало можливим підписання Маастрихтского договору, що ознаменував новий етап європейської інтеграції. На таких прикладах можна спостерігати значне розширення дипломатичних переговорів [3].

Отже, глобалізація міжнародних відносин - це посилення взаємозалежності і взаємовпливу різних сфер громадського життя і діяльності в області міжнародних відносин. Вона передбачає охоплення економічними, політичними, соціальними і культурними взаємовідносинами усього людського співтовариства. Глобальний розвиток світу відбувається саме завдяки міжнародним переговорам. Вона зачіпає багатьох учасників міжнародних відносин. У теперішній час дипломатія має багатосторонній характер і передбачає участь двох сторін в обговоренні значимого питання [1].

Слід звернути увагу, що дипломатія грає найважливішу роль у виникненні нових норм міжнародного права і здійснює свою правотворчу роль різними способами, залежно від конкретних історичний умов, у яких знаходиться ця держава.

Багатостороння дипломатія - цє діяльність за участтю представників декількох держав, які пов'язані з роботою міжнародних міжурядових організацій і конференцій, проведенням переговорів, консультацій, зустрічей на вищому рівні. Іншими словами, об’єднання держав для врегулювання конфліктів шляхом переговорів, а також вирішення глобальних проблем. До причин її прояву слід віднести зіткнення на міжнародній арені інтересів відразу декількох учасників міжнародних відносин, яке викликане значним зростанням взаємозалежності світу та зростанням глобалізації. Центром такої дипломатії є ООН і її Рада Безпеки. Яскравими прикладами також є Мюнхенська конференція з безпеки 31 січня 2014 р., міжнародна мирна конференція з Сирії «Женева-2» 22 січня 2014 р.

На сьогодні Україна активно бере участь в міжнародній співпраці проти всіляких загроз і викликів, як на двосторонній, так і на багатосторонній основі. Вона прагне бути учасницею більшості впливових міжнародних і регіональних організацій, шукає нові напрями для розширення взаємовигідної співпраці з іншими членами мирного співтовариства. За останні роки головна мета України на регіональному рівні - сприяння затвердженню демократії і стабільності в державі. На багатосторонньому рівні це відбилося в поглибленні співпраці в рамках ГУАМ і Співдружності демократичного вибору в Києві 23 травня 2006 р. Вона об’єднала країни-учасниці в рамках реалізації нових ініціатив у напрямку зміцнення світу і демократії в усьому Балтійско-Черноморсько-Каспійскому регіоні. Країни-сусіди, а саме, Литва, Польща, Румунія, Болгарія, ініціювали створення Групи друзів в ГУАМ в ЄС [4].

Багатостороння дипломатія і переговори породжують ряд нових моментів в дипломатичній практиці. Таким чином, при збільшенні кількості сторін при обговоренні певного питання відбувається ускладнення загальної структури інтересів, а саме створенню коаліцій і появі країни-лідера на переговорних форумах. Також, при багатосторонніх переговорах виникають різного роду технічні проблеми, пов'язані, як приклад, з місцем проведення, виробленням і ухваленням рішення та інше. Усе це породжує бюрократизацію переговорних процесів, що ведуться у рамках міжнародних організацій.

Глобалізація і взаємозалежність світу дозволили приймати кардинальні рішення з важливих міжнародних проблем, тим самим, різко змінювати міжнародну ситуацію. Необхідно зазначити, що домовленості, скріплені підписами вищих посадовців держав забезпечують додаткові гарантії при досягненні угод. Тим більше, це актуально перед лицем серйозних загроз з якими зіткнулося людство.

Однією з проблем дипломатії є те, що вона, у своїй мірі, обумовлена особистими симпатіями і антипатіями, що впливають на ухвалення зовнішньополітичних рішень. Функціями дипломатії є забезпечення національних інтересів і реалізація зовнішньополітичного курсу. Врегулювання конфліктів і кризових ситуацій зараз є одним з важливих завдань сучасної дипломатії.

Новою рисою сучасної дипломатії є її багатоплановість. Якщо раніше регулювання міжнародних відносин дипломатичними засобами практично зводилося до питань зовнішньої політики і торгівлі, то пізніше круг питань був розширений. Частим об'єктом обговорень стали: тероризм, роззброєння, екологія, соціальні проблеми, а також внутрішні конфлікти. Крім того, однією з особливостей розвитку світу є активний вихід на світову арену недержавних учасників [4].

Звертаємо увагу, що значення дипломатії щодня зростає. Це обумовлено тим, що силові рішення міжнародних проблем стають усе більш небезпечними. Перебудова міжнародних відносин, пов'язана з процесами глобалізації, виходом на світову арену недержавних учасників ставить перед дипломатією нові завдання щодо пошуків шляхів вирішення проблем державного і світового значення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Лукашук І.І. Міжнародне право, Підручник – М.: 2008

2. Володимир Андрійович Манжола, Михайло Михайлович Білоусов, Леонід Федорович Гайдуков, С.П. Галака Міжнародні відносини 2003. - 624 с.

3. Плотникова О.В.: Підручник для студентів внз, за спец. "Міжнародні відносини" і "Міжнародне право", Плотникова О.В.: 2000.- 208с.

4. Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник, Національна Академія України. Інститут історії України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-5696-5/978-966-02-5696-5.pdf